Кафедра германської філології, перекладу та зарубіжної літератури

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/4b023bf2-96fc-4746-9e8e-35b68861a1cd

Browse

Filters

2020 - 202326

Settings

Start date: 2020End date: 2023

Search Results

Now showing 1 - 10 of 26
  • Thumbnail Image
    Item
    ОБРАЗ ДІЄГЕТИЧНОГО НАРАТОРА В РОМАНІ Д.МІТЧЕЛЛА «ЛУЖОК ЧОРНОГО ЛЕБЕДЯ»
    (2021-11) Таратута, Світлана
    Стаття присвячена аналізу образу наратора в романі Д.Мітчелла «Лужок Чорного лебедя. Наративні особливості розглянуті під кутом зору приналежності роману до літератури «нової щирості», лірико-сповідальний дискурс якої склався в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Образ оповідача класифікований як дієгетичний наратор, який постає одночасно як суб’єктом, так і об’єктом оповіді. Приділено увагу аналізу образу головного героя крізь призму його оповідної манери.
  • Thumbnail Image
    Item
    Компаративний аналіз літературного твору з екранізацією як методичний прийом (на матеріалі роману П.Зюскінда «Парфуми»)
    (2022-10) Таратута, Світлана
    Стаття містить компаративний аналіз роману П.Зюскінда «Парфуми» та його кіноадаптації 2006 року, зняту режисером Т.Тиквером. Аудіо-візуальні засоби втілення авторської концепції літературного твору в екранізації досліджені під кутом зору процесу інтерсеміотичного перекодування, феномену інтермедіальності. Проаналізовано сцени, відсутні в романі, але наявні у фільмі і навпаки, з метою кращого розуміння втілення образу головного героя твору та ідейно-художнього змісту роману в цілому. У статті зроблено акцент на компаративний аналіз художнього твору та його екранізації як методичний прийом у процесі викладання зарубіжної літератури.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дж.Д.Селінджер «Над прірвою в житі»: проблемний підхід до вивчення твору
    (2020-04) Таратута, Світлана
    Стаття присвячена проблемному підходу як головному методу під час вивчення роману Дж.Д.Селінджера «Над прірвою в житі». Запропонована система проблемних питань дасть можливість проаналізувати ідейно-художній зміст твору та визначити авторський посил читацькій аудиторії. Досліджені різні тлумачення концепту «гра», використані в тексті роману, суперечливість характеру героя твору, причини його конфлікту з оточуючим світом.
  • Thumbnail Image
    Item
    Субжанри сучасної німецької та англійської прози
    (KELM (Knowledge, Education, Law, Management), 2023) Анікіна, Інесса; Мельник, Тетяна
    The article attempts to classify the subgenres of contemporary German and English prose and provides their characteristics. It is noted that modern literary genres are a contamination of traditional genres and subgenres. In addition to general scientific research methods, the article uses the method of comparative analysis of the genre specificity of German and English prose. A comparative analysis of the modern subgenres of German and English prose has shown that they are identical, with most subgenres in German literature denoted by English terms. The authors of the article have established that the diversity of modern literary subgenres has become a problem for readers due to the discrepancy between the genre designation and the content of the work. It is proved that a characteristic feature of the literary process is genre instability, the crisis of traditional ideas and the transformation of almost all genre models.
  • Thumbnail Image
    Item
    Специфіка скандинавської літературної казки
    (Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 2023) Анікіна, Інесса; Мельник, Тетяна
    Стаття присвячена виявленню особливостей літературних казок Скандинавії та ана лізу творчості їхніх авторів. Актуальність роботи визначається зростаючим інтересом науковців та читачів до скандинавської літературної казки. Автори статті проаналізували визначення народної та літературної казки, виявили їхні відмінності. У статті доведено, що народні та літературні казки належать до одного жанру, але між ними існують деякі відмінності, які стосуються форми казки та внутрішнього змісту твору. В основі всіх казок лежать розповіді про пригоди героїв, однак народні казки базуються на традиційних схе мах побудови тексту, тоді як літературні можуть мати довільний багатоплановий варіант викладу. У статті літературна казка трактується як жанр, що ґрунтується на основних законах фольклорної казки, наслідує її оповідальний стиль; художній твір, у якому викорис тано сюжет та образи народної казки, органічно поєднано елементи дійсності з художньою вигадкою. На думку авторів статті, на розвиток скандинавських літературних казок впли нула творчість Ганса Крістіана Андерсена, що простежується у принципі зовнішньої про стоти та невигадливості оповідань послідовників цього казкаря. Встановлено, що для бага тьох літературних казок народів Скандинавії характерне звернення до магії як природної частини звичайного життя людей. З’ясовано, що скандинавським казкам притаманне вико ристання образів та мотивів скандинавської міфології, фінського епосу та саамських казок. Характерною ознакою сучасних скандинавських літературних казок є те, що письменники створюють свої твори на нових засадах, знаходять нові версії, наповнюють старі форми проблемами сьогодення
  • Thumbnail Image
    Item
    Герой эпохи новой искренности: попытка культурологического, психологического и литературоведческого анализа монодрам Евгения Гришковца
    (Przegląd Wschodnioeuropejski, 2023) Taratuta, Svetlana; Mel`nik, Tat`yana
    The paper presents a study of the nature of the experiencing expression in monodramas by E. Grishkovets. This analysis is based on the idea of the human consciousness layering and the hierarchical principle of the organization of “mental spaces” in it, which was considered by F. E. Vasilyuk in relation to experiencing and its expression. The ideas about the work of experiencing as a movement between different life worlds, which are reflected in the monodramas by Grishkovets, are studied in the paper as a feature of the writer’s idiostyle. The narrator of the one-man theatrical shows is considered as a literary hero of the “New Sincerity” era, which replaced the period of postmodern literature. The article traces the features of the experiencing expression in the monodramas by Grishkovets, the associative nature of the author’s consciousness slipping into other life worlds, and the ways of creating (virtualizing) these life worlds.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Американська література епохи постмодернізму
    (Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2022) Анікіна, Інесса; Мельник, Тетяна; The article is devoted to American postmodernism, its iconic texts and the most interesting representatives from Jack Kerouac, William Burroughs, Richard Brautigan, William Gaddis, Donald Barthelme, John Hawkes to Joseph Heller, Kurt Vonnegut, Thomas Pynchon, David Foster Wallace. The article mentions experimental, intellectual, innovative texts of modern American literature, which fundamentally rethought old artistic conventions and established new rules of the genre game. It has been proven that postmodernism, as a general name for certain trends in art, emerged after modernism and avant-garde. It is considered as a whole, multi-meaning, dynamic, dependent on the social and national environment, a complex of artistic, philosophical scientific and theoretical ideas, distanced from classical and neoclassical literature, as a direction in art, which is characterized by a departure from the aesthetic criteria and traditions of classical art. The article attempts to prove that postmodernism did not appear instead of modernism, but as an addition to it or as a continuation of modernism. The authors prove that modernism, which arose from the denial of past foundations and created many new ones, eventually lost the potential for further development, because development without a connection with the past is impossible. The article proves that, in contrast to modernism, postmodernism is built on the combination and mixing of different styles. At the same time, postmodernism can also be considered a denial, for example, of monotony and monotony, which gradually began to manifest in modernism. However, the symbiosis and pluralism of cultures corresponded to the trends of the second half of the 20th century to a greater extent, and therefore developed. Among other main features of postmodernism, intertextuality, non-linear organization of the text, double code, lack of authorial position are considered.
    Стаття присвячена американському постмодернізму, його культовим текстам та найцікавішим представникам від Джека Керуака, Вільяма Барроуза, Річарда Бротігана, Вільяма Геддіса, Доналда Бартелмі, Джона Хоукса до Джозефа Геллера, Курта Воннегута, Томаса Пінчона, Девіда Фостера Воллеса. У статті згадуються експериментальні, інтелектуальні, новаторські тексти американської постмодерністської літератури, які переосмислили старі художні умовності та запропонували нові правила жанрової гри. У статті постмодернізм розглядається як загальна назва певних тенденцій у мистецтві, які виникли після модернізму. Постмодернізм трактується як цілісний, багатозначний, динамічний, залежний від соціального та національного середовища комплекс мистецьких, філософських науково-теоретичних уявлень, дистанційованих від класичної та неокласичної літератури, як напрям у мистецтві, якому притаманний відхід від естетичних критеріїв і традицій класичного мистецтва. Авторами статті зроблено спробу довести, що постмодернізм з’явився не замість модернізму, а як додаток до нього або як продовження модернізму. Доведено, що модернізм, що виник із заперечення минулих підвалин і створив багато нового, з часом втратив потенціал для подальшого розвитку, тому що розвиток без зв'язку з минулим неможливий. У статті пояснюється, що на противагу модернізму постмодернізм побудований на поєднанні та змішуванні різних стилів. При цьому постмодернізм також можна вважати запереченням, наприклад, монотонності та одноманітності, які почали поступово проявлятися у модернізмі. Проте симбіоз і плюралізм культур більшою мірою відповідав віянням другої половини 20 століття, і тому набув розвитку. З-поміж інших основних рис постмодернізму розглянуто інтертекстуальність, нелінійну організацію тексту, подвійний код, відсутність авторської позиції
  • Thumbnail Image
    Item
    Coming of age novels in the era of “New sincerity”: trauma and personality development of a teenager (based on the novels “black swan green” by d. mitchell and “time to speak” by K. Klimovsky)
    (AD ALTA: JOURNAL OF INTERDISCIPLINARY RESEARCH, 2022) Taratuta, Svitlana; Melnyk, Tetiana; Kozachyshyna, Oksana; Pradivlianna, Liudmyla
    Trauma and Personality Development of a Teenager are investigated within multidisciplinary paradigm, based on the novels “Black Swan Green” by D. Mitchell and “Time to Speak” by K. Klimovsky. Postmodernism and irony are distinguished as underlying concepts of the vector of research
  • Thumbnail Image
    Item
    Втілення ідеї розлюднення в образній системі роману Б. Шлінка «Читець»
    (2023) Таратута, Світлана; The purpose of this paper is to analyze B. Schlink's novel "The Reader" examines the problem of dehumanization, that is considered because of the introduction of totalitarian ideology, which provides for various manifestations of segregation. Hermeneutical, cultural-historical, and comparative methods were used in the study. The documentary basis of Hannah Schmitz as a work's main image is emphasized. A comparative analysis of the heroine of the work and her prototype is made, characterological and behavioral differences are determined, as well as the reasons for the author's departure from the realistic basis. This approach makes it possible to give the problem of the entire German nation guilt for the Nazis crimes. The article analyzes the main character's attempts to understand the degree of the heroine's crime and its psychological background. The narrator views Hannah's actions through the prism of the Nazi ideology as the state one during the Third Reich and the final solution of the Jewish question as the main component of this ideology. Awareness of the dehumanization idea by the narrator-hero in the work is shown through the system of images of the work. B. Schlink's novel "The Reader" also uses elements of comparative analysis to solve the problem of dehumanization. For this purpose, the author analyzes the image of the hero-narrator of the novel by J. Littell of "The Kindly Ones" Maximilien Aue, an SS officer who participated in the mass extermination of Jews. Intellectual and thinker Aue demonstrates complete dehumanization under the influence of Nazi ideology. The images of the heroine of B. Schlink's novel "The Reader" and the mother of the main character's mother in J. Boyne's novel "The Boy in the Striped Pyjamas" are compared. The antithesis is defined as one of the leading artistic techniques, and examples of its use in the work are given. The article highlights the fact that the novel shows how the Nazi system embodied the dehumanization of Jews to justify the need for their extermination. But by dehumanizing the victims, the system dehumanized both the executioners and their minions. It is concluded that the novel focuses on the violation by racist Nazi ideology of the human life a priori value laid down in the theory of humanism. To emphasize this fact, a comparative analysis of B. Schlink's work "The Reader" and W. Styron's novel "Sophie's Choice" is used, where a similar problem is raised.
    Мета роботи — аналіз роману Б.Шлінка «Читець» під кутом проблеми дегуманізації, яка розглянута як результат впровадження тоталітарної ідеології, що передбачає різноманітні прояви сегрегації. У дослідженні використані герменевтичний, культурно-історичний та компаративний методи. Акцентована документальна основа головного образу твору Ханни Шміц. Зроблено компаративне зіставлення героїні твору з її прототипом, визначені характерологічні та поведінкові відмінності, а також причини відходу автора від реалістичної основи. Такий підхід дозволяє надати проблемі провини всього німецького народу за злочини нацистів багатошаровості та суперечливості. У статті проаналізовано намагання головного героя твору усвідомити ступінь злочину героїні та його психологічне підґрунтя. Діяння Ханни оповідач розглядає крізь призму нацистської ідеології як державної за часів ІІІ Рейху та остаточного вирішення єврейського питання як головної складової цієї ідеології. Усвідомлення ідеї розлюднення героєм-наратором у творі показано через систему образів твору. Для розкриття проблеми дегуманізації в романі Б.Шлінка «Читець» також застосовано елементи компаративного аналізу. З цією метою проаналізовано образ героя-оповідача роману Дж.Літтелла «Благоволительки» Максиміліана Ауе, офіцера СС, який брав участь у масовому знищенні євреїв. Інтелектуал і мислитель Ауе демонструє повне розлюднення під впливом нацистської ідеології. Компаративному зіставленню піддані образи героїні роману Б.Шлінка «Читець» та матері головного героя в романі Дж.Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі». В якості одного з провідних художніх прийомів визначено антитезу, наведені приклади її використання в творі. У статті підкреслено той факт, що в романі показано, як нацистська система втілювала дегуманізацію євреїв для обґрунтування необхідності їхнього знищення. Натомість, розлюднюючи жертв, система розлюднювала і катів та їхніх прислужників. Зроблено висновки, що в романі акцентовано попрання расистською нацистською ідеологією закладену в теорії гуманізму апріорну цінність людського життя. Задля підкреслення цього факту застосовано компаративне зіставлення твору Б.Шлінка «Читець» із романом В.Стайрона «Вибір Софі», де піднімається аналогічна проблема.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблема виховання в літературі 50–60-х років ХХ ст.: до питання вивчення зарубіжної літератури другої половини ХХ ст.
    (2020-12) Таратута, Світлана; Мельник, Тетяна; The article is devoted to the problem of upbringing in the works of foreign literature of the 50s-60s of the 20th century and the role of artistic works in the formation of personality. The object of the study is the works "Lord of the Flies" by W. Golding, "The Collector" by J. Fowles, "Hello, Sadness" by F. Sagan and "The Catcher in the Rye" by J. D. Salinger, whose characters, children, teenagers or young people, are in the process of becoming a person. The influence of the family and the environment on the process of upbringing is traced. Various aspects of this problem, emphasized by the authors of the works, and the views of writers on the ways to solve it are analyzed.
    Статтю присвячено проблемі виховання в творах зарубіжної літератури 50–60-х років ХХ ст. та ролі художніх творів у становленні особистості. Об’єктом дослідження стають твори «Володар мух» В.Голдінга, «Колекціонер» Дж.Фаулза, «Добридень, смутку!» Ф.Саган та «Над прірвою в житі» Дж.Д.Селінджера, герої яких, діти, підлітки або молоді люди, перебувають у процесі становлення особистості. Простежено вплив родини та оточуючого середовища на процес виховання. Проаналізовано різні аспекти цієї проблеми, акцентовані авторами творів, та погляди письменників на шляхи її вирішення.