Кафедра германської філології, перекладу та зарубіжної літератури
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/4b023bf2-96fc-4746-9e8e-35b68861a1cd
Browse
4 results
Search Results
Item Лінгвокультурні особливості організації номінативних полів бінарних концептів ЩЕДРІСТЬ – СКУПІСТЬ у британській, німецькій, українській та російській лінгвокультурах(Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2014) Петров, О. О.; Петров, А. А.; Petrov, O. O.У пропонованій статті встановлено лінгвокультурні особливості організації номінативних полів бінарних концептів ЩЕДРІСТЬ – СКУПІСТЬ у британській, німецькій, українській і російській лінгвокультурах на основі їхньої фразеологічної об’єктивації в англійській, німецькій, українській і російській мовах крізь призму нового зіставно-лінгвокультурологічного підходу. Проаналізовано лінгвокультурні особливості організації номінативних полів даних бінарних концептів у британській, німецькій, українській і російській лінгвокультурах. На основі проведеного дефініційного аналізу виявлено прямі номінації досліджуваних концептів: брит. GENEROSITY – STINGINESS; нім. FREIGEBIGKEIT – GEIZ; укр. ЩЕДРІСТЬ – СКУПІСТЬ; рос. ЩЕДРОСТЬ – СКУПОСТЬItem Ціннісні переорієнтації мовних спільнот крізь призму методологічного симбіозу зіставної лінгвокультурології, фразеології та корпусної лінгвістики(Хмельницький : ФОП Бідюк Є. І., 2016) Петров, О. О.; Петров, А. А.; Petrov, O. O.У пропонованій статті визначено методологічне підґрунтя для встановлення ціннісних переорієнтацій у британській, німецькій, українській і російській мовних спільнотах на основі контрастивного аналізу морально-етичних концептів ЩЕДРІСТЬ – СКУПІСТЬ. Для виявлення змін досліджуваних концептів у межах «квадрату цінностей» і «аксіологічних терезів» запропоновано нову методику, яка ґрунтується на теоретичних засадах зіставної лінгвокультурології, фразеології та корпусної лінгвістикиItem Концепт як об’єкт дослідження у лінгвокогнітивних, психолінгвістичних та лінгвокультурологічних студіях(Вінниця : ТОВ «Фірма «Планер»», 2016) Петров, О. О.; Петров, А. А.; Petrov, O. O.У статті проаналізовано підходи до визначення концепту як об’єкта дослідження в сучасних лінгвокогнітивних, психолінгвістичних та лінгвокультурологічних студіях, що дозволило кваліфікувати концепт як складну полімодальну одиницю свідомості, яка акумулює людський досвід і здатна втілюватися, як в мові, за допомогою найрізноманітніших її засобів, так і в інших видах людської діяльності. На основі аналізу наукових праць зарубіжних та вітчизняних вчених встановлено, що за своєю природою концепт є ментальною сутністю та співвідноситься зі знаннями, які формують уявлення про світ – картину світу. У статті обґрунтовано, що культурний концепт, у свою чергу, як складне багатовимірне ментальне утворення є найважливішою одиницею лінгвокультурологічного моделювання національного менталітету. За перспективу подальших наукових розвідок у межах запропонованої тематики вбачається застосування лінгвокультурологічного аналізу мовних явищ, який дозволяє більш-менш об’єктивно визначити як загальнолюдську, так і національно-специфічну інформацію, що відображається у людській свідомостіItem Філософсько-релігійний, психологічний і морально-етичний параметри концепту СКУПІСТЬ у британській, німецькій, українській і російській лінгвокультурах(Вінниця : ТОВ «Фірма «Планер»», 2014) Петров, О. О.; Петров, А. А.; Petrov, O. O.У статті встановлено філософсько-релігійний, психологічний й морально-етичний параметри концепту СКУПІСТЬ у британській, німецькій, українській і російській лінгвокультурах. Виявлено, що у релігійно-моральному контексті скупість розглядається, як людський порок, який протиставляється щедрості й милосердю і є тісно пов’язаним з алчністю (жадібністю). Проаналізовано філософський підхід до розуміння скупості, яка визначається як причина внутрішнього конфлікту особистості, що виникає у процесі соціального досвіду взаємодії та розвитку людини. На основі аналізу наукових праць, зокрема лінгвокультурологічних, виявлено, що сучасний погляд на скупість (жадібність) часто відрізняється від традиційного її тлумачення як одного з основних людських пороків. Визначено дуалістичну природу скупості (жадібності) та досліджено позитивну іпостась останньої як чинника, що стимулює, з одного боку, особистість до високих соціальних результатів, а з другого боку, прогрес людства у цілому