Дисертації
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/4a2ca24d-71aa-434c-94c6-54a42f6927f5
Browse
2 results
Search Results
Item Підготовка майбутніх фахівців сестринської справи в умовах цифровізації освіти медичних коледжів(Вінниця : ВДПУ, 2023) Ільніцька, Т. С.; Ilnytska, T. S.У процесі дослідження здійснено аналіз філософської, психологічної, педагогічної та методичної літератури, який засвідчив, що проблема підготовки майбутніх фахівців сестринської справи в умовах цифровізації освіти є актуальною та своєчасною в світлі реформ вітчизняної медичної галузі. Дисертація чітко структурована, містить науковий апарат дослідження: мету, предмет, об’єкт, завдання, наукову новизну та практичне значення, джерельну базу та методи дослідження. У дисертації здійснено аналіз нормативно-правових документів різних напрямів: освітнього (Закони України «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (остання редакція 2021), «Про повну загальну середню освіту» (2020), «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування інтегрованих інформаційних систем у сфері освіти» (2022), Положення про Національну освітню електронну платформу (2018), Положення про Національну освітню електронну платформу (2018), Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (2019); Положення про електронні освітні ресурси (2019), Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки (2020), Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) (2020)); медичного (Концепція розвитку електронної охорони здоров’я (2020), Концепція розвитку електронної охорони здоров’я (2020)) та інформаційного (Закони України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» (2007), «Про кібербезпеку» (2017), Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та плані заходів щодо її реалізації (2018), Положення про електронний підручник (2018), Національна стратегія Індустрії 4.0 (2019); Концепція розвитку цифрових компетентностей до 2025 року (2021), Опис рамки цифрових компетентностей громадян України (2021), Положення про Єдиний державний веб-портал цифрової освіти «Дія. Цифрова освіта» (2021), Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 р. (2023)) тощо. В указаних документах інформаційно- комунікаційні та цифрові компетентності визначено як ключові. Тому головним завданням освітніх інституцій є розвиток цифрових компетентностей чинних і майбутніх фахівців, у тому числі працівників сфери охорони здоров’я. Аналіз науково-педагогічної літератури з теми дослідження, а також вивчення практичного досвіду Центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) дали можливість констатувати, що комплексне застосування цифрових технологій дозволить підвищити якість підготовки студентів. Про якісний рівень підготовки свідчить здатність фахівця медичної галузі застосовувати цифрові компетентності у процесі розв’язання багатопрофільних професійних завдань. З метою об’єктивного висвітлення проблеми підготовки майбутніх медичних сестер до професійної діяльності в умовах цифровізації освіти медичних коледжів уточнено змістову характеристику ключових понять дослідження, а саме: «готовність», «підготовка», «професійна підготовка», «інформація», «медична інформація», «інформаційні технології», «інформаційно-комунікаційні технології», «цифрові технології», «компетентності», «інформаційно-освітнє середовище (ІОС)» тощо. Сформульоване авторське визначення поняття «інформаційно-освітнє середовище медичних коледжів», що потрактовується нами, як динамічна система інформаційно-комунікаційних, навчально-методичних, організаційно- правових та управлінських складових, що дозволяють організувати освітній процес в умовах цифровізації освіти. Обґрунтовано функції ІОС медичного коледжу (освітня, розвивальна, інформаційна, рефлексивна, соціалізації), виокремлено основні характеристики кожної. Запропоновано авторську модель ІОС медичних коледжів в умовах цифровізації освіти, яка містить основні компоненти: електронний контент, комунікація та ІТ-інфраструктура закладу освіти, що пов’язані між собою змістовими компонентами та спільним результатом. Останній полягає у підготовці компетентних, конкурентоздатних майбутніх медичних сестер та покращення надання освітніх послуг в умовах цифровізації освіти. В основі моделі ІОС медичних коледжів лежать положення особистісно орієнтованого, компетентнісного, міждисциплінарного та інтегрованого підходів. Аналіз педагогічної, методичної, спеціальної літератури з підготовки медичних сестер у медичних коледжах, аналіз досвіду передових викладачів цих коледжів, аналіз досвіду своїх колег по Вінницькому фаховому медичному коледжі імені акад. Д. К. Заболотного, власний ретроспективний досвід викладання фахових дисциплін у медичному коледжі дозволили створити та сформулювати такі педагогічні умови: формування мотивації до майбутньої професійної діяльності студентів медичних коледжів у теоретичній і практичній підготовці; поетапне формування готовності до професійної діяльності в медичній галузі майбутніх медичних сестер; наскрізне застосування цифрових інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці медичного персоналу. Перша педагогічна умова реалізовувалась в межах викладання дисциплін загального та професійного циклів з використанням ІКТ у вигляді лекцій, вебінарів, прямого ефіру в соціальних мережах, конференціях в Zoom, Googlmeet. У процесі проведення аудиторних занять та самостійної роботи студентам пропонувалась робота з цифровими медичними додатками (My Skin Anatomy (3D модель шкіри людини), Teach Me Anatomy (мобільний довідник з анатомії), Easy Anatomy – Atlas & Quizzes (Атлас і Вікторини), Daily Anatomy: Flashcard Quizzes to Learn Anatomy – флешкарти з анатомії, Bacteria VR 3D – моделі бактерій, Musculoskeletal Pro Consult – вивчення опорно-рухового апарату, MCQ Basic Microbiology – вікторина з мікробіології тощо). Друга педагогічна умова впроваджувалась в процесі аудиторної (лекції, практичні та лабораторні заняття, практична підготовка) та позааудиторної роботи (проблемні гуртки, науково-дослідницька діяльність, тренінги, науково- практичні конференції, самостійна робота студентів тощо). Третя педагогічна умова реалізовувалась в межах вивчення таких дисциплін «Основи медичної інформатики» та з фахових дисциплін: «Медсестринство в хірургії», «Медсестринство у внутрішній медицині» та ін. Лабораторні роботи виконувались в пакетах MS Word, MS Excel, MS Access, MS Power Point, що надавали можливість їх творчого використання. Така методика навчання передбачала активне використання ІКТ для розв’язання практико- орієнтованих завдань та дозволяла сформувати у студентів такі професійні навички: організація власної діяльності, вибір типових методів і способів виконання професійних завдань, пошук і використання інформації, необхідної для ефективного виконання професійних завдань, роботу в команді тощо. Висвітлено методику підготовки майбутніх медичних сестер з використанням освітнього блогу, в якому розміщуються: освітні фільми, відкриті задачі, що пропонуються для самостійної чи командної роботи, завдання для індивідуального виконання чи виконання в малих групах, лабораторні та практичні роботи, що включають в себе інтерактивні елементи web 2.0: кросворди, тести, логічні схеми, аудіо- відеоматеріали тощо. Описано методику взаємодії викладача та студентів за допомогою цифрових технологій, під час реалізації якої враховувалась психологічна підтримка, емоційна та інтелектуальна ситуація в групі. В процесі виробничої підготовки перед здобувачами ставились завдання з використанням медичних цифрових систем за місцем проходження практики. Визначена структура підготовки студентів медичного коледжу в умовах цифровізації освіти, що складається із взаємопов’язаних компонентів: психологічну підготовку, інтеграцію цифрових технологій в базові та професійні дисципліни, включення цифрових технологій у теоретичну та практичну підготовку, використання мережі Інтернет і електронних навчальних посібників. Установлено, що діагностика сформованості готовності майбутніх медичних сестер в умовах цифровізації освіти обумовлена наявністю відповідних етапів, що мають свої структурні компоненти: професійно- орієнтаційний (спонукальний, настановчий та аксіологічний компоненти), гносеологічний (когнітивний, операційно-маніпулятивний та емоційно- вольовий компоненти); корегувальний (аналітико-синтетичний, практико- орієнтований, рефлексивний компоненти). Залежно від сили та характеру прояву готовності визначено три рівні: високий, середній та низький. Розроблена й описана методика підготовки студентів медичних коледжів до професійної діяльності з використанням цифрових технологій у період навчальних та виробничих практик. Представлена структура персонального методичного комплексу студента на період виробничих практик; описана методика організації студентів і викладача в мережі Інтернет, розроблена й описана технологія створення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти на період навчальних та виробничих практик у медичному коледжі. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: - вперше обґрунтовано, створено та експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують ефективність процесу підготовки майбутніх медичних сестер до професійної діяльності в умовах цифровізації освіти (формування мотивації до майбутньої професійної діяльності студентів медичних коледжів у теоретичній і практичній підготовці; поетапне формування готовності до професійної діяльності в медичній галузі майбутніх медичних сестер; наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці молодших медичних фахівців і бакалаврів медицини); - удосконалено змістове наповнення та навчально-методичне забезпечення фахових дисциплін з метою підвищення ефективності підготовки здобувачів освіти в медичних коледжах; - подальшого розвитку набули зміст, форми і технології підготовки майбутніх медичних сестер до професійної діяльності в умовах цифровізації освіти. Практичне значення полягає в тому, що запропонована авторська методика підготовки медичних сестер до ефективної професійної діяльності в умовах цифровізації освіти може бути реалізована під час теоретичного та практичного навчання в фахових передвищих медичних закладах освіти. Розроблена методика зумовлена специфікою діяльності в галузі медицини, містить характеристику поетапної та наскрізної професійної підготовки майбутніх медичних сестер в процесі викладання дисциплін: «Інформатика», «Основи медичної інформатики», «Медсестринство в педіатрії», «Медсестринство у внутрішній медицині», «Основи біологічної фізики та медична апаратура». Створено та описано зміст електронних посібників, розроблені завдання практичного спрямування, подані алгоритми розв’язання практичних завдань тощо. У процесі дослідження розроблені, підготовлені методичні рекомендації для викладачів і здобувачів освіти на тему: «Підготовка майбутніх медичних сестер до професійної діяльності в умовах цифровізації освіти медичних коледжів». Матеріали дослідження можуть бути використані під час підготовки лекційних, практичних, лабораторних занять у фахових і вищих медичних закладах освіти; в межах курсів підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, під час написання курсових та дипломних робіт тощо.Item Формування фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт у закладах професійної освіти(Вінниця : ВДПУ, 2023) Титаренко, В. В.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, Вінниця, 2023. Аналіз сучасного стану вітчизняних і закордонних педагогічних і навчально-методичних джерел, нормативних документів, дисертаційних робіт щодо формування фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт у закладах професійної освіти підтверджує актуальність проблеми дослідження, вирішення якої потребує від закладів професійної (професійно-технічної) освіти України переорієнтації на європейські підходи та цінності до організації професійної підготовки. У дисертації висвітлено сучасне бачення формування фахової компетентності здобувачів освіти, запропоновано модель формування фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо- оформлювальних робіт. Основою роботи є педагогічні умови, використання інноваційних форм, методів, технологій і засобів навчання, спрямованих на формування високого рівня знань, умінь, навичок, розвиток творчої особистості, життєвих цінностей, здатності до саморозвитку й самовдосконалення. У дослідженні фахову компетентність кваліфікованих робітників визначаємо як цілісну, комплексно структуровану властивість, що поєднує рівень сформованості професійних знань, вмінь і навичок, цінностей, особистісних якостей фахівця, готовність до постійного саморозвитку і самовдосконалення, котра визначає здатність учня здійснювати професійну діяльність, розуміти й аналізувати характер професійних проблем відповідно до кваліфікаційних вимог державного стандарту професійної (професійно- технічної) освіти. У роботі виокремлено загальнонаукові методологічні підходи (системний, діяльнісний, особистісно-орієнтований, культурологічний, контекстний, компетентнісний). Дидактичну основу дослідження склали принципи підготовки кваліфікованих робітників з виконання художньо- оформлювальних робіт (науковості, системності та послідовності, доступності, безперервності, гуманізації, наочності, зв’язку теорії з практикою, орієнтації на майбутню професію, міцності засвоєння знань, умінь і навичок, індивідуалізації, активності й самостійності, міжпредметної інтеграції). Визначено зміст фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт як цілісну систему, що складається із сукупності професійних знань, умінь, навичок, здібностей, можливостей, цінностей, особистих якостей особистості. Обґрунтовано структуру фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт, що включає оволодіння ключовими та професійними компетентностями та представлена взаємопов’язаними компонентами: мотиваційним, когнітивним, діяльнісним, рефлексивним. У дослідженні розкрито зміст кожного з компонентів. Мотиваційний компонент охоплює мотиви навчальної та практичної діяльності під час професійної підготовки, виражає професійно важливі якості особистості, що є основою до бажання досягнути високого рівня фахової компетентності. Когнітивний компонент визначає систему базових знань, одержаних у вивченні професійно-теоретичних дисциплін, як підґрунтя для подальшого застосування у практичній діяльності. Діяльнісний компонент представлено професійними уміннями та навичками, що дозволяють оперувати професійними знаннями у розв’язанні фахових завдань різних рівнів складності. Для діагностики сформованості фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт виокремлено критерії: мотиваційний (характеризує вмотивованість учнів до оволодіння майбутньою професією), когнітивний (відображає рівень професійних знань), діяльнісний (вимірює сформованість практичних умінь і навичок) та відповідні їм показники. Виокремлено та обґрунтовано високий, середній та низький рівні формування фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт. Запропоновано та впроваджено модель формування фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо- оформлювальних робіт, що складається з чотирьох взаємопов’язаних, самостійних блоків (цільовий, теоретико-методологічний, змістово- технологічний та результативний). Розроблено та науково обґрунтовано педагогічні умови формування фахової компетентності здобувачів освіти у процесі професійної підготовки: формування естетичного смаку та розвиток художньої творчості під час якісного виконання художніх робіт; формування фахової компетентності засобами цифрових технологій; впровадження комп’ютерної графіки у підготовку майбутніх виконавців художньо- оформлювальних робіт. Ефективна реалізація педагогічних умов можлива за рахунок розвитку мотивації учнів до підвищення власної фахової компетентності шляхом досягнення успіху в практичній підготовці; стимулювання прагнення здобувачів освіти до самовдосконалення шляхом самостійної й навчально- практичної діяльності в професійній підготовці на основі синтезу традиційних та інноваційних технологій; використання цифрових технологій з метою всебічного розвитку особистості на основі свідомого ставлення до професійної праці як суспільної й особистісної цінності й спрямована на формування розуміння особистістю значущості професійної праці як джерела саморозвитку і самовдосконалення. Упроваджено авторську методику їх реалізації. Доведено, що формування фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт ефективно відбувається у процесі професійної підготовки, що базувалася на розвитку естетичного смаку та творчості, використанні цифрових технологій та здійснювалось за рахунок засвоєння знань, виконання практичних завдань та організації додаткових занять по створенню власних дизайнерських проектів. Експериментально доведено ефективність та доцільність запропонованої і впровадженої моделі формування фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт. За допомогою методів математичної статистики (t-критерію Стьюдента) підтверджено позитивну динаміку сформованості фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт в учнів експериментальних груп. Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше: визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт та експериментально перевірено їх ефективність; розроблено й теоретично обґрунтовано модель формування фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт у процесі професійної підготовки; обґрунтовано й охарактеризовано структурні компоненти фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний); визначено критерії оцінки кожного зі структурних компонентів (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний) та три рівні (низький, середній і високий) сформованості фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт; уточнено зміст поняття «фахова компетентність кваліфікованих робітників з виконання художньо- оформлювальних робіт»; удосконалено зміст, форми, методи й засоби професійної підготовки здобувачів освіти; подальшого розвитку набули шляхи ефективного формування фахової компетентності учнів в освітньому середовищі закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в дисертації розроблено та запроваджено в освітній процес: навчально-методичні матеріали для проведення занять з графічного дизайну по створенню власних дизайнерських проектів; розробленні методичні рекомендації формування фахової компетентності кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт у закладах професійної освіти. Результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися учнями та викладачами для підвищення рівня професійної підготовки кваліфікованих робітників з виконання художньо-оформлювальних робіт в освітньому процесі закладів професійної (професійно-технічної) освіти.