Дисертації

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/4a2ca24d-71aa-434c-94c6-54a42f6927f5

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Педагогічні умови формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних закладах вищої освіти : дис. на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки.
    (2024) Севастьянова, М. С.
    У дисертації досліджено проблему формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних закладах вищої освіти. Встановлено, що цифровізація як тренд сучасного світового розвитку посіла чільне місце в освіті. Цифрові технології – це не лише інструмент, а й середовище життя сучасної людини, котра розкриває нові можливості: навчання у зручний час і місці, безперервна освіта, можливості формувати індивідуальні освітні траєкторії, з користувачів електронних ресурсів стати їх створювачами. Однак, таке середовище вимагає від едагогів інноваційного підходу до організації освітнього процесу, одержання нових компетентностей для роботи в цифровому освітньому середовищі. Констатовано, що в таких умовах система педагогічної освіти має забезпечити підготовку випускника, який володіє високим рівнем сформованих цифрових професійних компетентностей. Здійснено аналіз теоретичних засад формування умов цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі навчання у вищому навчальному закладі. На підставі аналізу наукової літератури висвітлено досвід вітчизняних та зарубіжних учених щодо професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах цифровізації освіти. Визначено актуальні вимоги держави до професійної підготовки вчителів початкових класів. Узагальнено результати проведеного анкетування, що уможливили виявлення основних проблем підготовки майбутніх учителів початкових класів, до яких віднесено: труднощі під час пошуку достовірної інформації; складність відбору програмного забезпечення та вивчення актуальних систем, що використовуватимуться в подальшій професії; проблеми у застосуванні цифрових технологій під час розв'язання власних завдань професійного зростання (дистанційні курси, веб-конференції, онлайн-семінари). Проаналізовано зміст ключових понять дослідження «цифровізація освіти», «педагогічна освіта», «інформаційно-комунікаційні технології», «цифрова компетентність», «компетенції» та «компетентність», «цифрова грамотність» та «цифрова культура». Запропоновано авторське визначення поняття цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів як базової, системної характеристики особистості, що відтворює її теоретичну та практичну здатність до використання цифрових технологій у процесі втілення методів навчання здобувачів освіти у вищому навчальному закладі. Визначено структуру цифрової компетентності майбутнього вчителя початкових класів, яка складається з таких компонентів: інформаційно-комп’ютерного, інформаційно-когнітивного інформаційно-методичного. Розроблено та обґрунтовано структурно-функціональну модель формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки. Охарактеризовано основні принципи формування цифрової компетентності: цілісності, науковості, наступності, культуровідповідності, єдності групового й індивідуального навчання; єдності теоретичної та практичної діяльності. Із метою максимальної ефективності формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів запропоновано мікродидактичний комплексний метод організації засвоєння інформації майбутніми вчителями, який дозволяє здійснювати фахову підготовку здобувачів освіти на репродуктивному, продуктивному та творчому рівнях. Цей метод розглянуто, як алгоритм окремих дій спрямованих на навчання щодо майбутньої діяльності та передбачає засвоєння здобувачами освіти знань, умінь, навичок (розв’язування проблемних ситуацій за допомогою інноваційних педагогічних технологій, виконання спеціальних вправ для уміння формувати міжпредметну інтеграцію в майбутній професійній діяльності, участь у дидактичних іграх та тренінгах). Визначено та проаналізовано педагогічні умови, що сприяють результативності процесу формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів: підвищення мотивації студентів до вивчення дисциплін інформаційно-комунікаційного циклу; удосконалення змісту навчання здобувачів освіти в процесі міжпредметної інтеграції дисциплін на основі цифровізації; використання інноваційних педагогічних технологій у навчанні майбутніх учителів початкових класів. Встановлено, що основною метою педагогічних умов є формування в студентів мотивації та позитивного ставлення до системного використання цифрових технологій у майбутній професійній діяльності. Уточнено діагностично-критеріальну базу педагогічної діагностики мотиваційного процесу при формуванні цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів, що логічно співвідноситься з прийомами формування пізнавальних мотивів, а саме: пізнавально-евристичні (індукції, дедукції, евристики); інтегративні, що активізують знання майбутніх учителів, орієнтують їх на самостійне розв'язання завдань (кросворди, лабіринти, ребуси, криптограмами тощо); сугестивні прийоми впливу (сприяють зняттю психічної напруженості, при необхідності – нейтралізації негативної мотивації до окремих предметів у процесі навчання, активізації самостійності навчання за допомогою педагогічного навіювання і релаксації, самонавіювання, самонастроювання). Реалізація педагогічних умов і моделі формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів здійснювалась в межах дослідно-експериментальної роботи, яка проходила в два етапи: констатувальний та формувальний. Результати педагогічного експерименту, засвідчили підвищення рівня сформованості чотирьох критеріїв (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та оцінно-рефлексивний) в респондентів ЕГ. Визначена динаміка відмінностей у рівнях сформованості критеріїв обох дослідних груп зумовила виокремлення важливості педагогічних умов у формуванні цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів. Аналіз наслідків застосування системи моніторингу продемонстрував необхідність мотивування майбутніх учителів, тому що мотивація є компенсуючим фактором за невисокого рівня інтелектуальних здібностей або наявності необхідних знань, умінь та навичок. За рівних можливостей спрямованість на успіх (мотивація успіху) надає майбутньому вчителеві більш високу продуктивність, ніж мотивація уникнення невдачі. Під час констатувального етапу педагогічного експерименту в результаті аналізу анкет і тестів щодо визначення рівня сформованості цифрової компетентності підтвердилось положення про низький рівень сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів. Результати сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів продемонстрували, що в ЕГ і КГ спостерігалась позитивна динаміка сформованості цифрової компетентності. Для ЕГ характерним є високий рівень формування цифрової компетентності, а для КГ – середній. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше теоретично розроблено й обґрунтовано педагогічні умови формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних закладах вищої освіти (підвищення мотивації студентів до вивчення дисциплін інформаційно-комунікаційного циклу, удосконалення змісту навчання здобувачів освіти в процесі міжпредметної інтеграції дисциплін навчального плану на основі цифровізації, використання інноваційних педагогічних технологій у навчанні майбутніх учителів початкових класів); структуру інформаційної та цифрової компетентності майбутніх учителів початкової школи, яка містить інформаційно-когнітивний, інформаційно-методичний та інформаційно-комп’ютерний компоненти, що дозволяє системно формувати в майбутніх учителів початкової школи цифрову компетентність; структурно-функціональну модель формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкової школи, котра містить змістово-технологічний і контрольно-результативний блоки, що побудовані на основі використання структури інформаційної цифрової компетентності та комплексного методу організації засвоєння інформації майбутніми вчителями початкової школи, що дозволило підвищити рівень формування цифрової компетентності; – уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження та етапи формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до використання цифрових технологій в професійній діяльності; – подальшого розвитку набули методика формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання цифрових освітніх ресурсів з урахуванням особливостей професійної діяльності вчителя початкової школи: поліфункціональності, поліпредметності, врахування особливості вікової категорії молодших школярів. Практичне значення полягає в розробці й упровадженні в освітній процес методики формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання цифрових освітніх ресурсів; розроблені та апробовані засоби діагностики сформованості у майбутнього вчителя початкових класів готовності до використання цифрових освітніх ресурсів; розроблені та впроваджені методичні рекомендації «Формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки» для студентів спеціальності «Початкова освіта».
  • Thumbnail Image
    Item
    Підготовка майбутніх фахівців сестринської справи в умовах цифровізації освіти медичних коледжів
    (Вінниця : ВДПУ, 2023) Ільніцька, Т. С.; Ilnytska, T. S.
    У процесі дослідження здійснено аналіз філософської, психологічної, педагогічної та методичної літератури, який засвідчив, що проблема підготовки майбутніх фахівців сестринської справи в умовах цифровізації освіти є актуальною та своєчасною в світлі реформ вітчизняної медичної галузі. Дисертація чітко структурована, містить науковий апарат дослідження: мету, предмет, об’єкт, завдання, наукову новизну та практичне значення, джерельну базу та методи дослідження. У дисертації здійснено аналіз нормативно-правових документів різних напрямів: освітнього (Закони України «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (остання редакція 2021), «Про повну загальну середню освіту» (2020), «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування інтегрованих інформаційних систем у сфері освіти» (2022), Положення про Національну освітню електронну платформу (2018), Положення про Національну освітню електронну платформу (2018), Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (2019); Положення про електронні освітні ресурси (2019), Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки (2020), Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) (2020)); медичного (Концепція розвитку електронної охорони здоров’я (2020), Концепція розвитку електронної охорони здоров’я (2020)) та інформаційного (Закони України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» (2007), «Про кібербезпеку» (2017), Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та плані заходів щодо її реалізації (2018), Положення про електронний підручник (2018), Національна стратегія Індустрії 4.0 (2019); Концепція розвитку цифрових компетентностей до 2025 року (2021), Опис рамки цифрових компетентностей громадян України (2021), Положення про Єдиний державний веб-портал цифрової освіти «Дія. Цифрова освіта» (2021), Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 р. (2023)) тощо. В указаних документах інформаційно- комунікаційні та цифрові компетентності визначено як ключові. Тому головним завданням освітніх інституцій є розвиток цифрових компетентностей чинних і майбутніх фахівців, у тому числі працівників сфери охорони здоров’я. Аналіз науково-педагогічної літератури з теми дослідження, а також вивчення практичного досвіду Центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) дали можливість констатувати, що комплексне застосування цифрових технологій дозволить підвищити якість підготовки студентів. Про якісний рівень підготовки свідчить здатність фахівця медичної галузі застосовувати цифрові компетентності у процесі розв’язання багатопрофільних професійних завдань. З метою об’єктивного висвітлення проблеми підготовки майбутніх медичних сестер до професійної діяльності в умовах цифровізації освіти медичних коледжів уточнено змістову характеристику ключових понять дослідження, а саме: «готовність», «підготовка», «професійна підготовка», «інформація», «медична інформація», «інформаційні технології», «інформаційно-комунікаційні технології», «цифрові технології», «компетентності», «інформаційно-освітнє середовище (ІОС)» тощо. Сформульоване авторське визначення поняття «інформаційно-освітнє середовище медичних коледжів», що потрактовується нами, як динамічна система інформаційно-комунікаційних, навчально-методичних, організаційно- правових та управлінських складових, що дозволяють організувати освітній процес в умовах цифровізації освіти. Обґрунтовано функції ІОС медичного коледжу (освітня, розвивальна, інформаційна, рефлексивна, соціалізації), виокремлено основні характеристики кожної. Запропоновано авторську модель ІОС медичних коледжів в умовах цифровізації освіти, яка містить основні компоненти: електронний контент, комунікація та ІТ-інфраструктура закладу освіти, що пов’язані між собою змістовими компонентами та спільним результатом. Останній полягає у підготовці компетентних, конкурентоздатних майбутніх медичних сестер та покращення надання освітніх послуг в умовах цифровізації освіти. В основі моделі ІОС медичних коледжів лежать положення особистісно орієнтованого, компетентнісного, міждисциплінарного та інтегрованого підходів. Аналіз педагогічної, методичної, спеціальної літератури з підготовки медичних сестер у медичних коледжах, аналіз досвіду передових викладачів цих коледжів, аналіз досвіду своїх колег по Вінницькому фаховому медичному коледжі імені акад. Д. К. Заболотного, власний ретроспективний досвід викладання фахових дисциплін у медичному коледжі дозволили створити та сформулювати такі педагогічні умови: формування мотивації до майбутньої професійної діяльності студентів медичних коледжів у теоретичній і практичній підготовці; поетапне формування готовності до професійної діяльності в медичній галузі майбутніх медичних сестер; наскрізне застосування цифрових інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці медичного персоналу. Перша педагогічна умова реалізовувалась в межах викладання дисциплін загального та професійного циклів з використанням ІКТ у вигляді лекцій, вебінарів, прямого ефіру в соціальних мережах, конференціях в Zoom, Googlmeet. У процесі проведення аудиторних занять та самостійної роботи студентам пропонувалась робота з цифровими медичними додатками (My Skin Anatomy (3D модель шкіри людини), Teach Me Anatomy (мобільний довідник з анатомії), Easy Anatomy – Atlas & Quizzes (Атлас і Вікторини), Daily Anatomy: Flashcard Quizzes to Learn Anatomy – флешкарти з анатомії, Bacteria VR 3D – моделі бактерій, Musculoskeletal Pro Consult – вивчення опорно-рухового апарату, MCQ Basic Microbiology – вікторина з мікробіології тощо). Друга педагогічна умова впроваджувалась в процесі аудиторної (лекції, практичні та лабораторні заняття, практична підготовка) та позааудиторної роботи (проблемні гуртки, науково-дослідницька діяльність, тренінги, науково- практичні конференції, самостійна робота студентів тощо). Третя педагогічна умова реалізовувалась в межах вивчення таких дисциплін «Основи медичної інформатики» та з фахових дисциплін: «Медсестринство в хірургії», «Медсестринство у внутрішній медицині» та ін. Лабораторні роботи виконувались в пакетах MS Word, MS Excel, MS Access, MS Power Point, що надавали можливість їх творчого використання. Така методика навчання передбачала активне використання ІКТ для розв’язання практико- орієнтованих завдань та дозволяла сформувати у студентів такі професійні навички: організація власної діяльності, вибір типових методів і способів виконання професійних завдань, пошук і використання інформації, необхідної для ефективного виконання професійних завдань, роботу в команді тощо. Висвітлено методику підготовки майбутніх медичних сестер з використанням освітнього блогу, в якому розміщуються: освітні фільми, відкриті задачі, що пропонуються для самостійної чи командної роботи, завдання для індивідуального виконання чи виконання в малих групах, лабораторні та практичні роботи, що включають в себе інтерактивні елементи web 2.0: кросворди, тести, логічні схеми, аудіо- відеоматеріали тощо. Описано методику взаємодії викладача та студентів за допомогою цифрових технологій, під час реалізації якої враховувалась психологічна підтримка, емоційна та інтелектуальна ситуація в групі. В процесі виробничої підготовки перед здобувачами ставились завдання з використанням медичних цифрових систем за місцем проходження практики. Визначена структура підготовки студентів медичного коледжу в умовах цифровізації освіти, що складається із взаємопов’язаних компонентів: психологічну підготовку, інтеграцію цифрових технологій в базові та професійні дисципліни, включення цифрових технологій у теоретичну та практичну підготовку, використання мережі Інтернет і електронних навчальних посібників. Установлено, що діагностика сформованості готовності майбутніх медичних сестер в умовах цифровізації освіти обумовлена наявністю відповідних етапів, що мають свої структурні компоненти: професійно- орієнтаційний (спонукальний, настановчий та аксіологічний компоненти), гносеологічний (когнітивний, операційно-маніпулятивний та емоційно- вольовий компоненти); корегувальний (аналітико-синтетичний, практико- орієнтований, рефлексивний компоненти). Залежно від сили та характеру прояву готовності визначено три рівні: високий, середній та низький. Розроблена й описана методика підготовки студентів медичних коледжів до професійної діяльності з використанням цифрових технологій у період навчальних та виробничих практик. Представлена структура персонального методичного комплексу студента на період виробничих практик; описана методика організації студентів і викладача в мережі Інтернет, розроблена й описана технологія створення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти на період навчальних та виробничих практик у медичному коледжі. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: - вперше обґрунтовано, створено та експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують ефективність процесу підготовки майбутніх медичних сестер до професійної діяльності в умовах цифровізації освіти (формування мотивації до майбутньої професійної діяльності студентів медичних коледжів у теоретичній і практичній підготовці; поетапне формування готовності до професійної діяльності в медичній галузі майбутніх медичних сестер; наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці молодших медичних фахівців і бакалаврів медицини); - удосконалено змістове наповнення та навчально-методичне забезпечення фахових дисциплін з метою підвищення ефективності підготовки здобувачів освіти в медичних коледжах; - подальшого розвитку набули зміст, форми і технології підготовки майбутніх медичних сестер до професійної діяльності в умовах цифровізації освіти. Практичне значення полягає в тому, що запропонована авторська методика підготовки медичних сестер до ефективної професійної діяльності в умовах цифровізації освіти може бути реалізована під час теоретичного та практичного навчання в фахових передвищих медичних закладах освіти. Розроблена методика зумовлена специфікою діяльності в галузі медицини, містить характеристику поетапної та наскрізної професійної підготовки майбутніх медичних сестер в процесі викладання дисциплін: «Інформатика», «Основи медичної інформатики», «Медсестринство в педіатрії», «Медсестринство у внутрішній медицині», «Основи біологічної фізики та медична апаратура». Створено та описано зміст електронних посібників, розроблені завдання практичного спрямування, подані алгоритми розв’язання практичних завдань тощо. У процесі дослідження розроблені, підготовлені методичні рекомендації для викладачів і здобувачів освіти на тему: «Підготовка майбутніх медичних сестер до професійної діяльності в умовах цифровізації освіти медичних коледжів». Матеріали дослідження можуть бути використані під час підготовки лекційних, практичних, лабораторних занять у фахових і вищих медичних закладах освіти; в межах курсів підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, під час написання курсових та дипломних робіт тощо.