Академічні тексти здобувачів вищої освіти
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/38e59404-7c0f-4d24-8a52-af4ae61f82a1
Browse
52 results
Search Results
Item Розвиток музичної культури учнів підліткового віку на уроках музичного мистецтва: кваліфікаційна робота(2024) Сайдак, Артем МаксимовичУ роботі теоретично та експериментально досліджено проблему розвитку музичної культури учнів підліткового віку на уроках музичного мистецтва. Актуальність проблеми визначається основними нормативно-правовими освітніми документами, концептуальними засадами розвитку освіти України, Концепцією «Нової українського школи», що зумовлюють необхідність спрямування навчально-виховного процесу на розвиток музичної культури, особливо в учнів підліткового віку. Обґрунтовано необхідність дослідження педагогічних умов, для якісного розвитку музичної культури учнів підліткового віку на уроках музичного мистецтва. У дослідженні проаналізовано психолого-педагогічні аспекти проблеми, визначено сутність основних понять: «музична культура», «музична культура особистості», «естетична культура» та обґрунтовано вибір структурних компонентів музичної культури учнів підліткового віку: мотиваційно-пізнавальний, емоційно-ціннісний та творчо-діяльнісний. Досліджено психолого-педагогічні особливості учнів підліткового віку. Актуалізовано проблему особистісного культурного розвитку учня-підлітка в сучасних соціально-політичних умовах, що впливає на перебіг становлення особистості школяра. На основі наукових досліджень охарактеризовано значення уроків музичного мистецтва як основи формування музичної культури школярів. Визначено основні критерії (мотиваційно-пізнавальний; емоційно-ціннісний; творчо-діяльнісний) показники, рівні та здійснено діагностування рівня сформованості музичної культури учнів підліткового віку. В результаті аналізу наукової літератури та проведеної діагностики рівня сформованості музичної культури учнів підліткового віку нами було обгрунтовано педагогічні умови для ефективності здійснення зазначеного процесу, а саме: формування стійкої мотивації школярів до естетично-оцінної діяльності; художньо-творча взаємодія між учасниками освітнього процесу засобами проектної діяльності.Item Розвиток музично-творчих здібностей учнів підліткового віку засобами мистецтва анімації: кваліфікаційна робота(2024) Жильніков, Олександр ВіталійовичПедагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованої методики музично-творчого розвитку підлітків засобами анімації. Експериментальна методика ґрунтувалася на організації активної творчої діяльності, інтересах, пріоритетах і мотиваційних настановах учнів. Результативність формувального експерименту переконує в ефективності творчих досягнень учнів експериментальної групи за всіма визначеними критеріями, що позитивно позначилося на поглибленні мистецьких знань, оволодінні творчими уміннями, пізнанні художніх, інтелектуальних і духовних цінностей музичного мистецтва та анімаціїItem Iгpoвi технoлoгiї як зaсiб poзвитку твopчих здiбнoстей мoлoдших школярів(Вінниця: ВДПУ, 2024) Ковальова, Анна ОлександрівнаПроблема розвитку творчих здібностей є особливо актуальною в період молодшого шкільного віку, коли відбувається формуванням навичок активної особистісної позиції та розвитку креативних здібностей. Розробляючи модель розвитку творчих здібностей засобами ігрових технологій, враховано загально педагогічні підходи та принципи, визначили педагогічні умови, виділили урок як основну форму навчання, акцентуючи на особливостях використання ігрових методів. Окреслено компоненти та критерії розвитку креативних умінь і навичок: емоційно-ціннісний критерій - музичне сприймання, уміння слухати і розповідати про свої почуття; когнітивний - творча ініціатива в різних видах діяльності на уроці музики (слухання музики, виконання) в будь-якій діяльності на уроці; творчо-діяльнісний - рівень використання творчих завдань (зростання творчих можливостей), участь школярів у концертній діяльності. У роботі обґрунтовано педагогічні умови, які сприяють розвитку творчих здібностей молодших школярів через ігрові технології, такі як: Відбір та систематизація ігор для молодших школярів на уроках музичного мистецтва. Створення емоційно-творчого середовища атмосфери як найважливішої умови для креативного розвитку учнів. Забезпечення зразків ігрової діяльності на уроках музичного мистецтва. Проведене експериментальне дослідження виявило розбіжності в результатах дослідження експериментальної та контрольної груп і підтвердило доцільність впровадження ігрових технологій з метою розвитку творчих здібностей молодших школярів.Item Розвиток творчої уяви в учнів підліткового віку в процесі музичного сприймання: кваліфікаційна робота(Вінниця: ВДПУ, 2024) Приходько, Наталія РусланівнаУ роботі досліджено теоретичні засади розвитку творчої уяви в учнів підліткового віку в процесі музичного сприймання. Автором здійснено дефінітивний аналіз поняття «творча уява» як процесу, що базується на самостійному створенні нових образів на основі раніше сприйнятої інформації; досліджено психолого-педагогічні аспекти процесу музичного сприймання та його структурні компоненти; розглянуто особливості підліткового віку як найбільш складного етапу у розвитку дитини; конкретизовано роль творчої уяви як важливої складової процесу музичного сприймання; розкрито теоретичні засади її розвитку в учнів підліткового віку в процесі музичного сприймання; визначено рівні, критерії та показники сформованості творчої уяви; проведено діагностику стану сформованості творчої уяви в учнів підліткового віку. Автором визначено педагогічні умови розвитку творчої уяви в учнів підліткового віку в процесі музичного сприймання; запропоновано цілу низку ефективних інтегративних та інтерактивних художньо-педагогічних технологій з метою розвитку творчої уяви учнів підліткового віку в процесі музичного сприймання.Item Формування художнього смаку учнів основної школи у процесі гурткової роботи : дипломна робота(Вінниця : ВДПУ, 2022) Черняк, А. С.Проблема формування художніх смаків учнів є досить актуальною у наш час, коли освіта покликана створити всі умови для інтелектуального розвитку особистості, здатної до самоосвіти й самореалізації. Великі освітні, розвивальні й виховні можливості, зокрема, музики, створюють всі умови для введення учнів у світ прекрасного, для виховання інтересу до мистецтва, потреби в спілкуванні з мистецтвом, для розвитку естетичних та художніх смаків. У дослідженні визначено, що смак є особливою всебічно обумовленою здатністю людини, до якої належать різноманітні властивості свідомості, почуттів та інтелектуальна обґрунтована система переваг і оцінок. Визначено художній смак учнів основної школи, як естетичне переживання дійсності, здатність розуміти і насолоджуватись красою та мистецтвом, також художній смак учнів виявляється в здатності сприймати, аналізувати, визначати естетичну цінність художніх творів, виражати своє ставлення до них. Доведено, що заняття в музичному гуртку створюють надзвичайно ефективне середовище для формування художнього смаку здобувачів освіти. Знаходження учнів у просторі, наповненому творами музичного мистецтва через їх сприймання, оцінку, а також у процесі творчої діяльності поступово формують у здобувачів потребу у взаємодії з прекрасним. Естетична насолода, яка виникає у здобувачів у процесі усвідомленого сприймання найкращих взірців мистецтва, формує в них мотивацію до подальшого естетичного розвитку і, відповідно, до формування власного художнього смаку.Item Формування креативності молодших школярів у дитячому хореографічному ансамблі : кваліфікаційна робота(2023) Лендя, Кирил Сергійович; Теплова Олена ЮріївнаУ кваліфікаційній роботi уточнено поняття креативності, розкрито особливості педагогічного впливу на формування означеної якості. Досліджено сутність теоретичного та педагогічного аспектів процесу формування креативності молодших школярів у дитячих хореографічних ансамблях. Здійснена комплексна характеристика педагогічного впливу на процес формування креативності молодших школярів в умовах їхнього хореографічного навчання в дитячих танцювальних ансамблях. Проведене комплексне вивчення особливостей методики хореографічної підготовки молодших школярів як провідного фактору формування креативності в процесі навчання у дитячих хореографічних ансамблях. Конкретизовано особливості концертної підготовки учнів до публічного виступу, надано методичні рекомендації роботи над музичними жанрами, як складовою процесу формування виконавської культури учнів. Проаналізовано виховний аспект процесу формування креативності молодших школярів у дитячих хореографічних ансамбляхItem Народне хореографічне мистецтво Поділля: історія становлення та збереження регіональних традицій : кваліфікаційна робота(2023) Шинкаренко, Марина Віталіївна; Москвічова Юлія ОлександрівнаВитоки народних танців лежать в глибокій давнині, коли танець був імітацією реальних дій прадавньої людини, а обрядові танці розвинулися на основі стародавніх вірувань і були своєрідним сплавом анімізму, магії та стародавнього мистецтва. Жанрово-стилістичні особливості подільських танців зумовлені системою місцевих звичаїв і обрядів, що відповідають календарно-обрядовому та родинно-побутовому циклам. Серед календарно-обрядових найбільш збереженим на Поділлі є Великодній обряд. Домінуючими тут є дівочі танці-хороводи, ігри-танки «А ми просо сіяли», «Подоляночка», «Мак», «Кривий танець». Серед родинних обрядів найбільш збереженим на Поділлі є весільний. Хореографічний весільний репертуар поділяється на дві групи: ритуально-обрядові танці й розважальніItem Формування хореографічної культури підлітків у шкільному хореографічному колективі : кваліфікаційна робота(2023) Тодоровська, Богдана Михайлівна; Герасимова Ірина ГеннадіївнаУ представленій кваліфікаційній роботі розглянуто та запропоновано вирішення актуальної проблеми формування хореографічної культури підлітків у шкільному хореографічному колективі. В результаті аналізу визначено проблему становлення хореографічної культури та її сучасний стан. В цьому контексті ми прийшли до висновку, що танцювальне мистецтво відіграє різносторонню важливу роль в сучасному світі. Танці сприяють соціальній взаємодії і об’єднують людей, що дуже важливо для підлітків. Вони можуть бути об’єднані спільним дозвіллям, інтерактивними заняттями та засобами комунікації між різними культурами і спільнотами. У зв`язку із процесами глобалізації та інформатизації, хореографічне мистецтво набуло надзвичайної популярності, особливо серед підлітківItem Розвиток українського хореографічного мистецтва другої половини ХХ – початку ХХІ століття : кваліфікаційна робота(2023) Сердюк, Роман В’ячеславович; Якимчук Олена МиколаївнаОхарактеризована жанрово-стильова парадигма українського хореографічного мистецтва 1950-1991 рр. Вона позначена намаганням балетмейстерів повернути хореографічне мистецтво до національних культурних традицій. Це відбувається шляхом збагачення балету елементами народної танцювальної лексики та появою нової української балетної музики, що потребувала нових пластичних образів («Тіні забутих предків» В. Кирейка, балетмейстер Т. Романова, 1960 р., м. Львів; «Лілея» К. Данькевича, балетмейстер А. Шекера, 1964 р.)». Такі вистави сприяли синтезу класичного балету та народної хореографії. Інноваційними стали також постановки А. Шекери («Досвітні огні» Л.Дичко). Західноєвропейські тенденції 1970-1980-х років вплинули на розвиток вітчизняного хореографічного мистецтва, сприяючи пошуку нових засобів виразності, що дозволило українському балетмейстерському мистецтву інтегруватись до європейського контекстуItem Мистецтво народно-сценічного танцю: теорія, історія, методика навчання : кваліфікаційна робота(2023) Науменко, Олександр Віталійович; Бурська Олена ПетрівнаНародному танцю як феномену культури, його історії, питанням теорії та методики народно-сценічної хореографії присвячений цілий пласт наукових досліджень в рамках антропології, етнології, історії культури, мистецтвознавства, хореології та етнохореології. Джерельною базою для вивчення і відродження народних танцювальних традицій та їх сценічного втілення слугують світові колекції етнохореографічних досліджень. Важливими дослідницькими завданнями в хореології є визначення дефініції народно-сценічного танцю в системі понять "етнічний танець", "народний танець", "національний танець", "характерний танець", його місця в теорії та історії хореографічної культури, жанрової класифікації народно-сценічного танцю, тенденції розвитку народного хореографічного мистецтва тощо.