Академічні тексти здобувачів вищої освіти
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/38e59404-7c0f-4d24-8a52-af4ae61f82a1
Browse
96 results
Search Results
Item Формування креативності молодших школярів у дитячому хореографічному ансамблі : кваліфікаційна робота(2023) Лендя, Кирил Сергійович; Теплова Олена ЮріївнаУ кваліфікаційній роботi уточнено поняття креативності, розкрито особливості педагогічного впливу на формування означеної якості. Досліджено сутність теоретичного та педагогічного аспектів процесу формування креативності молодших школярів у дитячих хореографічних ансамблях. Здійснена комплексна характеристика педагогічного впливу на процес формування креативності молодших школярів в умовах їхнього хореографічного навчання в дитячих танцювальних ансамблях. Проведене комплексне вивчення особливостей методики хореографічної підготовки молодших школярів як провідного фактору формування креативності в процесі навчання у дитячих хореографічних ансамблях. Конкретизовано особливості концертної підготовки учнів до публічного виступу, надано методичні рекомендації роботи над музичними жанрами, як складовою процесу формування виконавської культури учнів. Проаналізовано виховний аспект процесу формування креативності молодших школярів у дитячих хореографічних ансамбляхItem Народне хореографічне мистецтво Поділля: історія становлення та збереження регіональних традицій : кваліфікаційна робота(2023) Шинкаренко, Марина Віталіївна; Москвічова Юлія ОлександрівнаВитоки народних танців лежать в глибокій давнині, коли танець був імітацією реальних дій прадавньої людини, а обрядові танці розвинулися на основі стародавніх вірувань і були своєрідним сплавом анімізму, магії та стародавнього мистецтва. Жанрово-стилістичні особливості подільських танців зумовлені системою місцевих звичаїв і обрядів, що відповідають календарно-обрядовому та родинно-побутовому циклам. Серед календарно-обрядових найбільш збереженим на Поділлі є Великодній обряд. Домінуючими тут є дівочі танці-хороводи, ігри-танки «А ми просо сіяли», «Подоляночка», «Мак», «Кривий танець». Серед родинних обрядів найбільш збереженим на Поділлі є весільний. Хореографічний весільний репертуар поділяється на дві групи: ритуально-обрядові танці й розважальніItem Формування хореографічної культури підлітків у шкільному хореографічному колективі : кваліфікаційна робота(2023) Тодоровська, Богдана Михайлівна; Герасимова Ірина ГеннадіївнаУ представленій кваліфікаційній роботі розглянуто та запропоновано вирішення актуальної проблеми формування хореографічної культури підлітків у шкільному хореографічному колективі. В результаті аналізу визначено проблему становлення хореографічної культури та її сучасний стан. В цьому контексті ми прийшли до висновку, що танцювальне мистецтво відіграє різносторонню важливу роль в сучасному світі. Танці сприяють соціальній взаємодії і об’єднують людей, що дуже важливо для підлітків. Вони можуть бути об’єднані спільним дозвіллям, інтерактивними заняттями та засобами комунікації між різними культурами і спільнотами. У зв`язку із процесами глобалізації та інформатизації, хореографічне мистецтво набуло надзвичайної популярності, особливо серед підлітківItem Розвиток українського хореографічного мистецтва другої половини ХХ – початку ХХІ століття : кваліфікаційна робота(2023) Сердюк, Роман В’ячеславович; Якимчук Олена МиколаївнаОхарактеризована жанрово-стильова парадигма українського хореографічного мистецтва 1950-1991 рр. Вона позначена намаганням балетмейстерів повернути хореографічне мистецтво до національних культурних традицій. Це відбувається шляхом збагачення балету елементами народної танцювальної лексики та появою нової української балетної музики, що потребувала нових пластичних образів («Тіні забутих предків» В. Кирейка, балетмейстер Т. Романова, 1960 р., м. Львів; «Лілея» К. Данькевича, балетмейстер А. Шекера, 1964 р.)». Такі вистави сприяли синтезу класичного балету та народної хореографії. Інноваційними стали також постановки А. Шекери («Досвітні огні» Л.Дичко). Західноєвропейські тенденції 1970-1980-х років вплинули на розвиток вітчизняного хореографічного мистецтва, сприяючи пошуку нових засобів виразності, що дозволило українському балетмейстерському мистецтву інтегруватись до європейського контекстуItem Мистецтво народно-сценічного танцю: теорія, історія, методика навчання : кваліфікаційна робота(2023) Науменко, Олександр Віталійович; Бурська Олена ПетрівнаНародному танцю як феномену культури, його історії, питанням теорії та методики народно-сценічної хореографії присвячений цілий пласт наукових досліджень в рамках антропології, етнології, історії культури, мистецтвознавства, хореології та етнохореології. Джерельною базою для вивчення і відродження народних танцювальних традицій та їх сценічного втілення слугують світові колекції етнохореографічних досліджень. Важливими дослідницькими завданнями в хореології є визначення дефініції народно-сценічного танцю в системі понять "етнічний танець", "народний танець", "національний танець", "характерний танець", його місця в теорії та історії хореографічної культури, жанрової класифікації народно-сценічного танцю, тенденції розвитку народного хореографічного мистецтва тощо.Item Становлення і розвиток хореографічної освіти в Україні: кваліфікаційна робота(2023) Зборовський, Василь Юрійович; Верещагіна-Білявська Олена ЄвгенівнаРозглянувши передумови виникнення та розвиток хореографічної освіти в Україні кінця ХІХ ст., можемо сказати, що українська національна школа хореографії та система хореографічної освіти почали формуватися ще в ХІХ ст. і були обумовлені комплексом факторів, включаючи культурний контекст, освітні ініціативи Міністерства народної освіти, розвиток жіночої освіти та вплив європейських культурних тенденцій. Вирішальний вплив на його розвиток мали, з одного боку, російські (петербурзька та московська) хореографічні школи, з іншого – західноєвропейські (польська). Створення жіночих гімназій, розвиток освітньої мережі та впровадження програми, яка включала навчання хореографії, сприяли формуванню основ для хореографічної освіти та підготовки професійних викладачів та майстрів хореографії в Україні. Ці передумови створили фундамент для подальшого розвитку хореографії в країні та сприяли формуванню багатої хореографічної спадщини, яка продовжує існувати і розвиватися в сучасному УкраїніItem Формування творчих умінь і навичок підлітків у шкільному хореографічному колективі: кваліфікаційна робота(2023) Онофрійчук, Світлана Олександрівна; Мозгальова Наталія ГеоргіївнаУ кваліфікаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення проблеми формування творчих умінь і навичок у шкільному хореографічному колективі, що знайшло відображення у розробці та експериментальній перевірці педагогічних умов, форм і методів навчання з метою забезпечення ефективної навчально-пізнавальної та танцювальної діяльності підлітків, що включало набуття знань про танець, пластику, ритм, стиль, основні танцювальні жанри та виразні засоби хореографії. На основі аналізу наукових праць обгрунтовано, що формування творчих умінь і навичок підлітків є важливою складовою навчання підлітків у шкільному хореографіяному колективі. З’ясовано, що творчість – це найвищий рівень логічного мислення, поштовх до діяльності, результатом якої є створення матеріальних та духовних цінностей. Носієм творчих властивостей виступає особистість, яка володіє високим рівнем знань, умінь і навичок, має здатність до творення нового. Навички є автоматизованою частиною дії, компонентом складного вміння, діють стереотипно, за стабільних умов, закріплюються шляхом виконання однотипних вправItem Розвиток музичного сприймання молодших школярів на уроках музичного мисецтва : кваліфікаційна робота(2018) Куляс, Олена Сергіївна; Онофрійчук Людмила МиколаївнаУ процесі теоретичного аналізу означеної проблеми проаналізовано сутність поняття «музичне сприймання». Музичне сприймання не є прямим наслідком засвоєння певної суми знань. Це - складний процес чуттєвого відображення предметів та явищ об’єктивної дійсності при безпосередньому їх впливі на органи чуття, що зумовлене сихологічними особливостями, досвідом особистості, її емоційно-почуттєвою сферою тощо. Встановлено, що музичне сприймання дітей у межах естетичного виховання застосовувалася як засіб розвитку духовної культури, емоційності дітей, їхніх почуттів, а також для задоволення художньо-творчих потреб дитини. У ході аналізу було визначено сутність, структуру і зміст музичного сприймання, що дозволило виділити компоненти музичного сприймання молодших школярів: емоційно- мотиваційний, художньо-діяльнісний, творчо-пошуковий; виявити критерії та рівні їх сформованостіItem Естетичне виховання учнів підліткового віку у процесі музично-театральної діяльності : кваліфікаційна робота(2020) Буцерог, Ангеліна; Онофрійчук Людмила МиколаївнаПроведено аналіз психологічної, педагогічної, мистецтвознавчої наукової літератури з розглядуваної проблеми, узагальненням існуючого практичного досвіду нами констатується: поняття «естетичне виховання» має складну психологічну структуру, чим і зумовлюється сила його впливу на розвиток особистості. Дослідники визначають інтерес як невід’ємна частина формування, розвитку і становлення особистості. Головна мета – формування естетичної культури особистостіItem Розвиток естетичного смаку учнів підліткового віку на уроках музичного мистецтва : кваліфікаційна робота(2018) Березюк, Марина Юріївна; Онофрійчук Людмила МиколаївнаРетроспективний аналіз філософської, психолого-педагогічної, соціологічної літератури дав змогу визначити сутність естетичного смаку як соціально-педагогічного явища, виділити низку поглядів, згідно яких естетичний смак інтерпретується як здатність розуміння й ставлення до прекрасного, є формою раціонально-емоційного освоєння дійсності і органічною єдністю свідомого (рефлексії) й інтуїції. Він виявляє міру естетичної цінності явищ предметного світу або міру художньої цінності творів мистецтва і тому є стимулятором творчості, аксіологічної діяльності не тільки в сфері літератури і мистецтва, а й сутнісним чинником творчої діяльності. Як психологічний і соціокультурний феномен, у якому поєднується загальність естетичного ідеалу й індивідуальність естетичного почуття, смак виражає гармонію соціальної і природної сутності людини. З врахуванням значущісті осмислення естетичного смаку, було визначено естетичний смак учнів на уроках музичного мистецтва як здатність розуміти та оцінювати прекрасне, що набувається у процесі активної художньо – творчої діяльності і забезпечує регуляцію взаємин з природним, предметним, соціальним та художнім середовищем