Академічні тексти здобувачів вищої освіти

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/38e59404-7c0f-4d24-8a52-af4ae61f82a1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 99
  • Item
    Iгpoвi технoлoгiї як зaсiб poзвитку твopчих здiбнoстей мoлoдших школярів
    (Вінниця: ВДПУ, 2024) Ковальова, Анна Олександрівна
    Проблема розвитку творчих здібностей є особливо актуальною в період молодшого шкільного віку, коли відбувається формуванням навичок активної особистісної позиції та розвитку креативних здібностей. Розробляючи модель розвитку творчих здібностей засобами ігрових технологій, враховано загально педагогічні підходи та принципи, визначили педагогічні умови, виділили урок як основну форму навчання, акцентуючи на особливостях використання ігрових методів. Окреслено компоненти та критерії розвитку креативних умінь і навичок: емоційно-ціннісний критерій - музичне сприймання, уміння слухати і розповідати про свої почуття; когнітивний - творча ініціатива в різних видах діяльності на уроці музики (слухання музики, виконання) в будь-якій діяльності на уроці; творчо-діяльнісний - рівень використання творчих завдань (зростання творчих можливостей), участь школярів у концертній діяльності. У роботі обґрунтовано педагогічні умови, які сприяють розвитку творчих здібностей молодших школярів через ігрові технології, такі як: Відбір та систематизація ігор для молодших школярів на уроках музичного мистецтва. Створення емоційно-творчого середовища атмосфери як найважливішої умови для креативного розвитку учнів. Забезпечення зразків ігрової діяльності на уроках музичного мистецтва. Проведене експериментальне дослідження виявило розбіжності в результатах дослідження експериментальної та контрольної груп і підтвердило доцільність впровадження ігрових технологій з метою розвитку творчих здібностей молодших школярів.
  • Item
    Розвиток творчої уяви в учнів підліткового віку в процесі музичного сприймання: кваліфікаційна робота
    (Вінниця: ВДПУ, 2024) Приходько, Наталія Русланівна
    У роботі досліджено теоретичні засади розвитку творчої уяви в учнів підліткового віку в процесі музичного сприймання. Автором здійснено дефінітивний аналіз поняття «творча уява» як процесу, що базується на самостійному створенні нових образів на основі раніше сприйнятої інформації; досліджено психолого-педагогічні аспекти процесу музичного сприймання та його структурні компоненти; розглянуто особливості підліткового віку як найбільш складного етапу у розвитку дитини; конкретизовано роль творчої уяви як важливої складової процесу музичного сприймання; розкрито теоретичні засади її розвитку в учнів підліткового віку в процесі музичного сприймання; визначено рівні, критерії та показники сформованості творчої уяви; проведено діагностику стану сформованості творчої уяви в учнів підліткового віку. Автором визначено педагогічні умови розвитку творчої уяви в учнів підліткового віку в процесі музичного сприймання; запропоновано цілу низку ефективних інтегративних та інтерактивних художньо-педагогічних технологій з метою розвитку творчої уяви учнів підліткового віку в процесі музичного сприймання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування художнього смаку учнів основної школи у процесі гурткової роботи : дипломна робота
    (Вінниця : ВДПУ, 2022) Черняк, А. С.
    Проблема формування художніх смаків учнів є досить актуальною у наш час, коли освіта покликана створити всі умови для інтелектуального розвитку особистості, здатної до самоосвіти й самореалізації. Великі освітні, розвивальні й виховні можливості, зокрема, музики, створюють всі умови для введення учнів у світ прекрасного, для виховання інтересу до мистецтва, потреби в спілкуванні з мистецтвом, для розвитку естетичних та художніх смаків. У дослідженні визначено, що смак є особливою всебічно обумовленою здатністю людини, до якої належать різноманітні властивості свідомості, почуттів та інтелектуальна обґрунтована система переваг і оцінок. Визначено художній смак учнів основної школи, як естетичне переживання дійсності, здатність розуміти і насолоджуватись красою та мистецтвом, також художній смак учнів виявляється в здатності сприймати, аналізувати, визначати естетичну цінність художніх творів, виражати своє ставлення до них. Доведено, що заняття в музичному гуртку створюють надзвичайно ефективне середовище для формування художнього смаку здобувачів освіти. Знаходження учнів у просторі, наповненому творами музичного мистецтва через їх сприймання, оцінку, а також у процесі творчої діяльності поступово формують у здобувачів потребу у взаємодії з прекрасним. Естетична насолода, яка виникає у здобувачів у процесі усвідомленого сприймання найкращих взірців мистецтва, формує в них мотивацію до подальшого естетичного розвитку і, відповідно, до формування власного художнього смаку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування креативності молодших школярів у дитячому хореографічному ансамблі : кваліфікаційна робота
    (2023) Лендя, Кирил Сергійович; Теплова Олена Юріївна
    У кваліфікаційній роботi уточнено поняття креативності, розкрито особливості педагогічного впливу на формування означеної якості. Досліджено сутність теоретичного та педагогічного аспектів процесу формування креативності молодших школярів у дитячих хореографічних ансамблях. Здійснена комплексна характеристика педагогічного впливу на процес формування креативності молодших школярів в умовах їхнього хореографічного навчання в дитячих танцювальних ансамблях. Проведене комплексне вивчення особливостей методики хореографічної підготовки молодших школярів як провідного фактору формування креативності в процесі навчання у дитячих хореографічних ансамблях. Конкретизовано особливості концертної підготовки учнів до публічного виступу, надано методичні рекомендації роботи над музичними жанрами, як складовою процесу формування виконавської культури учнів. Проаналізовано виховний аспект процесу формування креативності молодших школярів у дитячих хореографічних ансамблях
  • Thumbnail Image
    Item
    Народне хореографічне мистецтво Поділля: історія становлення та збереження регіональних традицій : кваліфікаційна робота
    (2023) Шинкаренко, Марина Віталіївна; Москвічова Юлія Олександрівна
    Витоки народних танців лежать в глибокій давнині, коли танець був імітацією реальних дій прадавньої людини, а обрядові танці розвинулися на основі стародавніх вірувань і були своєрідним сплавом анімізму, магії та стародавнього мистецтва. Жанрово-стилістичні особливості подільських танців зумовлені системою місцевих звичаїв і обрядів, що відповідають календарно-обрядовому та родинно-побутовому циклам. Серед календарно-обрядових найбільш збереженим на Поділлі є Великодній обряд. Домінуючими тут є дівочі танці-хороводи, ігри-танки «А ми просо сіяли», «Подоляночка», «Мак», «Кривий танець». Серед родинних обрядів найбільш збереженим на Поділлі є весільний. Хореографічний весільний репертуар поділяється на дві групи: ритуально-обрядові танці й розважальні
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування хореографічної культури підлітків у шкільному хореографічному колективі : кваліфікаційна робота
    (2023) Тодоровська, Богдана Михайлівна; Герасимова Ірина Геннадіївна
    У представленій кваліфікаційній роботі розглянуто та запропоновано вирішення актуальної проблеми формування хореографічної культури підлітків у шкільному хореографічному колективі. В результаті аналізу визначено проблему становлення хореографічної культури та її сучасний стан. В цьому контексті ми прийшли до висновку, що танцювальне мистецтво відіграє різносторонню важливу роль в сучасному світі. Танці сприяють соціальній взаємодії і об’єднують людей, що дуже важливо для підлітків. Вони можуть бути об’єднані спільним дозвіллям, інтерактивними заняттями та засобами комунікації між різними культурами і спільнотами. У зв`язку із процесами глобалізації та інформатизації, хореографічне мистецтво набуло надзвичайної популярності, особливо серед підлітків
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток українського хореографічного мистецтва другої половини ХХ – початку ХХІ століття : кваліфікаційна робота
    (2023) Сердюк, Роман В’ячеславович; Якимчук Олена Миколаївна
    Охарактеризована жанрово-стильова парадигма українського хореографічного мистецтва 1950-1991 рр. Вона позначена намаганням балетмейстерів повернути хореографічне мистецтво до національних культурних традицій. Це відбувається шляхом збагачення балету елементами народної танцювальної лексики та появою нової української балетної музики, що потребувала нових пластичних образів («Тіні забутих предків» В. Кирейка, балетмейстер Т. Романова, 1960 р., м. Львів; «Лілея» К. Данькевича, балетмейстер А. Шекера, 1964 р.)». Такі вистави сприяли синтезу класичного балету та народної хореографії. Інноваційними стали також постановки А. Шекери («Досвітні огні» Л.Дичко). Західноєвропейські тенденції 1970-1980-х років вплинули на розвиток вітчизняного хореографічного мистецтва, сприяючи пошуку нових засобів виразності, що дозволило українському балетмейстерському мистецтву інтегруватись до європейського контексту
  • Thumbnail Image
    Item
    Мистецтво народно-сценічного танцю: теорія, історія, методика навчання : кваліфікаційна робота
    (2023) Науменко, Олександр Віталійович; Бурська Олена Петрівна
    Народному танцю як феномену культури, його історії, питанням теорії та методики народно-сценічної хореографії присвячений цілий пласт наукових досліджень в рамках антропології, етнології, історії культури, мистецтвознавства, хореології та етнохореології. Джерельною базою для вивчення і відродження народних танцювальних традицій та їх сценічного втілення слугують світові колекції етнохореографічних досліджень. Важливими дослідницькими завданнями в хореології є визначення дефініції народно-сценічного танцю в системі понять "етнічний танець", "народний танець", "національний танець", "характерний танець", його місця в теорії та історії хореографічної культури, жанрової класифікації народно-сценічного танцю, тенденції розвитку народного хореографічного мистецтва тощо.
  • Thumbnail Image
    Item
    Становлення і розвиток хореографічної освіти в Україні: кваліфікаційна робота
    (2023) Зборовський, Василь Юрійович; Верещагіна-Білявська Олена Євгенівна
    Розглянувши передумови виникнення та розвиток хореографічної освіти в Україні кінця ХІХ ст., можемо сказати, що українська національна школа хореографії та система хореографічної освіти почали формуватися ще в ХІХ ст. і були обумовлені комплексом факторів, включаючи культурний контекст, освітні ініціативи Міністерства народної освіти, розвиток жіночої освіти та вплив європейських культурних тенденцій. Вирішальний вплив на його розвиток мали, з одного боку, російські (петербурзька та московська) хореографічні школи, з іншого – західноєвропейські (польська). Створення жіночих гімназій, розвиток освітньої мережі та впровадження програми, яка включала навчання хореографії, сприяли формуванню основ для хореографічної освіти та підготовки професійних викладачів та майстрів хореографії в Україні. Ці передумови створили фундамент для подальшого розвитку хореографії в країні та сприяли формуванню багатої хореографічної спадщини, яка продовжує існувати і розвиватися в сучасному Україні
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування творчих умінь і навичок підлітків у шкільному хореографічному колективі: кваліфікаційна робота
    (2023) Онофрійчук, Світлана Олександрівна; Мозгальова Наталія Георгіївна
    У кваліфікаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення проблеми формування творчих умінь і навичок у шкільному хореографічному колективі, що знайшло відображення у розробці та експериментальній перевірці педагогічних умов, форм і методів навчання з метою забезпечення ефективної навчально-пізнавальної та танцювальної діяльності підлітків, що включало набуття знань про танець, пластику, ритм, стиль, основні танцювальні жанри та виразні засоби хореографії. На основі аналізу наукових праць обгрунтовано, що формування творчих умінь і навичок підлітків є важливою складовою навчання підлітків у шкільному хореографіяному колективі. З’ясовано, що творчість – це найвищий рівень логічного мислення, поштовх до діяльності, результатом якої є створення матеріальних та духовних цінностей. Носієм творчих властивостей виступає особистість, яка володіє високим рівнем знань, умінь і навичок, має здатність до творення нового. Навички є автоматизованою частиною дії, компонентом складного вміння, діють стереотипно, за стабільних умов, закріплюються шляхом виконання однотипних вправ