Наукові публікації. Виступи

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/2cc129a2-41d2-45b1-a6ac-7265a65808ce

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Item
    Євген Гуцало в оцінці літературної критики
    (Вінниця : ТОВ фірма «Нілан ЛТД», 2022) Ткачук, О.
    У статті розглянуто науково-критичні розвідки, присвячені творчості Є. Гуцала, визначено основні напрями дослідження літературної спадщини митця.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості використання засобів присвійності в прозі Володимира Лиса
    (Вінниця : Нілан ЛТД, 2020) Драпак, Дар'я; Кухар, Н. І.
    Письменник доволі часто використовує засоби посесивності у мові своїх творів. Основними засобами вираження присвійності є займенники. Зафіксовано чимало похідних присвійних прикметників від імен та прізвищ. Автор майстерно маневрує присвійними займенниками та присвійними прикметниками, аби уникнути повторів, підкреслити та увиразнити мову своїх романів. Також автор активно використовує іменник у формі родового відмінка належності та посесивні дієслова.
  • Thumbnail Image
    Item
    Натурфілософські образи у доробку Євгена Гуцала
    (2023) Науменко, Н.
    У статті аналізується низка ліричних і прозових творів Євгена Гуцала, ключовим концентром у яких є натурфілософська образність. Показано, що інтерпретації сезонних образів навіть в окремо взятому творі зумовили взаємоперетікання родо-жанрових елементів, виявами якого передусім є ліризація прозової оповіді, активне застосування прийомів персоніфікації та очуднення. Завдяки цьому автор здійснює фронтальний зріз важливих соціальних, морально-етичних проблем через відтворення найтонших душевних порухів своїх невигаданих героїв, при цьому демонструючи глибинне художнє осмислення внутрішньої, душевно-психічної організації персонажа. Окрім цього, Є. Гуцало витворює індивідуально-авторський різновид верлібру, якому притаманні синтез наукових і художніх концептів у лаконічному вірші, особливий погляд на можливості наукової термінології у формуванні художньої образності, іншими словами – актуалізація потебнівських концепцій у поетичній мові. Відтак установлено, що основна тенденція творчості Є. Гуцала суголосна з загальними прагненнями письменників-шістдесятників до відновлення прадавнього синкретизму поетичного та наукового мислення
  • Thumbnail Image
    Item
    Публіцистичні інтонації Тараса Шевченка в творчості Василя Симоненка.
    (2023) Павлюк, І.
    У статті проаналізовано поетику публіцистичних текстів одного зі знакових літераторів «шістдесятників», журналіста за фахом, Василя Симоненка у компаративному контексті, як продовжувача літературно-мистецьких та суспільно-публіцистичних традицій Тараса Шевченка. Акцентовано на формальних, змістових та формозмістових елементах творення перегуків у текстах поетів на основі авторських та суспільних філософських, психологічних, ідеологічних світоглядних моделей, життєтекстів, перспективах їх ангажування у сучасний вітчизняний культурно-інформаційний простір. Акцентовано на формальних, змістових та формозмістових елементах творення поетизованих публіцистичних текстів на основі авторських та суспільних філософських, психологічних, ідеологічних світоглядних моделей, життєтексту, перспективах їх ангажування у сучасний культурно-інформаційний вітчизняний простір. Як пряме дзеркало життя, «газетна література», тобто публіцистика, перебуває у перманентному становленні, розвитку форми, змісту, формозмісту. Тому постараємось проаналізувати, як змінилися художні методи осягнення історичного часу та способи письмового впливу на «сповнені динамізму» суспільно-політичні події, адже науково-дослідницький об’єктивізм передбачає свідоме ігнорування психофілософських, ідеологічних догм та всякого роду забобонів. Cформульовані питання породжують, провокують цілий корпус дискусійних, полемічних, науково-публіцистичних думок, ідей, коментарів і фактів.