Публіцистичні інтонації Тараса Шевченка в творчості Василя Симоненка.

Abstract

У статті проаналізовано поетику публіцистичних текстів одного зі знакових літераторів «шістдесятників», журналіста за фахом, Василя Симоненка у компаративному контексті, як продовжувача літературно-мистецьких та суспільно-публіцистичних традицій Тараса Шевченка. Акцентовано на формальних, змістових та формозмістових елементах творення перегуків у текстах поетів на основі авторських та суспільних філософських, психологічних, ідеологічних світоглядних моделей, життєтекстів, перспективах їх ангажування у сучасний вітчизняний культурно-інформаційний простір. Акцентовано на формальних, змістових та формозмістових елементах творення поетизованих публіцистичних текстів на основі авторських та суспільних філософських, психологічних, ідеологічних світоглядних моделей, життєтексту, перспективах їх ангажування у сучасний культурно-інформаційний вітчизняний простір. Як пряме дзеркало життя, «газетна література», тобто публіцистика, перебуває у перманентному становленні, розвитку форми, змісту, формозмісту. Тому постараємось проаналізувати, як змінилися художні методи осягнення історичного часу та способи письмового впливу на «сповнені динамізму» суспільно-політичні події, адже науково-дослідницький об’єктивізм передбачає свідоме ігнорування психофілософських, ідеологічних догм та всякого роду забобонів. Cформульовані питання породжують, провокують цілий корпус дискусійних, полемічних, науково-публіцистичних думок, ідей, коментарів і фактів.The article analyzes the poetics of non-fiction texts of one of the iconic writers of the Sixties, the journalist by specialty Vasyl Symonenko in a comparative context as an extension of Taras Shevchenko's literary-artistic and socialjournalistic traditions. Emphasis is placed on formal, semantic and form-content elements of creation of echoes in poets' texts on the basis of author's and social philosophical, psychological, ideological outlook models, life texts, perspectives of their engagement in the modern domestic cultural and informational space. The article focuses on formal, content and formative elements of creation of poetized journalistic and prose texts on the basis of author's and public philosophical, psychological, ideological ideological models, life ethic, prospects of their engagement in contemporary cultural and informational domestic space. As a direct mirror of life, «newspaper literature», that is, journalism, is in the permanent formation, development, form, content, form content. Therefore, we will try to analyze how artistic methods of comprehension of historical time and methods of written influence on social-political events «full of dynamism» have changed, since scientific research objectivism involves conscious ignoring of psycho-philosophical, ideological dogmas and all kinds of prejudices. The formulated questions generate, provoke a whole body of discussion, polemical, scientific and journalistic thoughts, ideas, comments and facts