Кафедра фізики і методики навчання фізики, астрономії
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/23eabbe0-598e-43fb-9738-d587480d3460
Browse
6 results
Search Results
Item Підвищення якості навчання фізики як традиційно актуальна і багатопланова освітня проблема(2023) Шут, М. І.; Благодаренко, Л. Ю.; Січкар, Т. Г.У статті наведено аналіз ситуації, що склалася під час воєнного стану в системі освіти України загалом та у фізичній освіті зокрема. Наголошено, що розв‟язання освітніх проблем не може бути ефективно виконаним на даному етапі, а також завершеним на довготривалий період, оскільки найближчим часом у суспільстві буде переосмислено багато підходів до освітньої дійсності, а держава в силу об‟єктивних причин змінить вимоги до якості освіти. Тому освітня система нашої країни перебуватиме у стані відродження і розвитку на основі збереження своїх традиції і надбань, але з формуванням нового комплексу національних освітніх цінностей. Визначено, що основним завданням вищої школи на сьогодні є збереження студентського складу та виконання навчальних планів і освітніх програм у межах об‟єктивних можливостей, а найважливішого значення набуває індивідуальний підхід до кожного студента, надання йому допомоги у виборі особистої освітньої траєкторії, усвідомленні ціннісно-смислових орієнтацій. Зроблено акцент на тому, що на нинішньому етапі будь-які перетворення в освіті, які не є в достатній мірі обдуманими і обґрунтованими, стануть для неї шкідливими. Окремо визначено конкретні проблеми навчання фізики, зокрема катастрофічне зменшення набору студентів на спеціальності, у яких фахова підготовка ґрунтується на фізиці як базовій дисципліні, хоча на сьогодні роль фізики як лідера природознавства залишається провідною. Наголошено, що відновлення і поповнення науково-технічного потенціалу України слід починати з приділення першочергової уваги підготовці вчителів фізики. Запропоновано першочергові заходи з відродження підготовки вчителя фізики в Україні та підвищення рестижності цього фаху. Доведено, що вимагає перегляду перелік напрямків підготовки і спеціальностей фізико-технічного спрямування з урахуванням потреб науки і техніки, оскільки найближчим часом країні будуть необхідні фахівці сучасного рівня, що вимагає навчання в умовах варіативних освітніх моделей. Запропоновано конкретні шляхи підвищення якості навчання фізики на основі перегляду структури та змісту фізичної освіти, забезпечення її відкритості, взаємовпливу різних освітніх систем.Item Методичні аспекти вивчення астрофізичних явищ у процесі викладання природничих наук(2023) Ткаченко, І. А.; Краснобокий, Ю. М.; Ільніцька, К. С.Стаття присвячена методичним особливостям вивчення астрофізичних явищ під час викладання природничих наук, які полягали в інтерпретації даних спостережень з теоретично передбаченими, спираючись на фундаментальні теорії силового поля, розподілу молекул за законами Больцмана та Максвелла, статистичного тлумачення стійкості атмосфери на планетах Сонячної системи. Під час фундаментального вивчення об‟єктів із галузі природознавства, що мають різну природу, якісно нового характеру набувають інтеграційні зв‟язки, які об‟єднують різні галузі природничо-наукових знань шляхом застосування фундаментальних законів, понять та методів дослідження. Розглядаючи більш детально проблему стійкості атмосфери на різних планетах, зазначимо, що безперервні процеси розпаду і дисипації енергії можуть підтримуватися, якщо існує приплив енергії до системи від іншого упорядкованого процесу, наприклад від зовнішнього середовища. Для планет Сонячної системи зовнішнім джерелом енергії є випромінювання Сонця. Клімат на поверхні планет Сонячної системи визначається середнім розподілом сонячної енергії за різними макроскопічними процесами, генерованими нею з урахуванням багатьох видів і частот усіх можливих флуктуацій, які є причиною деградації початкових станів природних систем на планетах. Точний розрахунок часу розсіяння атмосфери планети вимагає врахування параметрів верхніх шарів атмосфери та процесів, які в них відбуваються. Водночас, розсіяння планетних атмосфер безпосередньо визначається лише умовами і процесами у верхніх шарах атмосфери. Проте такий розрахунок наразі навряд чи можливий, навіть за наявності даних про верхню межу атмосфери Землі, отриманих за допомогою автоматичних станцій та штучних супутників. Оцінка часу розсіяння ідеалізованої ізотермічної атмосфери, яку ми розглядаємо, може мати результат, який відрізнятиметься на порядок і навіть більше від дійсного часу розсіяння. Проте така оцінка все ж дає уявлення про значення величини цього часу. Установлено доцільність та важливість використання не лише теоретичних узагальнень, але й результатів сучасних наукових досліджень для вивчення і розуміння явищ природи, які полягають у врахуванні різноманітності та взаємозв'язків природничих наук, що складають єдину систему набутих природничо-наукових знань у майбутніх учителів природознавства.Item Зміст і структура навчального предмета «Science» в закладах середньої освіти.(2023) Дераженко, А. В.; Рокицький, М. О.У статті визначено особливості змісту та структури нового інтегрованого навчального предмета «Science», орієнтованого на розвиток практичних навичок та дослідницьких здібностей учнів. Показано, що навчальний предмет «Science» сприяє поглибленому вивченню предметів освітньої галузі «Природознавство» та розвитку міждисциплінарних зв‟язків, оскільки зміст навчальної програми передбачає вивчення фізики як головної науки природничої галузі, хімії та біології. Важливо також, що навчальна програма предмета «Science» спрямована на підготовку учнів до міжнародних іспитів з природничих дисциплін, а її засвоєння забезпечує успішний вступ до відомих світових університетів та подальшу ефективну професійну діяльність у галузі науки і технологій. Розглянуто зміст і структуру програми, методичні підходи до викладання окремих питань, а також особливості оцінювання знань учнів. Установлено, що навчальний предмет «Science» ґрунтується на дослідницькому підході до вивчення природничих наук, зокрема фізики, що дозволяє учням здійснювати власні дослідження та виконувати наукові проєкти. Наголошено, що програма навчального предмета «Science» має прикладну спрямованість, оскільки містить велику кількість практичних завдань, що допомагають учням зрозуміти теоретичний матеріал і застосовувати його на практиці. Оцінювання знань здійснюється за допомогою різних форм контролю, зокрема письмових робіт, проєктів та лабораторних робіт. Зазначено, що навчання фізики в рамках предмета «Science» вимагає використання сучасних технологій та засобів навчання, оскільки передбачає проведення відеоуроків, залучення віртуальних лабораторій, програмного забезпечення та інших інтерактивних засобів для поглиблення знань та виконання досліджень. Важливо, що навчальний предмет «Science» сприяє розвитку комунікативних навичок учнів, оскільки передбачає їх діяльність у групах при виконанні проєктів та досліджень, що дозволяє розвивати навички співпраці, лідерства та ефективного комунікування. Не менш важливим є те, що програма «Science» стимулює творчість та інноваційне мислення учнів, оскільки виконання дослідницьких проєктів та використання сучасних технологій дозволяє їм розвивати свій власний потенціал та знаходити нові підходи до вирішення наукових проблем. Наголошено, що навчальний предмет «Science Cambridge Pathway» розроблений Кембриджським університетом спільно з видавництвом Cambridge University Press. Він викладається у багатьох країнах світу, включаючи Україну. Програма пропонує системний підхід до вивчення науки, починаючи від фізики, молекулярної біології та хімії і до геології та астрономії. Кожен рівень курсу (Primary, Lower Secondary та Upper Secondary) побудований таким чином, щоб учні не тільки отримували знання, але й формували навички, які необхідні для успішного вивчення наукових дисциплін. Зроблено акцент на тому, що програма навчального предмета «Science» також надає можливість вчителям більш ефективно використовувати інноваційні освітні моделі, в тому числі навчання фізики.Item Генезис ключових освітніх компетентностей учнів на засадах наступності навчання фізики.(2023) Волинець, Т. В.; Благодаренко, Л. Ю.У статті схарактеризовано процес розвитку ключових та загальнопредметних освітніх компетентностей на засадах наступності навчання фізики у закладах середньої освіти ІІ ступеня на прикладі механічних явищ. Досліджено питання забезпечення реалізації наступності при формуванні цілісних знань предметів природничої освітньої галузі. Запропоновано набір характеристик для проєктування освітніх компетентностей при вивченні механічних явищ відповідно до поділу змісту навчання на рівні – загальний, метапредметний та предметний. Виявлено та обґрунтовано педагогічні умови, необхідні для забезпечення реалізації принципу наступності предметів природничої освітньої галузі, з урахуванням стратегічної мети – формування компетентностей у галузі природничих наук. Досліджено та обґрунтовано критерії відбору змісту і методів навчання в процесі оволодіння студентами фізичною складовою наукової освітньої галузі на основі пропедевтичних знань, набутих на попередніх освітніх етапах, для розвитку ключових та загальнопредметних освітніх компетентностей. Визначено методики, зорієнтовані на удосконалення формування фізичних понять при вивченні механічних явищ в закладах середньої освіти ІІ ступеня. Установлено педагогічні процедури, необхідні для розвитку ключових та загальнопредметних освітніх компетентностей на засадах наступності навчання фізики на прикладі механічних явищ. Обґрунтовано педагогічні умови, необхідні для забезпечення можливостей реалізації наступності формування фізичних понять при вивченні будь-яких фізичних явищ, зокрема, при вивченні механічних явищ в закладах середньої освіти ІІ ступеня, що забезпечує якісні зміни в формуванні фізичних понять, а наступність, як один з найважливіших принципів засвоєння учнями фізичних знань, зв‟язує весь навчальний процес в єдину цілісну картину світу.Item Формування поняття світогляду в учнів старшої школи(Вінниця: ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2020) Коцулим, Микола; Kotsulim, Mykola; Гаєвський, Андрій; Gaevskiy, Andriy; Сільвейстр, Анатолій; Silveistr, AnatoliyУ статті представлені та теоретично обґрунтовано сутність, структуру та поняття формування світогляду учнів під час навчання фізики. Описано можливі шляхи формування наукових поглядів учнів на уроках фізики за допомогою методів, прийомів та форм навчання. З’ясовано поняття наукового світогляду та доцільність застосування методологічних та методичних підходів у його формуванні.Item Методологічні особливості навчання фізики учнів старшої школи(Вінниця: ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2020) Аллахвердієв, Олександр; Allahverdiyev, Alexander; Онищук, Яна; Onishchuk, Yana; Сільвейстр, Анатолій; Silveistr, AnatoliyУ статті представлено та теоретично обґрунтовано методологічні особливості навчання фізики учнів старшої школи. Описано можливі шляхи розвитку методологічних знань та цінність методологічних досліджень для природничих предметів. З’ясовано різницю між емпіричним і теоретичним рівнями наукового знання та визначено основні принципи та підходи до формування методологічних знань учнів старших класів.