Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/21477071-f7cb-436f-bd93-6afbb284c0d1
Browse
3 results
Search Results
Item Суспільно-політичний лад і економічний розвиток Етрурії у 8 – 3 ст. до н.е.(Вінниця : ВДПУ, 2024) Ніколіна, Інна; Ніколіна, Іріна; Очеретяний, В.Метою статті є спроба висвітлити ключові питання суспільно-політичного ладу та економіки етруської цивілізації, як факторів, що вплинули як на її піднесення, так і на занепад. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових принципів: історизму, об’єктивності, системного підходу в аналізі історичних процесів, що розглядаються в даній статті. Ефективними виявилися такі спеціальні історичні методи, як описовий, проблемно-хронологічний, історико-системний, порівняльно-історичний. Наукова новизна дослідження визначається тим, що, використовуючи здобутки досліджень зарубіжних і вітчизняних науковців, автори здійснили спробу комплексно розкрити тему суспільно-політичного ладу та економіки етрусків у 8 – 3 ст. до н.е. Висновки. Ключовими факторами, що визначали могутність етрусків, були родючість землі та багатство надр цього регіону. Проте їх суспільно-політичний устрій підірвав цей потенціал, оскільки етруські міста існували незалежно один від одного й не прагнули об’єднатися в централізовану державу, додатково ослаблюючи себе постійними внутрішніми конфліктами та міжусобними війнами. Недостатня єдність та перевага римлян у військовій сфері в кінцевому підсумку призвели спочатку до втрати самостійності міст, а згодом – до повного зникнення етруського етносу. Швидке зростання економіки етрусків завдяки міжнародній торгівлі не сприяло об’єднанню Етрурії в єдину централізовану державу через незавершеність процесу розпаду родоплемінних відносин та орієнтацію етрусків на греків, включаючи навіть їх модель державної організації. Формальне об’єднання дванадцяти міст-держав в Етруську лігу було релігійною конфедерацією, але не сприяло їх згуртованості. У етруському суспільстві впродовж тривалого часу існували лише два основних класи – клас аристократії, в інтересах якого діяв державний апарат та клас, який був у різній мірі залежний від аристократії. У той же час невиразність середнього класу можливо пов’язана з тим, що предки етрусків, які за однією з версій їх походження прибули зі сходу, підкорили тубільне населення, перетворивши їх в залежних людей, що було типовою практикою в стародавньому світі.Item Сільське господарство Вінниччини у 1945 р.: характерні риси, тенденції розвитку(Вінниця : ВДПУ, 2023) Кравченко, Павло; Мельничук, ОлегМета дослідження – проаналізувати характерні соціально-економічні процеси і тенденції розвитку сільського господарства Вінниччини крізь призму ситуації у колективних господарствах. Методологічною основою дослідження є принципи: науковості, ретроспективний, порівняльно-історичний, аналізу і синтезу, узагальнення, історико-критичний, історико-системний, конкретно-проблемний, системний. Наукова новизна роботи. Автори, на основі дослідження, аналізу вперше введених нових джерел, критичного осмислення партійно-совєтських документів 1945 р. розкрили типові характерні риси соціально-економічної ситуації, що склалася у колгоспах у рік закінчення Другої світової війни. Висновки. Другий рік функціонування відновленого, колоніального по своїй суті, комуністичного совєтського режиму на Вінниччині не приніс змін на краще у соціальному та економічному становищі колгоспного села. Знекровлене війною сільське господарство було піддано посиленій експлуатації з боку сталінського режиму, який не враховував реальний стан речей. Відсутність економічних стимулів, матеріальної зацікавленості у результатах праці, посилення податкового тиску сприяли подальшому падінню продуктивності праці, зростанню байдужості. Вихід із ситуації режим вбачав у посиленні репресій. Все це у комплексі стало передумовою та причиною голоду 1946-1947 рр. Окремі питання теми потребують подальшого вивчення та аналізу.Item Падалка С. С., Кириленко І. Г., Вергунов В. А. Аграрна історія України: у трьох частинах Частина 1. Від найдавніших часів до початку ХХ століття. Київ : Аграрна наука, 2019. 332 с. Частина ІІ: Радянська доба 1917–1990 рр. Київ : Аграрна наука, 2019. 458 с. Частина ІІІ: Період незалежності 1991–2018 рр. Київ : Аграрна наука, 2019. 372 с.(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Романюк, Іван; Романюк, Иван; Romaniuk, Ivan M.У статті прорецензовано навчальний підручник у трьох частинах, у якій відомі автори, використовуючи насамперед документальні джерела, напрацювання вітчизняних і зарубіжних дослідників, розкрили аграрні відносини в Україні від найдавніших часів до сьогодення. Особливу увагу приділено питанням щодо змін у сільському господарстві, у соціально-економічному житті села, середовищі селянства, повсякденності українського села. Знання досвіду минулого аграрного ладу може стати надійною основою свідомого вибору оптимальних шляхів подальшого поступу України як демократичної і заможної держави.