Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/21477071-f7cb-436f-bd93-6afbb284c0d1
Browse
7 results
Search Results
Item Політика румунської окупаційної влади щодо залучення до співпраці сільського населення Вінниччини в роки Другої світової війни(Вінниця : ВДПУ, 2023) Бабій, ЛюдмилаМетою статті є висвітлення політики румунської окупаційної влади щодо залучення до співпраці сільського населення Вінниччини в роки Другої світової війни. Показано формування стосунків румунської окупаційної адміністрації з місцевим населенням та розкрито форми залучення мешканців краю до співпраці. Методологічною основою дослідження є поєднання загальнонаукових методів, таких як методи аналізу й синтезу та спеціально-історичних методів, зокрема історико-типологічного й історико-системного методів з принципами історизму, системності та всебічності. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше в українській історіографії робиться спроба охарактеризувати політику румунської окупаційної влади щодо залучення до співпраці сільського населення Вінниччини в роки Другої світової війни. Аналізуються причини, які спонукали місцеве населення на такий крок та визначаються шляхи, за допомогою яких, румунська окупаційна влада реалізовувала свою політику на окупованій території. Висновки. Виконання головного завдання румунської окупаційної адміністрації на території Трансністрії, зокрема Вінниччини, покладене на неї нацистською Німеччиною – економічна експлуатація краю, потребувало залучення в цей процес місцевого населення. Справедливо визнати той факт, що певна частина українського селянства на початковому етапі румунської окупації йшла на співпрацю, сподіваючись на покращення свого життя за нової влади й уникнення репресій, які відбувались в краї в радянські часи. За таких обставин, не всіх мешканців окупованих територій слід визначати як свідомих колаборантів. Реалізовуючи політику залучення українських селян Вінниччини до співпраці, румунська окупаційна влада в своїй діях спиралась на пропаганду, використовуючи наслідки здійснення в українських землях двадцятилітньої більшовицької політики, сподівання населення на відродження українського життя й утворення української держави та бажання людей вижити в складних умовах війни. В окупованих районах румунська адміністрація застосувала ненасильницький (акцентуючи на репресіях більшовицької влади, активно використовуючи пропаганду та підкуп населення) та насильницький (використовуючи примус) методи по відношенню до населення Вінниччини.Item Організаційні та правові основи військово-економічного співробітництва СРСР, Великобританії та США на початку Другої світової війни(Вінниця: ВДПУ, 2022) Ніколіна, Інна; Мазур, Інна; Очеретяний, Володимир. Метою статті є спроба об’єктивного висвітлення організаційних та правових основ військово-економічного співробітництва Радянського союзу зі Сполученими Штатами і Великобританією на початку Другої світової війни. Здійснено намагання довести, що Радянський Союз також був зацікавлений у наданні матеріально-технічної допомоги, щоб унеможливити свою поразку у німецько-радянській війні. Методологія дослідження ґрунтується на засадах історизму, системності, об’єктивності, узагальнення. Перевага надавалася і таким спеціальним історичним методам, як історико-системний, проблемно-хронологічний, описовий, порівняльно-історичний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що здійснено спробу комплексного аналізу історіографічних наративів для розробки теми організаційних та правових основ військово-економічного співробітництва Радянського Союзу зі Сполученими Штатами і Великобританією на початку Другої світової війни. Висновки. Спершу зовнішньополітична доктрина США ґрунтувалася на стримуванні нацистської Німеччини за допомогою Англії, котра перетворювалася у своєрідну буферну зону для Штатів. А вже після початку радянсько-німецького конфлікту США та Англія змінили свої оцінки відносно СРСР і вбачали у ньому той елемент у війні, котрий допоможе ослабити та знищити нацистів на континенті. Поразка на фронтах СРСР на початковому етапі війни стала ще одним із каталізаторів, котрі змусили США та Англію змінювати позиції щодо нього, натомість радянська держава теж почала формувати зовнішню доктрину на інших підходах, які передбачали об’єднання із антигітлерівською коаліцією. Унаслідок радянсько-британсько-американських домовленостей під час Московської конференції ратифіковано перший протокол, котрий дозволив США поширити в майбутньому вплив ленд-лізу на Радянський Союз, який унеможливив його поразку, модернізував певні галузі військового виробництва. Однак надходження зарубіжних «оборонних матеріалів» супроводжувалося безліччю протиріч, особливо в 1941–1943 рр. Головним з них було повільне розгортання союзниками процесу поставок в СРСР, що складали в той час незначну частину від радянських потреб. Ближче до закінчення війни внесок ленд-лізу в сукупний військовий потенціал СРСР істотно збільшився.Item Висвітлення військової служби британок на шпальтах газет СРСР та радянських жінок у періодиці Великої Британії у 1941–1945 рр.: загальна порівняльна характеристика(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Залєток, НаталіяМетою статті є проаналізувати, охарактеризувати і порівняти особливості висвітлення служби жінок Великої Британії та СРСР у 1941–1945 рр. у радянській та британській періодиці відповідно. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальних (аналізу та синтезу, індукції та дедукції, аналогії) та спеціальних (історико-порівняльний, хронологічний) методів дослідження. Також для аналізу змісту періодичних видань застосовано метод контент-аналізу. Наукова новизна роботи полягає у тому, що порівняння взаємного висвітлення у ЗМІ Великої Британії та СРСР досвідів цих країн із залучення жінок до служби у війську в 1941–1945 рр. вивчається вперше. Висновки. На тлі безпрецедентного за масштабами допущення жінок до служби у збройних силах у роки Другої світової війни взаємна публікація матеріалів, присвячених досвіду одне одного у цьому питанні, була притаманна як Великій Британії, так і СРСР. Такі матеріали мали низку подібностей у змістовому наповненні та часі видання. Для періоду 1941–1943 рр., тобто часу розгортання радянсько-німецької війни, входження СРСР до антигітлерівської коаліції, а також чималої кількості невдач союзників на фронтах Другої світової війни, у ЗМІ обох країн спостерігається спроба формування позитивного образу жінок на службі у збройних силах. Тоді як у період 1944–1945 рр., який ознаменувався закріпленням переходу переваги у війні на бік союзників, характерним було згортання практики висвітлення досвіду жінок у збройних силах. Серед причин цього вбачаємо насамперед скорочення в обох державах масштабів залучення жінок до війська, адже у зв’язку зі зменшенням втрат потреба у кадрах також зменшилася. На додачу в цей період у стосунках між союзниками на перший план виходять взаємні геополітичні суперечності, які зрештою у наступні роки призведуть до розгортання «холодної війни». Водночас спостерігалися і відмінності у характері висвітлення досліджуваної проблеми у ЗМІ цих двох держав, пов’язані з обсягом фактажу та його достовірністю.Item Ленд-ліз у структурі радянсько-американських відносин(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Ніколіна, Інна; Мельничук, Тетяна; Очеретяний, ВолодимирМетою статті є спроба об’єктивного встановлення ролі ленд-лізу в наданні військово-економічної допомоги Радянському Союзу та з’ясування питання щодо врегулювання розрахунків по цій програмі. Адже проблема надходження та подальшого використання СРСР військової техніки, устаткування, сировини тощо, особливо в роки повоєнного протистояння і Холодної війни, була в епіцентрі надання різних оцінок цієї допомоги в справі перемоги над Третім рейхом і його союзниками. Урегулювання питання про повернення техніки та виплати кредитних позик за програмою підтримки Радянського Союзу після закінчення Другої світової війни також потребує об’єктивного висвітлення. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових принципів: історизму, науковості, верифікації та системного підходу в аналізі історичних процесів, що розглядаються. Ефективними виявилися такі спеціальні історичні методи, що створили необхідні умови для неупередженого висвітлення поставлених завдань, як проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, описовий, історико-системний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що здійснено спробу комплексного аналізу історіографічних наративів для розробки теми ролі ленд-лізу та виплати боргу по цій програмі допомоги, яку тоталітарна модель намагалась спотворити. Дослідники спробували проаналізувати теоретичні аспекти та надали матеріал про формування Радянським Союзом репутації «непереможності», а також висвітлили зміну історичних стереотипів. Висновки. Аналіз історіографічної та джерельної бази проблеми дослідження показав, наскільки суперечливими були принципові розбіжності в позиціях та судженнях про роль ленд-лізу для Радянського Союзу, який перетворився на плацдарм, з якого розпочалося звільнення Європи. Перемога була досягнута спільними зусиллями і тому вкрай необхідно давати правдиву об’єктивну оцінку подіям того часу. В умовах післявоєнного назрівання нового конфлікту і формування біполярного світу між СРСР і США кошти та невикористана техніка, та обладнання повною мірою не були повернуті до Штатів, як це передбачалося за програмою допомоги, через постійні торги Радянського Союзу та зриви виплат.Item Повсякденне життя подільських селян у період нацистської окупації (за матеріалами села Мельниківець, що на Вінниччині)(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Мельничук, Олег; Зінько, ЮрійМетою статті є висвітлення повсякденного життя подільського селянства в період нацистської окупації на матеріалах села Мельниківець, що на Вінниччині. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових, спеціально-історичних та міждисциплінарних методів мікроісторичного дослідження з урахуванням принципів системності, історизму, людиноцентризму, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає у спробі авторів, з позицій конкретного мікроісторичного дослідження, охарактеризувати життя та побут подільського селянства в період нацистської окупації. До аналізу залучено широке коло неопублікованих джерел, переважна більшість з яких уперше вводиться до наукового обігу. Висновки. З перших днів нацистської окупації, за вказівкою властей, селяни активно долучились до формування органів місцевої влади, делегуючи до їх складу найбільш авторитетних односельців. Архівні документи та спогади очевидців засвідчують, що переважна більшість обраних осіб не вислуговувались перед окупантами, хоча й змушені були виконувати покладені на них функції. Задля збереження життя односельців, багато з них у своїй роботі намагались передусім запобігати провокаціям та уникати конфліктів з окупаційною владою, а також надавати допомогу у разі продовольчих труднощів. У початковий період репресії окупаційної влади спрямовувались виключно проти комуністично-комсомольського активу села. Більшість мешканців, зокрема колишніх військовополонених, мали змогу займатись сільським господарством, сплачуючи встановлені податки. Однак із поразками на фронтах та активізацією антинацистського опору політика окупаційних властей зазнала змін: посилено репресії проти українського національного руху; заборонено діяльність освітніх установ; активізовано використання примусової праці населення тощо. У цей час серед місцевого населення остаточно розвіялись надії щодо лояльності окупаційного режиму. Після звільнення окупованої нацистами території, репресії проти селянства розпочали вже радянські правоохоронні органи, звинувачуючи їх у співпраці з нацистами. До відповідальності були притягнуті усі, хто обіймав будь-які посади в період окупації, незважаючи на характер та результати їх діяльності.Item Висвітлення питань «остарбайтерів» у пресі періоду другої світової війни(Вінниця, 2010) Кравченко, А. А.; Кравченко, А. А.; Kravchenko, A.У статті розглядається проблема висвітлення у пресі періоду Другої світової війни питань залучення до роботи у Німеччині іноземної робочої сили. Зроблено спробу проаналізувати фашистські та радянські періодичні видання, виокремити реальні факти із життя та праці остарбайтерів, виявити рівень ідеологічної та пропагандистської складової цих статейItem Офіційні документи та свідчення очевидців про повсякденне життя вінничан в умовах окупації(2015) Коляструк, О. А.; Kolyastruk, O. A.У статті йдеться про пізнавальний потенціал джерел з історії окупації, залежність документального забезпечення дослідження повсякденного життя вінничан у роки окупації. Простежуються окремі тенденції виявлення та використання джерел різного походження.