Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/21477071-f7cb-436f-bd93-6afbb284c0d1
Browse
2 results
Search Results
Item Заснування Першої чоловічої гімназії у Житомирі та формування її педагогічного колективу(Вінниця : ВДПУ, 2024) Романюк, Н.; Махорін, Г.; Марченко, С.Метою статті є аналіз передумов, причин і обставин заснування одного з найдавніших навчальних закладів в Україні, характеристика якісного складу його педагогічного колективу. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових і спеціально-історичних методів та дотриманні основних принципів історичних досліджень: історизму, об’єктивності, системності у процесі опрацювання архівних джерел і документів та підготовки висновків. Наукова новизна полягає в тому, що вперше ґрунтовно опрацьовано комплекс архівних джерел, які стосуються історії Першої чоловічої гімназії у Житомирі, охарактеризовано історіографію проблеми, докладно прослідковано процес заснування і становлення цього навчального закладу, формування колективу викладачів. Вперше подано біографічні довідки про викладачів гімназії початкового періоду її існування. Введено у науковий обіг нові архівні джерела. Висновки. Заснування Першої чоловічої гімназії у Житомирі відбулося в умовах зміни національної політики царизму щодо поляків після придушення польського повстання 1830 – 1831 рр. Створюючи мережу російськомовних навчальних закладів, царська влада мала на меті подолання польського впливу на території Волинської губернії та впровадження імперської русифікаторської політики в регіоні. Чоловіча гімназія у Житомирі, заснована 1833 року, – один з найдавніших навчальних закладів в Україні і один з перших (після Київської та Ніжинської), який виконував роль підготовки майбутніх науковців для новоствореного Київського університету. На прикладі Першої чоловічої гімназії у Житомирі ми констатуємо, що у початковий період становлення гімназійної освіти в Україні характерною була плинність педагогічних кадрів, їх перетікання з одного навчального закладу до іншого. Шляхом переведення викладачів із Житомирської чоловічої гімназії до університету Св. Володимира вирішували проблему дефіциту кадрів в останньому.Item Володимир Менчиць (1837–1916) на тлі епохи(Вінниця : Твори, 2021) Романюк, Н.; Сініцький, А.Мета статті. Розширити наявні знання про український національний рух, проблеми націотворення у ХІХ – початку ХХ ст. крізь призму життя і діяльності окремо взятої постаті – Володимира Амвросійовича Менчиця як культурно-просвітнього діяча. Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів з принципами історизму, об’єктивності, системності. Застосування цих методів дало змогу провести системний аналіз джерел, які у взаємозв’язку допомогли персоніфікувати постать В. Менчиця. Наукова новизна. На основі опублікованих і архівних документів виокремлено роль В. Менчиця на тлі епохи другої половини ХІХ – початку ХХ ст., яка відзначалася активізацією національного руху, становленням ідеї державотворення України. Висновки. Дослідження та відтворення біографістики Володимира Амвросійовича Менчиця показало, що він був непересічною особистістю, яскравим представником українського національного руху другої половини ХІХ – початку ХХ ст. В українську історію увійшов, як просвітитель і філософ, збирач українського фольклору, фахівець у літературній сфері і видавництві. В. Менчиць – представник духовної еліти тогочасного суспільства, яка зробила свій внесок у формування морально-етичних основ суспільного світогляду, національної ідеї та державотворення України. Визначна плеяда постатей, які сформувалися та діяли в означений період у суспільстві, зокрема Володимир Менчиць і його оточення, чітко окреслила обриси українофільського руху. Його відомі представники, поруч із когортою менш знаних, але, без сумніву, щирих патріотів, змогли закласти ідеологічне підґрунтя під розвиток української держави на початку ХХ ст.