Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/21477071-f7cb-436f-bd93-6afbb284c0d1
Browse
4 results
Search Results
Item Сільське господарство Вінниччини у 1945 р.: характерні риси, тенденції розвитку(Вінниця : ВДПУ, 2023) Кравченко, Павло; Мельничук, ОлегМета дослідження – проаналізувати характерні соціально-економічні процеси і тенденції розвитку сільського господарства Вінниччини крізь призму ситуації у колективних господарствах. Методологічною основою дослідження є принципи: науковості, ретроспективний, порівняльно-історичний, аналізу і синтезу, узагальнення, історико-критичний, історико-системний, конкретно-проблемний, системний. Наукова новизна роботи. Автори, на основі дослідження, аналізу вперше введених нових джерел, критичного осмислення партійно-совєтських документів 1945 р. розкрили типові характерні риси соціально-економічної ситуації, що склалася у колгоспах у рік закінчення Другої світової війни. Висновки. Другий рік функціонування відновленого, колоніального по своїй суті, комуністичного совєтського режиму на Вінниччині не приніс змін на краще у соціальному та економічному становищі колгоспного села. Знекровлене війною сільське господарство було піддано посиленій експлуатації з боку сталінського режиму, який не враховував реальний стан речей. Відсутність економічних стимулів, матеріальної зацікавленості у результатах праці, посилення податкового тиску сприяли подальшому падінню продуктивності праці, зростанню байдужості. Вихід із ситуації режим вбачав у посиленні репресій. Все це у комплексі стало передумовою та причиною голоду 1946-1947 рр. Окремі питання теми потребують подальшого вивчення та аналізу.Item Соціальний захист робітників та службовців у Чехословаччині в роки Першої республіки (1918–1939 рр.)(Вінниця : ВДПУ, 2023) Мельничук, Олег; Кравченко, ПавлоМетою статті є характеристика основних форм та видів соціального захисту найманих працівників у міжвоєнній Чехословаччині, що базувалися на запровадженні загальнообов’язкового державного соціального страхування. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах об’єктивності, системності, історизму, в поєднанні зі спеціальними методами: проблемно-хронологічним, порівняльно-правовим, контент-аналізу. Наукова новизна полягає у спробі, на основі аналізу нормативних актів, періодичної преси того часу, загальної та спеціальної літератури, визначити ефективність системи соціального захисту робітників та службовців у міжвоєнній Чехословаччині. Висновки. З середини 1920-х рр. основною організаційно-правовою формою соціального захисту найманих працівників у Чехословаччині було соціальне страхування. Щоправда, сама система соціального страхування у Першій Чехословацькій республіці до останніх днів її існування не була остаточно вибудованою, оскільки не об’єднувала усі відомі на той час види страхування. Зокрема, це стосувалося страхування безробітних, що продовжувало здійснюватись за так званою Гентською системою і поширювалось лише на членів профспілок. Не сприяла подальшому розвитку страхових інститутів і світова економічна криза, що охопила Чехословаччину в 1930–1935 рр. і змусила уряди дотримуватись жорсткої бюджетної політики. У таких умовах соціалістичним партіям довелось зосередитись переважно на збереженні чинних стандартів соціального законодавства. Водночас система соціального захисту робітників та службовців Першої Чехословацької республіки формувалася на основі кращих надбань європейського досвіду того часу. Цьому сприяли як фахові знання її розробників, так і загальна демократична атмосфера молодої держави, заснована на гуманітарних традиціях чеської нації та соціальній філософії Т. Г. Масарика. Основну роль у створенні ефективної системи соціального захисту відіграла держава, однак вагоме значення мала й діяльність місцевих органів влади, заснованих на принципах гуманності та милосердя. Незважаючи на те, що світова економічна криза 1930-х років не дала змоги провести заплановані реформи в повному обсязі, однак їх практична реалізація дозволила досягти позитивних результатів у сфері соціального захисту найманих працівників.Item Podilia Village in 1944: Social and Economic Situation(Вінниця: ВДПУ, 2022) Kravchenko, Pavlo; Кравченко, ПавлоThe aim of the article is to analyze and characterize the social and economic processes in Vinnytsia region agriculture, which accompanied the Soviet regime restoration after the region was liberated from the German-Romanian occupation in 1944. The research methodology is based on a combination of general scientific principles of analysis, synthesis, generalization and special-historical principles of historical-criticism, historical-systematic and specific-problematic research, quantitative methods with the principles of historicism, systematics, and scientific verification. The scientific novelty of the work lies primarily in the fact that the author researched and analyzed new sources, critically examined Soviet party documents of the stated time and revealed the characteristics of the social and economic situation in the Podilia village after the restoration of Stalin's regime and collective farming. Conclusions. The restoration of the colonial communist Soviet regime in the Vinnytsia region did not improve the social and economic situation for the collective farm peasantry. On top of the material and human losses inflicted by the German-Romanian occupation and military operations of the warring parties, there was added a strict exploitative policy of state procurement, and forced relocation of the population to Crimea and Donbass, which further weakened Podilia village. Some aspects of the problem need further study and research of archival documents of the time.Item Соціально-політичний портрет «указника» 1948 року (за матеріалами довідок-характеристик)(Вінниця : ТВОРИ, 2021) Кравченко, ПавлоМетою статті є аналіз змісту довідок-характеристик, виданих сільськими радами та правліннями колгоспів Вінниччини на осіб, що підлягали виселенню у віддалені регіони СРСР, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя» від 21 лютого 1948 року. Методологія дослідження грунтується на поєднанні загальнонаукових (абстрагування, аналізу і синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-критичного, історико-системного, конкретно-проблемного, кількісного) методів з принципами історизму, системності та науковості. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автором на основі недосліджених архівних джерел зроблений аналіз документів, що стали основою рішень про відправку жителів села на 8-річні спецпоселення. Висновки. Матеріали довідок-характеристик підтверджують практику перманентних примусових методів режиму щодо сільського населення, яке не бажало працювати в колективних господарствах передусім з причини відсутності зацікавленості у результатах праці, зважаючи на мінімальну винагороду або ж повен її брак.