Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
7 results
Search Results
Item Розвиток креативності майбутніх бакалаврів хореографії(Вінниця : ВДПУ, 2023) Фрицюк, Валентина; Кулик, Денис; Фрицюк, ВасильУ статті охарактеризовано різні підходи до тлумачення поняття «креативність», яке визначено як динамічна, інтегративна особистісна характеристика, що визначає здатність майбутніх хореографів до творчості і є умовою їхньої самореалізації в хореографічній діяльності. Акцентовано увагу на можливостях різних навчальних дисциплін професійної підготовки, зокрема, «Мистецька педагогіка та психологія мистецької освіти» для розвитку креативності майбутніх бакалаврів хореографії, описано методи, прийоми і форми, які для цього використовувалися.Item Організація самостійної графічної підготовки майбутніх інженерів у кризових умовах(Вінниця : ВДПУ, 2023) Джеджула, ОленаУ статті проаналізовано теоретичні й практичні засади організації самоосвітньої діяльності майбутніх інженерів у процесі графічної підготови. З’ясовано сучасний стан самоосвітньої графічної діяльності студента у кризових умовах. Визначено та обґрунтовано педагогічні умови ефективної самостійної графічної підготовки: створення інтегрованого інформаційного навчального середовища із системним оновленням навчального контенту; запровадження методики формування готовності студентів до самоосвітньої діяльності; системне залучення студентів до наукової діяльності.Item Експериментальна перевірка системи розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів в освітньому середовищі педагогічного університету.(2022) Галузяк, В.; Haluziak, V.У статті представлено результати експериментальної перевірки авторської системи розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів в освітньому середовищі педагогічного університету. Особистісно-професійна зрілість розглядається як складне інтегральне особистісне утворення, що визначає здатність учителя до саморегуляції поведінки й професійної діяльності на основі суб’єктних якостей і сформованої особистісно-професійної позиції. На основі обґрунтованих критеріїв і відібраних діагностичних методик визначено й проаналізовано динаміку рівнів особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної і контрольної групи. Наприкінці педагогічного експерименту в експериментальній групі, на відміну від контрольної, на статистично значущому рівні збільшилася кількість майбутніх учителів з суб’єктним рівнем особистісно-професійної зрілості. Найбільше зростання відбулося за когнітивним, функціональним і ціннісно-мотиваційним критеріями. Найменша динаміка виявилася за особистісно-диспозиційним критерієм, який характеризується більшою інертністю і відображає сформованість таких професійно важливих особистісних якостей майбутніх учителів, як суб’єктність, рефлексивність, толерантність, емпатійність, інтернальність. Загалом результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність розробленої системи розвитку особистіснопрофесійної зрілості майбутніх учителів. Узагальнення одержаних результатів дало підстави для загального висновку, що реалізація в освітньому середовищі педагогічного університету обґрунтованої педагогічної системи активізує особистісно-професійне становлення майбутніх учителів і забезпечує більш суттєву позитивну динаміку розвитку їх особистісно-професійної зрілості, ніж традиційна практика підготовки вчителів у педагогічних закладах вищої освіти. Застосовані педагогічні форми, технології, методи, прийоми і навчально-методичні матеріали підтвердили свою дієвість щодо розвитку професійно важливих особистісних якостей студентів, формування їх професійної позиції, ідентичності, мотиваційно-ціннісної сфери, діалектичного професійного мислення, здатності до самоорганізації та самовдосконалення, що у кінцевому рахунку проявилося в позитивній динаміці рівнів особистіснопрофесійної зрілості майбутніх учителів.Item Соціальні детермінанти у формуванні моральної свідомості майбутнього учителя(Вінниця : Твори, 2019) Столяренко, О. В.; Столяренко, О. В.У статті звертається увага на необхідність підвищення рівня моральної зрілості сучасної молоді, що зумовлює актуальність виявлення ефективних педагогічних умов формування моральної свідомості студентів. Доводиться, що особливої гостроти ця проблема набуває у контексті підготовки майбутніх педагогів, для яких високий рівень моральної свідомості є показником професійної придатності та передумовою успішного виховання школярів на засадах гуманістично-зорієнтованої суб’єкт-суб’єктної стратегії педагогічної взаємодії.Item Виховне середовище коледжу будівництва та архітектури як фактор розвитку ціннісного ставлення до праці у студентів(Вінниця : Твори, 2019) Кондратова, М. В.У статті розглянуто особливості впливу виховного середовища коледжу будівництва та архітектури на процес формування ціннісного ставлення до праці студентів – майбутніх будівельників; названо фактори формування ставлення до праці, котрі умовно розділяють на об’єктивні і суб’єктивні. Об’єктивні чинники – це незалежні від працівника передумови діяльності, пов’язані з особливостями виробничого та невиробничого середовища. Вони бувають загальними, наприклад, соціально-економічні умови трудової діяльності, і специфічними (це обставини й умови конкретної трудової діяльності, зміст, умови, організація й оплата праці, соціально-психологічний клімат, самостійність діяльності та ін.). Суб’єктивні чинники – це відображення зовнішніх умов у свідомості і психіці працівника, залежні від його індивідуальних особливостей (попереднього досвіду, загальної і професійної культури, психологічних, демографічних і соціально обумовлених особливостей особистості: статі, віку, освіти, стажу роботи, здібностей, нахилів, ступеня усвідомлення значущості своєї трудової діяльності, потреби в ній та ін.). У статті зауважено, що визначальний фактор у формуванні ставлення до праці – мотивація, що формує певну трудову поведінку. Закцентовано увагу на тому, що ставлення до праці як однієї з основних цінностей будь-якого суспільства, є також однією з домінант, котрі впливають на професійне самовизначення особистості. Вибираючи професію, удосконалюючись в ній, особистість уявляє собі саме трудову діяльність, пов’язану з конкретною професією, тому можна сказати, що, професійно самовизначаючись, індивід вибирає той чи інший вид діяльності. Ставлення до конкретної праці або праці в цілому виступає, таким чином, важливим фактором професійного самовизначення. Автор зауважує, що ціннісне ставлення до праці є важливою складовою змісту виховання особистості; воно передбачає усвідомлення соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв’язання, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації за умов ринкових відносин, сформованість працелюбності.Item Модель формування економічної культури молодших спеціалістів техніків-електриків у процесі фахової підготовки(Вінниця : ВДПУ, 2020) Гаргаун, Н. М.У статті обґрунтовано теоретичні основи й описано модель формування економічної культури молодших спеціалістів техніків-електриків у процесі фахової підготовки. Зазначено, що педагогічне моделювання визначає перспективність створення того або іншого педагогічного засобу, спрямованого на розв’язання одного або декількох завдань сучасної педагогічної практики.Item Формування ціннісних орієнтацій студентів у соціокультурному освітньому середовищі закладу вищої освіти(Вінниця : Твори, 2020) Замашкіна, О. Д.У статті зроблено спробу наукового обґрунтування процесу формування ціннісних орієнтацій студентів в умовах соціокультурного освітнього середовища закладу вищої освіти. Розкрито та уточнено сутність дефініцій «цінності», «потреби», «ціннісні орієнтації», «соціальні цінності особистості», «соціокультурне середовище», «освітнє середовище». Досліджено потенційні можливості соціокультурного освітнього середовища ЗВО та виявлені об’єктивні та суб’єктивні чинники соціально-психологічних ризиків у процесі формування ціннісних орієнтацій студентства. Проаналізовано показники, що впливають на формування й розвиток соціокультурного освітнього середовища ЗВО.