Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
7 results
Search Results
Item Педагогіка і фізика: несподівані паралелі між законами фізики та принципами виховання(Вінниця : Твори, 2018) Шахов, В. В.; Шахов, В. І.; Горал-Пулрола, Й.На підставі аналізу відомих у психології механізмів розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості, її почуттів, потреб, переконань, ціннісних орієнтацій, рис характеру, обґрунтовується доцільність застосування у вихованні принципу «мінімальності виховного впливу».Item Формування компетенції самоорганізації навчально-професійної діяльності як чинника розвитку професійної самосвідомості студентів-психологів(Вінниця : ВДПУ, 2018) Шахов, В. В.Аналіз психологічних, педагогічних і методичних досліджень переконує в тому, що самоорганізація займає значне місце в структурі навчально-професійної діяльності та є одним з основних ланок системи її самоврядування. Сформованість компетенцій самоорганізації дозволить майбутньому фахівцю успішно аналізувати умови і завдання навчання, раціонально планувати й організовувати свою роботу індивідуально або в команді, адекватно оцінювати, своєчасно коригувати і вдосконалювати процес і результати власної навчально-професійної діяльності. Від сформованості даних компетенцій у студентів значною мірою залежить їхня активність у навчанні, якість підготовки, а також ефективність і результативність їх навчально-професійної діяльності.Item Динаміка розвитку фахово важливих якостей у структурі професійної самосвідомості студентів спеціальності психологія(Вінниця : Твори, 2019) Шахов, В. І.; Шахов, В. В.The article on the basis of generalization of psychological research examines the problem of the genesis of professional self-consciousness of personality in student age. Defines the basic approaches of leading scientists to the understanding of the nature, structure, psychological mechanisms and factors of development of professional consciousness of the person during the period of youth and their influence on the formation of self-identity. As a result of the empirical research, the following general tendency was established: first, the self-consciousness of the students of the psychological specialty is directed at oneself, the achievement of its personal, subjectively meaningful goals, then, under the influence of learning, begins to serve the goals of the future specialist's activity by forming its professionally important components. Thus, students' self-awareness in the specialty of psychology is a powerful professional resource, the implementation and improvement of which is already in the process of learning, with this process being realized and tracked by the students themselves, ultimately, contributing to the formation of their professional self-consciousness. The general tendency is defined: at first the students' self-consciousness of the psychological specialty is directed at oneself, the achievement of its personal, subjectively significant goals, then under the influence of learning begins to serve the goals of the future specialist by the formation of its professionally important components. Thus, students' self-awareness in the specialty of psychology is a powerful professional resource, the implementation and improvement of which is already in the process of learning, with this process being realized and tracked by the students themselves, ultimately, contributing to the formation of their professional self-consciousness.Item Агресія як соціальний феномен(Вінниця : ВДПУ, 2019) Шахов, В. І.; Килівник, А. М.; Клибанівська, Т. М.; Шахов, В. В.У статті з’ясовується сутність феномену агресії як універсального соціально-психологічного явища. Проаналізовано передумови агресії, соціальний контекст агресії, особливості вибору стратегій реагування. Визначено агресію в людському досвіді як соціальний феномен і невід’ємний компонент буття людини та суспільства. Доведено, що витоки та механізм деструктивності на мікро- та макрорівні зумовлені біологічними та соціальними чинниками. Розглядаються теоретичні засади розуміння та вивчення проблем поведінкової та вербальної агресії в сучасній психології, визначено найбільш актуальні аспекти дослідження агресивної поведінки людей. Сучасне суспільство наполегливо демонструє назовні гуманістичні тенденції свого розвитку у всіх галузях науки, культури, економіки. Однак глибинними причинами багатьох цивілізаційних процесів часто називають тенденції агресивності людства: від завоювання життєвого або економічного простору, до експансії культури, моди, або більш локально – лідерства в групі, сім’ї, особистісних відносинах. Саме тому проблема агресивної поведінки набула популярності у світовій психології (А.Басс, А.Бандура, Л.Берковітс, К.Лоренс, О.Кернберг, Е.Фромм, З.Фрейд, К.Юнг та ін.). Вона стала предметом дослідження у військовій та політичній психології, психології менеджменту й економіки, психології міжособистісних відносин. Останнє зумовило підвищений інтерес до даної проблеми і серед психолінгвістів, оскільки міжособистісні відносини – це, в першу чергу, мова і спілкування. Остання чверть століття дослідження проблем агресивної поведінки та спілкування отримали новий імпульс. Це обумовлено низкою важливих змін у житті сучасного суспільства. Найчастіше активне підвищення рівня агресивності суспільства науковці пов’язують із бурхливим розвитком інформаційно-технічного простору. Маючи безліч привабливих і безумовно позитивних факторів, «медіа революція» 90-х років ХХ століття і створення комп’ютерної мережі Інтернет, принесли з собою масу проблем, які з кожним роком еволюціонують із «негативних» у категорію «небезпечних». Розрекламований і цілком доступний ринок «гаджетів» (від англ.gadget-прилад), залучає до комунікацій і розвитку в мережі величезне коло людей практично без обмежень. Вільний від будь-яких часових, вікових, ціннісних, змістових (та багато ін.) «фільтрів», контролю або цензури, разом із цілковитою безвідповідальністю суб’єктів та об’єктів спілкування, інформаційно-комунікативний потік стає все більш загрозливим для психічного світу людини. Вагомою часткою цього потоку є очевидні, потужні агресивні тенденції, вплив яких викликає занепокоєння лікарів, психологів, педагогів, батьків, самих комунікантів.Item Фасилітація як інноваційний метод активізації навчання студентів у сучасних коледжах(Вінниця : Твори, 2020) Шкурат, Л. І.; Шахов, В. В.На навчання у коледж студент приходить уже сформованою особистістю зі своїми поглядами на життя, певними знаннями, баченням свого майбутнього. Більшість молоді, яка вступає на базі 9-ти класів, приймає рішення про здобуття освіти у коледжі за допомогою батьків. Завдання викладача полягає саме у розпізнанні мотивів вступу, розумінні ситуації з кожними окремим студентом, що сприятиме в подальшому більш успішному навчанню. Об’єднати зусилля групи, допомогти студенту усвідомити себе як самоцінність, підтримати його прагнення до самовдосконалення, розвитку, а не пристосування до думки інших, сильніших за нього, спонукає нас до пошуку сучасних методів активізації навчання, серед яких, все більшої популярності набуває фасилітація. Застосування фасилітації сприяє безпечній атмосфері, що створюється в студентському колективі, організації навчання в умовах поваги до людини і врахування її гідності, вільного вияву особою активності та власної думки, забезпечення можливості для реалізації особистісних потреб індивідів.Item Ієрархія психологічних детермінант розвитку професійної ідентичності студентів – майбутніх психологів(Вінниця : ВДПУ, 2020) Шахов, В. І.; Шахов, В. В.Статтю присвячено визначенню ключових психологічних детермінант розвитку професійної ідентичності студентів-психологів в процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах. Мета дослідження – визначення ієрархії психологічних детермінант становлення професійної ідентичності особистості в студентському віці та виявлення особливостей їх взаємодії в процесі професійної підготовки студентів – майбутніх психологів. За допомогою процедури факторного аналізу були визначено чотири групи чинників, в змісті яких виявлено ієрархічну значущість основних складових психологічних детермінант, що впливають на розвиток професійної ідентичності студентів-психологів: «особливості ставлення студентів до себе», «особливості уявлень студентів про себе як про майбутнього психолога», «особливості навчально-професійної мотивації студентів» та «особливості регуляції поведінки студентами». Ці фактори також відображають зміст професійної ідентичності студентської молоді та зумовлюють психологічні особливості її прояву. Було встановлено, що рівень сформованості складових психологічних детермінант становлення професійної ідентичності та особливості їх змістових характеристик визначають особливості розвитку професійної ідентичності в студентському віці. Зокрема, студенти, які мають низький рівень розвитку складових означених груп детермінант, мають нижчий рівень розвитку професійної ідентичності, ніж студенти з високим рівнем їх розвитку.Item Соціально-психологічні детермінанти становлення професійної самосвідомості студентів-психологів(Вінниця : Твори, 2020) Шахов, В. В.У статті розкривається провідні соціально-психологічні детермінантами становлення професійної самосвідомості майбутнього психолога: соціально-когнітивні, соціально-емоційні, соціально-мотиваційні та соціально-конотативні, що визначають успішність професійної підготовки у закладі вищої освіти та подальшу самореалізацію в професійній діяльності.