Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія "Педагогіка і психологія"
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/13085c7e-f4c4-4548-87d5-8ec8023378da
Browse
2 results
Search Results
Item Формування резильєнтності майбутніх учителів як предмет досліджень у зарубіжній психології(Вінниця : ВДПУ, 2023) Галузяк, Василь; Бойко, ВеронікаУ статті на основі аналізу зарубіжних джерел розкрито сутність резильєнтості як чинника психологічної стійкості вчителів, визначено фактори, від яких вона залежить, і методичні шляхи її цілеспрямованого формування на етапі професійної підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти. Визначено три підходи до розуміння сутності резильєнтності: диспозиційний, процесуальний і результативний. Диспозиційний підхід полягає в розумінні резильєнтності як відносно стабільної здатності індивіда протистояти негараздам і адаптуватися до них. За процесуального підходу резильєнтність розуміється як динамічний процес: способи і стратегії поведінки, які використовуються індивідом для подолання труднощів, адаптації та відновлення після невдач. Результативний підхід полягає в оцінці резильєнтності на основі фактичних наслідків або результатів, досягнутих індивідом після подолання стресу. З’ясовано, що у відповідності з вказаними підходами резильєнтність у контексті підготовки майбутніх учителів розглядається як здатність, процес і результат: здатність використовувати особистісні та зовнішні ресурси для подолання труднощів; процес, в якому вчитель взаємодіє з професійним контекстом, використовуючи різні стратегії копінг-поведінки; результат, що виявляється у зміцненні професійної спрямованості, зростанні, самовдосконаленні, підвищенні самоефективності, ентузіазму, задоволення від професійної діяльності, досягненні психологічного благополуччя. Зарубіжні дослідники звертають увагу на розвиток у майбутніх учителів резильєнтності як індивідуальної здатності – комплексу особистих ресурсів (мотивації, соціальної компетентності, емоційного інтелекту, оптимізму, внутрішнього локусу контролю), ознайомлення студентів з різними способами мобілізації й використання ресурсів середовища (мереж соціальної підтримки, референтних осіб) та вироблення адаптивних стратегій копінг-поведінки (вирішення проблем, управління часом, підтримання балансу між роботою та особистим життям) для конструктивного подолання проблем і досягнення позитивних результатів (психологічного благополуччя, задоволення від роботи, відданості професії, відчуття власної значущості, професійної заангажованості).Item Дослідження особистісних ресурсів у зарубіжній психології(Вінниця : ВДПУ, 2023) Галузяк, Василь Михайлович; Бойко, ВеронікаУ статті на основі аналізу основних підходів до розуміння особистісних ресурсів у зарубіжній психології визначено їх сутність, структуру, функції і роль у процесах саморегуляції, подолання труднощів та досягнення психологічного благополуччя особистості. Особистісні ресурси в широкому сенсі розуміються як індивідуально-психологічні особливості, що дають змогу успішно здійснювати різні види діяльності та досягати вищого рівня психологічного благополуччя. З’ясовано зміст і значення таких особистісних ресурсів, як життєстійкість, резильєнтність, почуття зв'язності, оптимізм, самооцінка, самоефективність, орієнтація на дію/стан, толерантність до невизначеності. Розглянуто також теорії, спрямовані на виокремлення універсального особистісного ресурсу, від якого залежить успішність життєдіяльності і психологічне благополуччя особистості: концепція базового самооцінювання (Т. Джадж, А. Ерез, Дж. Боно), концепція компетентності саморегуляції (К. Шродер), концепція психологічного капіталу (М. Чиксентмігаї, Ф. Лутанс та ін.), концепція збереження ресурсів (С. Хобфол та ін.). Узагальнення результатів зарубіжних досліджень дало підстави виокремити чотири групи особистісних ресурсів, від яких залежить ефективність функціонування та психологічне благополуччя особистості: ресурси мотивації, ресурси саморегуляції, ресурси психологічної стійкості, інструментальні ресурси. З’ясовано, що особистісні ресурси виконують низку важливих функцій: селективна функція, подолання стресу, забезпечення стійкості, підвищення психологічного благополуччя, поліпшення фізичного здоров’я, сприяння досягненню цілей, фасилітація соціальної взаємодії, сприяння конструктивній поведінці, захист від негативних подій, розвиток і використання сильних сторін особистості, сприяння позитивному психологічному функціонуванню. На основі узагальнення результатів дослідження особистісних ресурсів у зарубіжній психології виокремлено аспекти проблеми, які потребують подальшого вивчення.