Роль интертекстуальных включений как маркеров адресованности в романе В. Набокова «Машенька»

Abstract

В статье анализируется категория интертекстуальности, которая рассматривается как средство объективации картины мира автора художественного произведения. Понятие интертекстуальности, основанное на идее диалогичности М. М. Бахтина, не имеет однозначного определения. Это многогранное явление обнаруживает себя в разнообразных видах межтекстовых отношений. В данной работе интертекстуальность рассматривается как включение в текст «чужого слова», других текстов, прецедентных феноменов. Интертекстуальные включения, выделенные в романе В. Набокова «Машенька», анализируются как репрезентанты авторской картины мира и как единицы, несущие дополнительную смысловую или эмотивную нагрузку в художественном тексте. Интертекстуальные включения систематизированы в зависимости от их функций в тексте романа, определена их роль для адекватной интерпретации романа и описания особенностей авторского мировосприятия. Являясь маркерами адресованности, они составляют часть заложенной автором в текст интерпретационной программы, способствуя более глубокому пониманию художественного произведения и собственно личности писателя. В статье определены перспективы дальнейших научных исследований в этой области.

В статті проаналізовано категорію інтертекстуальності, яка розглядається як засіб об'єктивації картини світу автора художнього твору. Поняття інтертекстуальності, що ґрунтується на концепції діалогічності М. М. Бахтіна, не має однозначного визначення. Це багатогранне явище реалізується в різних видах міжтекстової взаємодії. У поданій роботі інтертекстуальність розглянуто як включення в текст «чужого слова», інших текстів, прецедентних феноменів. Інтертекстуальні включення, які були виділені в романі В. Набокова «Машенька», розглядаються як репрезентанти авторської картини світу і як одиниці, що несуть додаткове смислове або емотивне навантаження в художньому тексті. Інтертекстуальні включення систематизовано залежно від їхніх функцій у тексті роману, визначено їх роль для адекватної інтерпретації твору та аналізу особливостей авторського світосприйняття. Як маркери адресування вони є частиною закладеної автором у текст інтерпретаційної програми, сприяють глибшому розумінню художнього твору й особистості письменника. В роботі визначено перспективи подальших наукових розвідок у цьому напрямку.

The article analyzes the category of intertextuality, which is studied as the means of the author's worldview objectivation. There is no unambiguous, unique definition of the concept of intertextuality, which is based on M. Bakhtin's idea of dialogue. This multi-faceted phenomenon realizes in different forms of intertextual interaction. The article examines intertextuality as inclusions of other words, other texts, precedent phenomena found in the literary text. Intertextual inclusions, discovered in V. Nabokov's «Mashen'ka», are distinguished as representatives of the author's worldview and as unites with additional meaningful and emotive impact. Intertextual inclusions are classified according to their functions in the text of the novel; their role for understanding and appropriate interpretation of the novel as well as for the author's worldview analysis is researched. As markers of addressing intertextual inclusions are the part of the author's interpretational program laid in the literary text; they contribute to deeper understanding the novel and the author's personality. The article defines future trends in scientific development of this problem.