Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Філологія (мовознавство)
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/b8a7fa25-1f2c-45d5-963c-5f82a7a2d285
Browse
19 results
Search Results
Item ОНОМАСТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ У МОВНІЙ ОСВІТІ ВЧИТЕЛЯ(Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2022) Павликівська, Наталія Михайлівна; Pavlykivska, NataliaItem Підрядні словосполучення з синсемантичними дієсловами руху у прозі Михайла Стельмаха(Київ ; Вінниця : Планер, 2010) Савчук, Т. В.; Savchuk, T. V.; Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла КоцюбинськогоУ статті висвітлено деякі суттєві ознаки підрядних словосполучень, утворених синсемантичними дієсловами руху, значною мірою – їхню структурної організації та особливості функціонування у творах Михайла СтельмахаItem Дієслова релятивної семантики у текстотворенні О. Довженка (на матеріалі кіноповісті „Зачарована Десна”)(Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, 2011) Савчук, Т. В.; Savchuk, T. V.; Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла КоцюбинськогоУ статті проаналізовано специфіку утворення семантичних єдностей, прогнозованих релятивними дієсловами, у кіноповісті О. Довженка „Зачарована Десна”; висвітлено деякі питання особливостей авторського текстотворення, пов’язаних із релятивними властивостями дієслівItem Предикативно-адвербіальна модель локалізованого буття як tertium comparationis дієслівної синтагматики (українсько-англійська паралель)(Вінниця : Планер, 2015) Іваницька, Ніна; Иваницкая, Нина; Ivanytska, Nina; Іваницька, Наталя; Иваницкая, Наталия; Ivanytska, NataliaУ статті встановлено корелятивні синтагматичні відношення між дієслівними системами української та англійської мов у проекції на предикативно-адвербіальну модель локалізованого буття як tertium comparationis двобічного міжмовного аналізу. Доведено, що обрана модель речення виступає об’єктивною основою зіставлення, оскільки є сформованою на основі диференційних ознак моделей такого типу в обох мовах. У роботі використане положення розробленої в лінгвославістиці теорії номінативного мінімуму речення, який утрадиційнено розглядають як розширену схему, що включає мінімальну структурну схему речення (головні компоненти) та обов’язкові прислівні поширювачі, необхідні для реалізації реченням номінативної функції. Корелятивні ознаки реченнєвих структур обох мов, об’єднаних предикативно-адвербіальною моделлю локалізованого буття, відбито в тому, що структуру речень формують синсемантичні дієслова, які на рівні семантичних єдностей прогнозують одну сильну позицію для заповнення її відповідними (найчастіше прислівникові та чисельні прийменниково-іменникові словоформи) структурами, що в реченні кваліфіковано обов’язковим придієслівним компонентом. Виявлені випадки часткової чи повної некорельованості мають переважно формальні показники в межах обов’язкових придієслівних компонентів обставинної синтаксичної семантики і можуть бути пояснені особливостями граматичного ладу кожної із зіставлюваних мовItem «Ресурсоспроможність» іменникової словоназви «подія» (синтагматичні виміри)(Вінниця : Планер, 2013) Іваницька, Н.; Иваницкая, Н.; Ivanytska, N.У статті акцентовано на суттєвих визначальних ознаках іменникової номінації предметного денотата «подія», а саме: узагальнення факту, явища; атрибутивна характеризація у формі короткої реченнєвої дефініції у вигляді предикативної моделі зі значенням буття в минулому (що сталося, що відбулося); конкретизатор змісту, який регламентує номінацію в онтологічному аспекті (подія + суспільного життя, подія + особистого життя). На матеріалі (більше 300 зразків словосполучень та речень) описано іменникову словоназву предметного денотата «подія» у сукупності її типових синтагматичних оточень: «подія давня», «подія року», «подія … відбулася», «подія … сколихнула…»,» згусток подій», «враження від події…» та ін. Іменникова назва предметного денотата проаналізована також крізь призму вияву її значеннєвих варіантів міжрівневої категорії автосемантизм/синсемантизм. Сукупність мовленнєвих реалізацій іменникового слова «подія» підтвердили гіпотезу про властивий цьому повнозначному слову синсемантизм, а отже й обмеження його ресурсоспроможності називати предметний денотат без супроводжувальних словоназв. У результаті дослідження «ресурсоспроможності» іменникової слово назви «подія» визначена й сформульована низка проблемних питань, які можуть бути успішно розв’язані на матеріалі інших іменникових словоназв предметних денотатів. Запропонована методика аналізу конкретної іменникової словоназви може слугувати орієнтиром для дослідження й детального опису повнозначних слів (автосемантичних, синсемантичних, повнозначних абсолютивованих слів), моделі яких можуть слугувати надійними параметрами розмежування стилів, підстилів та авторського мовленняItem Про т. зв. «приховані семи» деяких повнозначних слів української мови(Вінниця : Планер, 2012) Іваницька, Н.; Иваницкая, Н.; Ivanytska, N.Статтю присвячено опису «прихованих сем» у системі повнозначних слів сучасної української літературної мовиItem Стилістичний потенціал неповних структур в мовотворчості Михайла Стельмаха(Вінниця : ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2012) Богатько, В. В.; Bohatko, V. V.У статті проаналізовано особливості функціонування простих речень неповної структури з пропущеними головними та другорядними членами речення, окреслено їхній стилістичний потенціал у мовотворчості Михайла СтельмахаItem Інфраструктурні компоненти речення як засіб експресивізації мови українських регіональних газет(Вінниця : Планер, 2014) Завальнюк, І. Я.; Завальнюк, И. Я.; Zavalniuk, I.У пропонованій статті проаналізовано метатекстові елементи, якими є. звертання, вставні та вставлені одиниці як засоби експресивізації мови українських регіональних газет. Простежено нові тенденції в комунікативно-прагматичній організації української регіональної періодики, зумовлені уживанням названих інфраструктурних компонентів, визначено їхні стилістичні вияви. Установлено специфічні способи структурно-граматичного та функційно-стилістичного врізноманітнення звертальних форм, вставних та вставлених слів, словосполучень і речень. Доведено, що їхня природна своєрідність полягає у підпорядкуванні завданням ефективної комунікації, зокрема потребі своєчасного розширення інформації, її конкретизації, що полегшує сприйняття, розуміння висловленого, і водночас необхідності реалізації суб'єктивних інтенцій журналістів, покликаних швидко, словесно не обтяжливо впливати на читацьку аудиторію експресивними засобами мови.Item Про «Ключові слова» до статей у збірниках наукових праць із мовознавства(Вінниця : Планер, 2015) Іваницька, Н. Л.; Иваницкая, Н. Л.; Ivanytska, N.Обов язковою складовою наукового доробку автора, оформленого й опублікованого в журналі чи збірнику, є т.зе. укр. «Ключові слова», рос. «Ключевые слова», англ. «Key words». У відповідній рубриці йдеться про нолгінування мовними засобами понять, як і про результати утворення та закріплення їх у терміносистемах із реальною чи можливою подальшою фіксацією їх у словниках термінів. Стаття присвячена опису «Ключових слів» до наукових статей із мовознавства як невід 'ємної складової, орієнтованої на процес і результат наукового доробку. Відстоюючи важливість і необхідність включення «Ключових слів» у підсумкову частину наукової статті, автор висловлює думку про необхідність деякої «ревізії» як самої назви «Ключові слова», так і добору структур у цю рубрику. На конкретному матеріалі «Ключових слів» до наукових статей із мовознавства доведено деяку некоректність уживання номінації «Ключові слова»; виявлено некорельованість поняттєвої та мовної домінант, експлікованих структурою «Ключові слова». Із цією метою описано результати поверхового аналізу «Ключових слів» за моделями її коротко описано кож'ну з них. Статтю орієнтовано на дослідників щодо вибору адекватних «Ключових слів» із металінгвістичної сфери однослівних та кількаслівних номінацій відповідних денотатівItem Оказіоналізми в аспекті дослідження парадигматичної лакунарності (на матеріалі української та англійської мов)(Вінниця : Планер, 2014) Онищук, Марія; Онищук, М.; Onyschuk, M.У статті розглядається питання належності оказіоналізмів до лакунарної лексики. Виявлено критерії оказіонального вживання лексем, за якими їх можна кваліфікувати як лакунарні одиниці: словотвірна похідність, контекстуальна залежність та експресивність. Запропоновано системно-структурну типологію оказіональних утворень як безеквівалентних одиниць на матеріалі української та англійської мов у зіставному аспекті. Перший тип репрезентований іменниками та прикметниками, утвореними шляхом словоскладання та афіксації. Другий тип – компресивами, утвореними за допомогою модифікації синтаксичних конструкцій. З‘ясовано, що оказіональні утворення виникають у результаті актів індивідуально-мовленнєвої лінгвоімпровізації. Виявлено, що усі словотвірні оказіональні значення, представлені лакунарними одиницями, репрезентують контекстуальні лексичні специфікації. Через складну структуру для інтерпретації таких лакун важливим визнається макроконтекст, а також знання тематики, стилю та жанру джерела аналізованої оказіональної лакуни. Доведено також доцільність застосування парадигматичної лакунарності для елімінації оказіоналізмів як безеквівалентів, яка трактується як система засобів відтворення відсутнього однослівного відповідника за допомогою одиниць різних мовних рівнів.