Концептуальні підходи до розвитку лідерського потенціалу майбутніх учителів

Abstract

У статті представлено аналіз різних підходів до розуміння лідерства та підготовки лідерів, які можуть скласти теоретичну основу розвитку лідерського потенціалу майбутніх учителів. З’ясовано, що у сучасній організаційній психології набувають популярності трансформаційні концепції лідерства, які приходять на зміну традиційним підходам, центрованим на лідерові. Їх відрізняє низка характеристик, що відображають зміни у розумінні феномену лідерства: розгляд лідерства не як індивідуального впливу лідера на підлеглих, а як лідерських стосунків, в яких важлива роль відводиться послідовникам; перехід від конкурентного лідерства до кооперативного; посилення виховної функції лідера. Виокремлено дві моделі розвитку лідерського потенціалу майбутніх учителів, які відрізняються за своїми завданнями і способами реалізації: нормативно-адаптивну і особистісно-розвивальну. Кожна модель має свої переваги та обмеження і за певних умов може виявитися ефективною. Загальна стратегія має полягати у тому, щоб з урахуванням конкретних обставин знаходити оптимальний баланс між обома моделями, що уможливить підготовку вчителів-лідерів, здатних не просто керувати, а сприяти особистісному зростанню суб’єктів освітнього процесу, об'єднувати їх навколо спільної мети і надихати на здійснення позитивних змін.

The article presents analysis of various approaches to understanding leadership and preparing leaders that can form the theoretical basis for developing the leadership potential of future teachers. It has been established that in modern organizational psychology, transformational concepts of leadership are becoming more and more popular, which are replacing the traditional approaches centered on the leader. They are distinguished by a number of characteristics that reflect changes in understanding the phenomenon of leadership: understanding of leadership not as an individual influence of a leader on subordinates, but as leadership relationships in which followers play an important role; transition from competitive to cooperative leadership; strengthening the educational function of the leader. Two models of the development of the leadership potential of future teachers are distinguished, which differ in their goals and implementation methods: normative-adaptive and personality-developing. In the normative-adaptive model the training of future teachers is carried out by adapting their personal characteristics and behaviors to traditional ideas about the role of the teacher and his leadership functions. The personality-developing model stimulates the development of a critical attitude of future teachers to their leadership behavior, way of thinking, acquired skills in order to change them and bring them in line with environmental requirements. Each model has its own advantages and limitations, and in certain circumstances may be effective. The overall strategy should consist in finding the optimal balance between the two models, taking into account specific conditions, which will make it possible to train leading teachers who can not only guide but also contribute to the personal growth of subjects of the educational process, unite them around a common goal and inspire positive changes.