Сучасна парадигма державної ґендерної політики в умовах децентралізації

Abstract

У статті теоретично узагальнено предикат державної ґендерної політики та структуровано ґендерну парадигму у складі інституту статі, інституту ґендерної ідентичності та інституту ґендерних ролей та визначено інституційну основу формування парадигми державної ґендерної політики в Україні. Проведено емпіричний аналіз особливостей сучасної ґендерної політики в України в умовах децентралізації публічної влади у результаті чого виявлено наявність певних проблемних мультипліканд, які вимагають пристальної уваги при формуванні сучасної парадигми державної ґендерної політики. Звертається увага на специфіку ґендерної асиметрії у сфері трудових відносин котра проявляється у витісненні жінок в сферу більш рутинних та низькооплачуваних видів діяльності чи професій, перевантаження побутовими обов’язками, обмеженість доступу до працевлаштування, доходів та повноцінного кар’єрного росту. Здійснено поглиблений аналіз статистичних даних трудових відносин, який дозволив виявити проблеми вікової ґендерної асиметрії у сфері зайнятості та оплати праці, а також наявність суспільних стереотипів в межах інститутів ґендерної ідентичності та ґендерних ролей жінок і чоловіків. Проведено ґендерний аналіз керівного складу організацій за видами економічної діяльності, державної служби та бізнесу, де помічено наявність «чоловічих» та «жіночих» сфер зайнятості. Проаналізовано ґендерну історію влади в Україні. Звертається увага на оцінку ґендерної рівності у сфері політики та державної влади із порівнянням з країнами Європи, у результаті чого помічено. Сучасна парадигма державної ґендерної політики в умовах децентралізації позитивну динаміку покращення ґендерного складу Верховної Ради, а також обласних та районних рад. Підкреслено, що незважаючи на позитивні результати, Україна відстає практично від більшості країн Європи у досягненні ґендерної рівності у владі. Акцентовано увагу на реформі децентралізації та її результатах у досягненні ґендерної рівності на рівні громад. Виявлені проблеми пропонується вирішити шляхом узагальнення та застосування парадигми державної ґендерної політики у розрізі реформи децентралізації.