Українські характери в художній прозі Михайла Стельмаха: магістерська робота

Abstract

Дослідження на тему «Українські характери в художній прозі Михайла Стельмаха» є спробою довести, що Михайло Стельмах, як типовий письменник СРСР, умів вибудувати концепцію народного героя, трудівника-селянина з козацьким походженням, героя з глибинки, в обхід ідеології, але й не врозріз із панівною доктриною пролетаріату й більшовизму. Робота зберігатиме свою актуальність, оскільки подолянин, так би мовити, виліпив цілісні та скульптурні, лекальні та стихійні народні характери, драматично й трагічно реалістичні, із огляду на добу, у якій творив письменник. Повістева та романна спадщина Михайла Стельмаха, так би мовити, витримала випробування читача й часу; і ті твори, які ми вважали автобіографічними повістями – «Гуси-лебеді летять…», «Щедрий вечір», а також романи «Правда і кривда», «Чотири броди» умовно вважаються циклами творів-поетизацій про українські село й землю.

Research on "Ukrainian characters in the fiction of Mikhail Stelmakh" is an attempt to prove that Mikhail Stelmakh, as a typical writer of the USSR, was able to build the concept of a national hero, a worker-peasant of Cossack origin, a hero from the countryside, bypassing ideology, but not contrary with the dominant doctrine of the proletariat and Bolshevism. The work will remain relevant, as Podolyan, so to speak, sculpted integral and sculptural, local and spontaneous folk characters, dramatically and tragically realistic, given the era in which the writer worked. The narrative and novel legacy of Mikhail Stelmakh, so to speak, withstood the test of the reader and time; and those works that we considered autobiographical stories - "Geese-swans fly…", "Generous evening", as well as novels "Truth and Wrong", "Four Fords" are conventionally considered cycles of works of poetry about the Ukrainian countryside and land.