Стихія натхнення на порозі сну: про мову сюрреалістичної лірики

Abstract

У статті вивчається сюрреалізм як тип художнього мислення, в основі якого – посилення ролі несвідомого у творчості. В якості ключової категорії виділено образ, який дозволив поетам заглибитися в дослідження ірраціональних станів. Зроблено спробу осмислити поняття сюрреалістичного образу і проаналізувати його лексико-семантичні особливості в ліриці російського та українського поетів Б. Поплавського та Б. І. Антонича.

В статье изучается сюрреализм как тип художественного мышления, в основе которого - усиление роли бессознательного в творчестве. В качестве его ключевой категории выделен образ, позволивший поэтам углубиться в исследование иррациональных состояний. Сделана попытка осмыслить понятие сюрреалистического образа и проанализировать его лексико-семантические особенности в лирике русского и украинского поэтов Б. Поплавского и Б. И. Антонича.

The article studies surrealism as a type of artistic thinking which raises the role of the unconscious in art and poetry. The core of surrealism is an image which allows the poets to study human irrational states. The author makes an attempt to comprehend the notion of the surrealist image and to analyze its lexical and semantic features in the lyrics of the Russian and Ukrainian poets B. Poplavsky and B.I. Antonych.