Зміст загальнопедагогічної компетентності вчителя

Abstract

Проаналізовано сутність феномену компетентності, виокремлено функціональний і структурний підходи до його трактування. У першому компетентність визначається через її функціональні прояви, у другому основна увага зосереджується на виокремленні її компонентів. Загальнопедагогічна компетентність розглядається як важлива складова професійної компетентності вчителя, що характеризується сформованістю універсальних навчально-виховних умінь, які не залежать від предметної спеціалізації. У змісті загальнопедагогічної компетентності виокремлені три складові: навчальна, виховна і особистісно-рефлексивна. Перші дві містять компетентності, що стосуються основних функцій педагогічної діяльності (навчальної і виховної), які полягають у розвитку, відповідно, інструментальної та мотиваційно-ціннісної сфер особистості вихованця. Особистісно-рефлексивна компетентність стосується самого педагога, його можливостей аналізувати себе і свої дії, змінювати власні професійні установки, займатися професійним самовдосконаленням, виробляти індивідуальний стиль педагогічної діяльності.

Проанализирована сущность феномена компетентности, выделены функциональный и структурный подходы к его пониманию. В первом компетентность определяется через ее функциональные проявления, во втором основное внимание обращается на выделение ее компонентов. Общепедагогическая компетентность рассматривается как важная составляющая профессиональной компетентности учителя, характеризующаяся сформированностью универсальных учебно-воспитательных умений, которые не зависят от предметной специализации. В содержании общепедагогической компетентности выделены три составляющие: учебная, воспитательная и личностно-рефлексивная. Первые две содержат компетентности, касающиеся основных функций педагогической деятельности (учебной и воспитательной), которые состоят в развитии, соответственно, инструментальной и мотивационно-ценностной сфер личности воспитанника. Личностно-рефлексивная компетентность касается самого педагога, его возможностей анализировать себя и свои действия, изменять собственные профессиональные установки, заниматься профессиональным самосовершенствованием, вырабатывать индивидуальный стиль педагогической деятельности.

The essence of the competence phenomenon is analyzed, functional and structural approaches to its understanding are singled out. In the first, competence is determined through its functional manifestations, in the second, attention is focused on the allocation of its components. General pedagogical competence is considered as an important component of the teacher's professional competence, characterized by the formation of universal educational skills that do not depend on subject specialization. The content of general pedagogical competence is divided into three components: educational, upbringing and personal-reflective. The first two contain competences concerning the basic functions of pedagogical activity (educational and upbringing), which consist in the development, respectively, of the instrumental and motivational-value spheres of the personality of the pupil. Personal-reflective competence concerns the teacher himself, his ability to analyze himself and his actions, change his own professional attitudes, engage in professional self-improvement, develop an individual style of pedagogical activity.