Foreign Language Anxiety: Classroom VS Distance Learning

Abstract

Anxiety is a powerful affective factor that makes a negative impact on the foreign language learning and performance. It is important to be aware of the learning conditions that can influence the foreign language anxiety level. The primary aim of this study was to examine the difference in students’ foreign language anxiety level in classroom and distance learning environments. The given investigation was conducted in the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Ukraine, in the spring semester, 2020, and involved 38 students of the 1-st and 2-nd years of studying. The comparative analysis of the students’ foreign language anxiety levels in traditional classroom and distance learning environments has been carried out. A survey method engaging the use of FLCAS with 5-point-items Likert scale was employed. The obtained results have demonstrated a significant increase in communication apprehension and fear of negative evaluation anxiety types as well as a slight decrease in test anxiety and fear of making mistakes. The factors that caused such changes have been analyzed and defined. Among the main negative-bearing factors are the changes in the learning context and the character of distance online learning per se. The reasons for positive changes in the students’ foreign language anxiety levels are − flexibility of the schedule, growing autonomy of the students and improved test-taking skills. Possible ways of reducing foreign language anxiety, such as developing students’ awareness of foreign language anxiety and its symptoms, computer-based communication competency, peer support and learner autonomy have been suggested. The major conclusion made is that anxiety is a labile foreign language learning factor, which can be changed in the new learning context. Hence, the task of foreign language teachers is to reduce foreign language anxiety by taking into account the aforementioned factors.

Відчуття занепокоєння є потужним афективним фактором, який негативно впливає на вивчення іноземної мови та її результати. Важливо враховувати умови навчання, які можуть вплинути на рівень тривожності іноземної мови. Основною метою цього дослідження було вивчити різницю в рівні тривожності, пов’язаної з вивченням іноземних мов у студентів за умов навчання в аудиторії та дистанційного навчання. Дане дослідження було проведено у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, в Україні, у другому семестрі, 2020 р. У ньому взяли участь 38 студентів 1-го та 2-го років навчання. Проведено порівняльний аналіз рівня тривожності при вивченні іноземних мов у студентів у традиційному класі та в умовах дистанційного навчання. Було застосовано метод опитування із застосуванням FLCAS із 5-бальною шкалою Лікерта. Отримані результати продемонстрували значне збільшення рівня страху спілкування, негативної оцінки, а також незначне зменшення тестової тривожності та страху помилок. Були проаналізовані та визначені фактори, що спричинили такі зміни. Серед основних негативних факторів - зміни в контексті навчання та характер дистанційного онлайн-навчання як такого. Причинами позитивних змін у рівнях тривожності іноземних мов студентів є - гнучкість розкладу, зростання автономності студентів та вдосконалення тестових навичок. Запропоновано можливі способи зменшення занепокоєння іноземною мовою, такі як розвиток обізнаності студентів про занепокоєння та його симптоми, комп’ютерна компетентність у спілкуванні, підтримка з боку однолітків та самостійність студентів. Основним висновком є те, що тривожність - це лабільний чинник у навчанні іноземної мови, який можна змінити в новому контексті навчання. Отже, завдання викладачів - зменшити тривожність при вивченні іноземних мов, беручи до уваги вищезазначені фактори.

Чувство беспокойства является мощным аффективным фактором, который негативно влияет на изучение иностранного языка и его результаты. Важно учитывать условия обучения, которые могут повлиять на уровень тревожности при изучении иностранного языка. Основной целью данного исследования было изучить разницу в уровне тревожности, связанной с изучением иностранных языков у студентов в условиях обучения в аудитории и дистанционного обучения. Данное исследование было проведено в Винницком государственном педагогическом университете имени Михаила Коцюбинского, в Украине, во втором семестре, 2020. В нем принимали участие 38 студентов 1-го и 2-го годов обучения. Был проведен сравнительный анализ уровня тревожности при изучении иностранных языков у студентов в традиционном классе и в условиях дистанционного обучения. Был применен метод опроса с применением FLCAS с 5-балльной шкалой Ликерта. Полученные результаты продемонстрировали значительное увеличение уровня страха общения, негативной оценки, а также незначительное уменьшение тестовой тревожности и страха ошибок. Были проанализированы и определены факторы, повлекшие такие изменения. Среди основных негативных факторов - изменения в контексте обучения и характер дистанционного онлайн-обучения как такового. Причинами положительных изменений в уровнях тревожности иностранных языков студентов были: гибкость расписания, рост автономности студентов и совершенствование тестовых навыков. Предложены возможные способы уменьшения беспокойства при изучении иностранного языка, такие, как развитие осведомленности студентов о беспокойстве и его симптомах, компьютерной грамотности, поддержки со стороны сверстников и самостоятельности студентов. Основным выводом является то, что тревожность - это лабильный фактор при обучении иностранному языку, который можно изменить в новом контексте обучения. Следовательно, задача преподавателей - уменьшить тревожность при изучении иностранных языков, принимая во внимание вышеупомянутые факторы.