Філіп Ламантіа та американський сюрреалізм

Abstract

Стаття присвячена аналізу сюрреалістичних віршів американського поета Філіпа Ламантіа, творчість якого розглянуто в контексті сюрреалістичних ідей в США в післявоєнний період. Виділено принципи французького сюрреалізму, яким поет точно наслідував в 1940-1960 рр. Проаналізовано мовні домінанти його поезії: метафоричність, синестезія, з'єднання взаємовиключних понять в єдиний сугестивний образ, точна відповідність мовним нормам. Доведено, що автоматичний образ став динамічним центром поезії Ф.ЛамантіаСтатья посвящена анализу сюрреалистических стихотворений американского поэта Филипа Ламантиа, творчество которого рассмотрено в контексте сюрреалистических идей в США в послевоенный период. Выделены принципы французского сюрреализма, которым поэт точно следует в 1940-1960 гг., проанализированы языковые доминанты его поэзии: метафоричность, синестезия, соединение взаимоисключающих понятий в единый суггестивный образ, при этом точное следование языковым нормам. Доказано, что автоматический образ стал динамическим центром поэзии Ф.ЛамантиаThe article analyses surrealistic poems of American poet Philip Lamantia whose works are discussed in the context of the surrealistic ideas in the USA. The author studies the extension of the principles of French surrealism onto his poetry of 1940-1960 and defines the linguistic dominants of his poems: the use of metaphors, synesthesia, combination of mutually exclusive concepts into an integrated suggestive image, with strict adherence to the linguistic norms. It is proved that the automatic image became a dynamic center of F. Lamantia poetry