Оцінювання ефектів адміністративно-територіальної реформи на прикладі Львівської та Вінницької областей

Abstract

У статті на основі використання компаративного аналізу досліджено наслідки адміністративно-територіальної реформи у Львівській та Вінницькій областях. Розкрита сутність синергетичного підходу в аспекті розвитку об’єднаних територіальних громад на новій територіальній основі. Означено, що перехід до сучасного стану територіальних громад, сформованих на новій територіальній основі, відбувся за певними закономірностями та з особливостями, слугує основою базового та районного рівнів місцевого самоврядування. Встановлено, що цей перехід характеризується певними протилежними процесами: з одного боку добровільним створенням об’єднаних територіальних громад, а з іншого – примусовим шляхом не лише стосовно формування та закріплення адміністративно-територіальних одиниць первинного та вторинного рівнів держави, але й з одночасною ліквідацією вже створених громад. За допомогою індикаторів: кратності адміністративно-територіальних одиниць, співмірності окремих параметрів та морфометричності – охарактеризовано та проаналізовано сучасний адміністративно-територіальний устрій Львівської та Вінницької областей, визначено його зміни, переваги та недоліки, наведено пропозиції щодо нівелювання існуючих диспропорцій. Установлено, що за результатами проведеної адміністративно-територіальної реформи у Вінницькій області кількість районів змінилась радикальніше у порівнянні із Львівською. В обох областях виокремлено потужні однойменні райони, які за окремими досліджуваними критеріями щонайменше втричі, а то й більше, вирізняються поміж інших районів області. Встановлено наявність і найменших районів областей, різниця між якими та найбільшими за певними критеріями є разючою. Представлено динаміку умовного розподілу районів за кількістю об’єднаних територіальних громад обох областей. Обґрунтовано, що загалом диспропорції між районами Вінниччини мають вужчий діапазон у порівнянні із Львівщиною. З метою нівелювання диспропорцій, пропонується у межах центральних районів досліджуваних областей створення 2-3 районів, які б об’єднували близьку до середньої величини кількість територіальних громад. Встановлено, що незважаючи на вимоги законодавства щодо визначення територій та адміністративних центрів нових територіальних громад, практично принципу морфометричності при визначенні районних центрів, за винятком Дрогобича – не дотримано. Доведено, що сформований на сьогодні адміністративно-територіальний устрій обох досліджуваних областей не сприятиме розвитку ефективного місцевого самоврядування, високій якості надання управлінських послуг населенню, збалансованому розвитку територі-альних громад навіть у межах одного району в силу означених диспропорцій. територіальних громад на новій територіальній основі в Україні як складних соціально-економічних систем у часопросторовому вимірі, який з позицій сучасного синергетичного підходу мав би означати багатовекторність шляхів їхнього розвитку, наявність вибору альтернативних, що зумовлює незворотність еволюційних процесів місцевого самоврядування – не спрацював.

The article examines the consequences of administrative-territorial reform in the Lviv and Vinnytsia regions based on the use of comparative analysis.The essence of the synergistic approach in the aspect of the development of amalgamated territorial communities on a new territorial basis is revealed. The study indicates that the transition to the current state of territorial communities formed on a new territorial basis, took place according to certain laws and features, serves as the ground of the basic and district levels of local self-government. It is established that this transition is characterized by certain opposite processes: on the one hand, the voluntary creation of amalgamated territorial communities, and on the other hand, by forced means not only in relation to the formation and consolidation of administrative-territorial units of the primary and secondary levels of the state, but also with the simultaneous liquidation of already created communities. With the help of such indicators as multiplicity of administrative-territorial units, proportionality of individual parameters and morphometry – the modern administrative-territorial structure of the Lviv and Vinnytsia regions is characterized and analyzed, its changes, advantages and disadvantages are determined, and proposals for leveling existing imbalances are given. The article shows that according to the results of the administrative and territorial reform in the Vinnytsia region, the number of districts has changed more radically compared to the Lviv region. In both regions, there are powerful districts of the same name, which, according to certain criteria studied, differ at least three or even more times from other districts of the region. The presence of the smallest districts of the regions is also established, the difference between which and the largest according to certain criteria is striking. The dynamics of the conditional distribution of districts by the number of amalgamated territorial communities of both regions is presented. It is proved that in general, the disproportions between the districts of the Vinnytsia region have a narrower range compared to the Lviv region. In order to level the disparity, it is proposed to create 2-3 districts within the central districts of the studied regions, which would unite the number of territorial communities close to the average value. The study has established that despite the requirements of the legislation on the definition of territories and administrative centers of new territorial communities, practically the principle of morphometry in determining district centers, with the exception of Drohobych, is not observed. There are proofs that the current administrative-territorial structure of both studied regions will not contribute to the development of effective local self-government, high quality of providing managerial services to the population, and balanced development of territorial communities even within the same district due to these discrepancies. So, the process of effective formation and development of amalgamated territorial communities on a new territorial basis in Ukraine as complex socio-economic systems in the time and space dimension that from the standpoint of a modern synergistic approach should mean multi-vector ways of their development, the presence of a choice of alternative ones, which determines the irreversibility of the evolutionary processes of local self-government failed to work.