Степан Рудик у громадсько-політичному житті Галичини першої половини ХХ ст.

Abstract

Метою статті є висвітлення життєвого шляху незаслужено забутого громадсько-політичного діяча, журналіста, редактора Степана Рудика, який відображає долю цілого покоління галицьких українців у складі Австро-Угорської та Польської держав. Автор аналізує біографію публіциста на тлі драматичних подій 1920-1930-х рр. на західноукраїнських землях, які віддзеркалюють змагання українців за національну ідентичність та державотворчі прагнення. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні різних наукових методів: історико-біографічного, просопографічного, аналітичного, синтетичного, казуального. Наукова новизна роботи полягає у введенні до наукового обігу невідомих загалу матеріалів та архівних документів, що стосуються особистих даних С. Рудика і проливають світло на його внесок у побудову українського громадянського суспільства Галичини в умовах польської держави. Акцентовано увагу на особистих вчинках С. Рудика, які свідчили про щоденний патріотизм, відданість українській ідеї. Висновки. Покоління галицьких українців, народжених наприкінці ХІХ-початку ХХ ст., пройшли складний шлях боротьби за можливість отримати освіту рідною мовою, мати власну державу. Націєтворчі ідеали вони захищали зі зброєю в руках у лавах Української Галицької Армії, в студентських товариствах, редакціях культурознавчих часописів, що призвело до переслідувань і арештів з боку польської влади. Високоосвічений випускник філософського факультету Віденського університету, хорунжий Української Галицької Армії, редактор газети «Стрілецька Думка» та львівського журналу «Культура» Степан Рудик загинув у виправній колонії Іркутська. В умовах сучасної гібридної та безпосередньої війни його приклад закликає бути готовими захищати незалежну Українську державу, здобуту попередніми генераціями. Ключові слова: Степан Рудик, освіта, «Стрілецька Думка», журнал «Культура», студентське товариство, політика.Целью статьи является показать жизненный путь незаслуженно забытого общественно-политического деятеля, журналиста, редактора Степана Рудыка, который отображает судьбу целого поколения галицких украинцев в составе Австро-Венгрии и Польши. Автор анализирует биографию публициста на фоне драматических событий 1920-1930-х гг. на западноукраинских землях, которые демонстрируют борьбу украинцев за национальную идентичность и стремление к образованию независимого государства. Методология исследования основаны на сочетании различных научных методов: историко-биографического, просопографического, синтетического и казуального. Научная новизна работы заключается в введении в научный обиход неизвестных обществу материалов и архивных документов, которые касаются личных данных С. Рудыка и проливают свет на его вклад в построение украинского гражданского общества Галичины в условиях польского государства. Акцентировано на личных поступках С. Рудыка, которые свидетельствуют об каждодневном патриотизме, преданности украинской идее. Выводы. Поколения галицких украинцев, рожденных в конце ХІХ - начале ХХ в., прошли трудный путь борьбы за возможность получать образование на родном языке, иметь собственное государство. Нациообразовывающие идеалы они защищали в рядах Украинской Галицкой Армии, в студенческих обществах, редакциях культуроведческих журналах, что привело к преследованиям и арестам со стороны польских властей. Примером служит высокообразованный выпускник философского факультета Венского университета, хорунжий Украинской Галицкой Армии, редактор газеты «Стрилэцька Думка» и львовского журнала «Культура» Степан Рудык.The purpose of the article is to cover the life path of unjustly forgotten Stepan Rudyk, socio-political figure, journalist, editor, who reflects the fate of the whole generation of Galician Ukrainians in the Austro-Hungarian and Polish states. The author analyzes the biography of a publicist against the backdrop of dramatic events of the 1920s and 1930s in western Ukraine, which reflect the struggle of Ukrainians for national identity and state-building aspirations. Research methodology is based on a combination of different scientific methods: historical, biographical, prosopographic, analytical, synthetic. The scientific novelty of the work is to introduce the general public unknown materials and archival documents concerning Stepan Rudyk's personal data and shed light on his contribution to the construction of Ukrainian civil society in Galicia in the context of Polish colonial discourse. This is accentuated by the personal deeds of Stepan Rudyk, who testified to daily patriotism and devotion to the Ukrainian idea. Conclusions. Generations of Galician Ukrainians, who were born in the late XIX and early XX centuries, have gone through the difficult way of fighting to have an opportunity to receive education in their mother tongue and to have their own state. They defended their nation-building ideals with weapons in the ranks of the Ukrainian Galician Army, in student associations, editorial of cultural journals, which led to persecution and arrests by the Polish authorities. A highly educated graduate of the University of Vienna, khorunzhyi of Ukrainian Galician Army, editor of “Striletska Dumka” and Lviv magazine “Kultura” – Stepan Rudyk – was killed in a Soviet prison.