The role of learning a foreign language in the globalization process of higher education institutions

Abstract

The article substantiates the expediency of globalization of higher education institutions and the role of foreign language learning in this process. Four main justifications for globalization are outlined: academic, socio-cultural, political and economic. Current trends in the internationalization of higher education in European countries have been identified, and aspects of the institute’s activities related to the development and implementation of the globalization strategy have been investigated. Factors determining its successful implementation and factors hindering this process are determined. The impact of globalization on the competitiveness of Ukrainian universities and the professional risks associated with a low level of language proficiency are described. The role of the institute’s language policy in the implementation of the internationalization strategy is defined. The regulatory and legal documentation in the field of development and reform of higher education is studied. The prerequisites for reforming the English language teaching methodology are considered. The method of globalization of higher education in foreign language classes is proposed. It is concluded that the process of globalization, the main goal of which is to improve the quality of education and scientific activity, has become the strategic direction of higher educational institutions. In this regard, considerable attention is paid to supporting the provision of pedagogical conditions for the formation of all intercultural competences of students. The results of the empirical study indicate that the key areas of activity of universities in the context of internationalization are the development of students’ academic knowledge, mobility, creation of joint educational programs with foreign universities, development of international scientific activity. It is found that the main factors that stimulate these processes are the development and monitoring of the implementation of the globalization strategy. The problems of implementing this strategy, as before, are of a financial nature and are associated with a low level of foreign language proficiency and insufficient motivation of students and teachers to participate in academic mobility programs and international scientific projects.

У статті обґрунтовано доцільність глобалізації вищих навчальних закладів та роль вивчення іноземної мови в цьому процесі. Окреслено чотири основні обґрунтування глобалізації: академічне, соціально-культурне, політичне та економічне. Визначено актуальні тенденції інтернаціоналізації вищої освіти в країнах Європи, досліджено аспекти діяльності інституту щодо розробки та реалізації стратегії глобалізації. Визначено чинники, що зумовлюють його успішну реалізацію, та фактори, що перешкоджають цьому процесу. Описано вплив глобалізації на конкурентоспроможність українських ЗВО та професійні ризики, пов’язані з низьким рівнем володіння мовою. Визначено роль мовної політики інституту в реалізації стратегії інтернаціоналізації. Досліджено нормативно-правову документацію у сфері розвитку та реформування вищої освіти. Розглянуто передумови реформування методики викладання англійської мови. Запропоновано методику глобалізації вищої освіти на заняттях з іноземної мови. Зроблено висновок, що стратегічним напрямком діяльності ЗВО став процес глобалізації, основною метою якого є підвищення якості освіти та наукової діяльності. У зв’язку з цим значна увага приділяється підтримці забезпечення педагогічних умов формування всіх міжкультурних компетенцій студентів. Результати емпіричного дослідження свідчать про те, що ключовими напрямками діяльності університетів у контексті інтернаціоналізації є розвиток академічних знань студентів. мобільності, створення спільних освітніх програм із зарубіжними ЗВО, розвиток міжнародної наукової діяльності. З’ясовано, що основними факторами, які стимулюють ці процеси, є розробка та моніторинг реалізації стратегії глобалізації. Проблеми реалізації цієї стратегії, як і раніше, мають фінансовий характер і пов’язані з низьким рівнем володіння іноземною мовою та недостатньою мотивацією студентів і викладачів до участі в програмах академічної мобільності та міжнародних наукових проектах.