Tolerance as a Criterion of Teacher`s Personal Maturity

Abstract

Targeted modernization of education on the basis of humanization and democratization significantly change the requirements for the professional position and strategy of a teacher, provide the rejection of the directive role, the adoption of the standards of tolerant interaction with students on the personal level. A high level of personal maturity one of the manifestations of which is tolerance is expected from a modern teacher. Tolerance is defined as a complex personality trait that determines the degree of individual sensitivity to deviation from a standard, tension, instability and contradictions in interpersonal relationships. Tolerance characterizes the general attitude of a teacher to something different in its various expressions. It is the position of recognition of other values, views and customs as their own, regardless of the degree of agreement with them. Tolerance should not be equated with toleration, indifference, indulgence, alienation, positive attitude or friendliness as these phenomena, although related to tolerance, do not reveal its essence by themselves. Tolerance is a manifestation of a conscious, meaningful and responsible choice of an individual of their own position and activity aimed at building partnerships. Focusing on the positive aspects of tolerance, it is not necessary to absolutise it as it has the limits of constructive expression and does not extend to such destructive forms of behavior as aggression, hostility, violence, etc. The genuine tolerance is possible only in the unity and interconnection with other qualities of a mature personality: self-determination, inner freedom, objectivity, critical and dialectical thinking, moderation, sense of proportion, empathy, the presence of an internal position, etc. The psychological content of a teacher's tolerance can not be reduced to a separate quality or characteristic. This is a complex, multidimensional phenomenon that has several basic measurements: cognitive, emotional and behavioral.Цільові установки модернізації освіти на засадах гуманізації й демократизації істотно змінюють вимоги до професійної позиції та стратегії діяльності вчителя, передбачають відмову від директивної ролі, прийняття на особистісному рівні норм толерантної взаємодії з учнями. Від сучасно вчителя очікується високий рівень особистісної зрілості, одним із проявів якої є толерантність – складна особистісна характеристика, що визначає міру індивідуальної чутливості до розбіжностей, напруженості, нестабільності та суперечливості в у міжособистісних стосунках. Толерантність характеризує загальне ставлення педагога до «іншого» в різних його виявах – це позиція визнання інших цінностей, інших поглядів, інших звичаїв як рівноправних із «своїми», незалежно від міри згоди з ними. Толерантність не слід ототожнювати з терпимістю, байдужістю, поблажливістю, відчуженістю або позитивним ставленням чи дружелюбністю – вказані феномени хоча й пов’язані з толерантністю, однак самі по собі не розкривають її сутності. Толерантність – це прояв свідомого, осмисленого і відповідального вибору особистістю власної позиції й активності, спрямованої на побудову партнерських стосунків. Акцентуючи увагу на позитивних аспектах толерантності, не варто її абсолютизувати – вона має межі конструктивного вияву і не поширюється на такі деструктивні форми поведінки, як агресія, ворожнеча, насильство тощо. Справжня толерантність можлива лише в єдності і взаємозв’язку з іншими якостями зрілої особистості: самодетермінацією, внутрішньою свободою, об’єктивністю, критичним і діалектичним мисленням, поміркованістю, почуттям міри, емпатію, наявністю внутрішньої позиції тощо. Психологічний зміст толерантності педагога не може бути зведений до окремої властивості або характеристики – це складний, багатоаспектний феномен, що має декілька базових вимірів: когнітивний, емоційний і поведінковий.Модернизация образования на основе принципов гуманизации и демократизации существенно изменяет требования к профессиональной позиции и стратегии деятельности учителя, предполагает отказ от директивной роли, принятие на личностном уровне норм толерантного взаимодействия с учениками. От современного учителя ожидается высокий уровень личностной зрелости, одним из проявлений которого является толерантность - сложная личностная характеристика, определяющая меру индивидуальной чувствительности к расхождениям, напряженности, нестабильности и противоречивости в межличностных отношениях. Толерантность характеризует общее отношение педагога к "другому" в разных его проявлениях - это позиция признания других ценностей, других взглядов, других обычаев как равноправных со "своими", независимо от меры согласия с ними. Толерантность не следует отождествлять с терпимостью, безразличием, снисходительностью, отчужденностью или позитивным отношением и дружелюбием - указанные феномены хотя и связаны с толерантностью, однако сами по себе не раскрывают ее сущности. Толерантность - это проявление сознательного, осмысленного и ответственного выбора личностью собственной позиции и активности, направленной на построение партнерских отношений. Акцентируя внимание на позитивных аспектах толерантности, не стоит ее абсолютизировать - она имеет пределы конструктивного проявления и не распространяется на такие деструктивные формы поведения, как агрессия, враждебность, насилие и т. п. Настоящая толерантность возможна лишь в единстве и взаимосвязи с другими качествами зрелой личности: самодетерминацией, внутренней свободой, объективностью, критическим и диалектическим мышлением, умеренностью, чувством меры, эмпатией, наличием внутренней позиции и др. Психологическое содержание толерантности педагога не может быть сведено к отдельному свойству или характеристике - это сложный, многоаспектный феномен, имеющий несколько базовых измерений: когнитивное, эмоциональное и поведенческое. Ключевые слова: личностная зрелость учителя, толерантность, интолерантность, структура педагогической толерантности, показатели толерантности педагога.