Формування іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у педагогічних коледжах : дисертація

Abstract

дослідженні доведено, що нині на особливу увагу заслуговує проблема професійної підготовки фахівців в умовах закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації, педагогічних коледжів, оскільки традиційні підходи до навчання і виховання сучасної молоді не задовольняють у повній мірі запити сьогоднішнього дня, а саме, щодо підготовки майбутніх учителів іноземної мови загалом і формування у них іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності, зокрема. Аналіз освітньо-професійних програм та робочих планів навчальних дисциплін підготовки майбутніх учителів іноземних мов у педагогічних коледжах дав змогу зробити припущення, що процес професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов у педагогічних коледжах має значні потенційні можливості щодо формування їхньої іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності. Зроблено висновок, що формування іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах педагогічних коледжів є педагогічною проблемою, яка потребує комплексного розв’язання. Зокрема, актуальним є визначення, теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов формування досліджуваної якості та методики їх реалізації. У процесі дослідження з’ясовано, що майбутні учителі іноземних мов мають досконало знати іноземну мову (мати мовну компетенцію), володіти іноземною мовою (мати мовленнєву компетенцію) та користування іноземною мовою (мати комунікативну компетенцію). Тому ключовою характеристикою дослідження обрана така інтегративна якість як «іншомовна комунікативно-мовленнєва компетентність» майбутніх учителів іноземних мов. У дослідженні визначено поняття «іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов» як інтегративної якості, що характеризується стійкою мотивацією здобувачів та інтересом до вивчення іноземної мови, ціннісним ставленням до майбутньої професійної комунікативної діяльності, наявністю міждисциплінарних мовних знань, мовленнєвих та комунікативних умінь, соціокультурних навичок та готовністю до їх застосування в професійному спілкуванні, що сприятиме їхній здатності до здійснення іншомовної, міжмовної, міжкультурної та міжособистісної комунікації та дасть змогу забезпечити ефективну мовленнєву діяльність учнів (аудіювання, говоріння, читання і письмо) у майбутній професійній діяльності. Визначена структура іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у єдності компонентів (спонукального, пізнавально-діяльнісного та регулятивного) і критеріїв (ціннісно-мотиваційного, когнітивно-операційного, особистісно-рефлексивного) уможливила проведення діагностики досліджуваної якості на початку та наприкінці педагогічного експерименту. У дослідженні визначено організаційно-педагогічні умови формування іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов, з-поміж яких такі: - формування стійкої мотивації та ціннісного ставлення здобувачів до іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності в процесі вивчення фахових дисциплін; - використання у навчанні інтерактивних технологій, що моделюють типові способи організації діяльності вчителя іноземних мов (говоріння, аудіювання, письмо, читання) для оволодіння ними комунікативно-мовленнєвими уміннями й навичками; - комплексного застосування інформаційно-комунікаційних технологій та технології змішаного навчання в процесі розв’язання комунікативних проблемних завдань для забезпечення синергетичної єдності мовної, мовленнєвої та комунікативної підготовки здобувачів; - організації цілеспрямованого і неперервного процесу формування іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов в освітньому середовищі педагогічного коледжу впродовж трьох послідовних етапів: спонукально-мотивуючого, технологічно-операційного, рефлексивно-творчого. На спонукально-мотивуючому етапі проводилася робота з визначення мети та завдань формування іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов з урахуванням їхніх професійних функцій у майбутній педагогічній діяльності. Особлива увага приділялася: формуванню ціннісно-мотиваційної орієнтації студентів на розвиток власних компетентностей у сфері іншомовного спілкування; відбору та структуруванню змісту фахових дисциплін, що відповідали б ціннісним орієнтирам щодо іншомовного комунікативного спілкування; стимулюванню рефлексивної діяльності студентів через усвідомлення значущості професії вчителя іноземних мов та відповідальності за її вибір; підготовці викладачів педагогічного коледжу до ефективного сприяння формуванню зазначених компетентностей; використанню сучасних діалогічних методів, прийомів і форм педагогічної взаємодії. Таким чином, цей етап спрямовувався на створення мотиваційного підґрунтя та забезпечення умов для подальшого успішного формування іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності здобувачів. На технологічно-операційному етапі було впроваджено інноваційні форми та методи навчання іноземної мови, спрямовані на розвиток у студентів умінь і навичок іншомовного комунікативного спілкування. Здійснювалося моделювання занять, що імітують професійну діяльність учителя іноземної мови із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та технології змішаного навчання. Організовувалася суб’єкт-суб’єктна взаємодія між студентами та викладачами з метою засвоєння окремих аспектів іншомовної комунікативної компетентності. Студенти поступово виконували комунікативно-мовленнєві завдання, рівень складності яких зростав із кожним курсом навчання. Особлива увага приділялася управлінню самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів та створенню сприятливого освітнього середовища в педагогічному коледжі для формування іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності здобувачів. На рефлексивно-творчому етапі здійснювалося моделювання змісту занять з використанням міждисциплінарного підходу, що передбачало, з-поміж іншого, розв’язання ситуацій, які вимагали застосування іншомовної комунікативної компетентності здобувачів. В освітньому процесі педагогічного коледжу впроваджувалися технології навчання, орієнтовані на задоволення індивідуальних освітніх потреб студентів, стимулювання їхнього саморозвитку та самовдосконалення. Організовувалося управління самостійною науково-дослідною діяльністю студентів, а також проводився моніторинг ефективності формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Після одержання узагальнених результатів діагностики іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов до та після експерименту було використано t-критерій Стьюдента, обчислення якого засвідчили різницю в середніх значення отриманих узагальнених результатів до і після експерименту (1,6 проти 1,92), кореляцію Пірсона (0,66), значення t-критерію (8,11, у порівнянні з t-критичним, що становить 1,65), що свідчить про те, що отримана різниця за сумою всіх трьох критеріїв є статистично значущою. Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що вперше: - теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах педагогічних коледжів (формування стійкої мотивації та ціннісного ставлення здобувачів до іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності в процесі вивчення фахових дисциплін; використання у навчанні інтерактивних технологій, що моделюють типові способи організації діяльності вчителя іноземних мов (говоріння, аудіювання, письмо, читання) для оволодіння ними комунікативно-мовленнєвими уміннями й навичками; комплексного застосування інформаційно-комунікаційних технологій та технології змішаного навчання в процесі розв’язання комунікативних проблемних завдань для забезпечення синергетичної єдності мовної, мовленнєвої та комунікативної підготовки; організації цілеспрямованого і неперервного процесу формування іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов в освітньому середовищі педагогічного коледжу впродовж трьох послідовних етапів: спонукально-мотивуючого, технологічно-операційного, рефлексивно-творчого) та структурно-функціональну модель формування іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов; - уточнено сутність і структуру (спонукальний, пізнавально-діяльнісний та регулятивний компоненти) іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов; - розроблено діагностичний апарат (критерії, показники, рівні – високий, середній, низький) для діагностики іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов; - удосконалено методи діагностики іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов; - подальшого розвитку набули форми, методи, прийоми формування іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що впроваджено у практику методичний супровід щодо формування іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов: навчально-методичний посібник «Іншомовна комунікативно-мовленнєва компетентність майбутніх учителів іноземних мов», методичні рекомендації «Діагностика й формування іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов», в яких подано, в тому числі авторські анкети для діагностики іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності майбутніх учителів, спеціально розроблені вправи, завдання для практичних занять тощо. Матеріали дисертації можуть бути використані в процесі підготовки майбутніх вчителів іноземних мов у закладах вищої педагогічної освіти з метою набуття знань, навичок, досвіду щодо розвитку іншомовної комунікативно-мовленнєвої компетентності.The study proves that the problem of specialists’ professional training in the conditions of higher education institutions of I-II accreditation levels, pedagogical colleges, deserves special attention, since traditional approaches to education and upbringing of modern youth do not fully satisfy today's demands, namely, regarding the training of future foreign language teachers in general and the formation of their foreign language communicative and speaking competence, in particular. The analysis of educational and professional programs and work plans of educational disciplines for future foreign languages teachers training in pedagogical colleges made it possible to make an assumption that the professional training process of future foreign languages teachers in pedagogical colleges has significant potential opportunities for the formation of their foreign language communicative and speech competence. It was concluded that the formation process of foreign language communicative and speech competence of future foreign languages teachers in the pedagogical colleges conditions is a pedagogical problem that requires a comprehensive solution. In particular, the definition, theoretical substantiation and experimental verification of the organizational and pedagogical conditions for the the researched quality formation and their implementation methods are relevant. In the research process, it was found that future foreign languages teachers should have a thorough knowledge of a foreign language (have language competence), master a foreign language (have speech competence) and use a foreign language (have communicative competence). Therefore, such an integrative quality as «foreign language communicative and speech competence» of future foreign languages teachers was chosen as the key characteristic of the study. The research defines the concept of «foreign language communicative and speech competence of future foreign languages teachers» as an integrative quality, characterized by the persistent learners’ motivation and interest in learning a foreign language, a valuable attitude to future professional communicative activities, the interdisciplinary language knowledge presence, speech and communication skills, socio-cultural skills and readiness to use them in professional communication, which will contribute to their ability to carry out foreign, interlingual, intercultural and interpersonal communication and will make it possible to ensure effective speech students activity (listening, speaking, reading and writing) in future professional activities. The defined structure of foreign language communicative and speech competence of foreign languages future teachers in the unity of components (motivational, cognitive-active and regulatory) and criteria (value-motivational, cognitive-operational, personal-reflective) makes it possible to carry out diagnostics of the investigated quality at the beginning and at the end of the pedagogical experiment. The research determined the organizational and pedagogical conditions for the foreign language communicative and speech competence formation of future foreign languages teachers, among which are the following: - formation of sustainable motivation and valuable students’ attitude to foreign language communicative and speech competence in the process of studying professional disciplines; - interactive technologies use in education that model typical ways of organizing the activity of a foreign languages teacher (speaking, listening, writing, reading) in order to master them with communication and speech skills and abilities; - complex application of information and communication technologies and mixed learning technology in the process of solving communicative problems to ensure synergistic language unity, speech and communication training; - organization of a purposeful and continuous process of foreign language communicative and speech competence formation of future foreign languages teachers in the educational environment of a pedagogical college during three successive stages: encouraging and motivational, technological and operational, reflective and creative. At the encouraging and motivating stage, work was carried out to determine the goal and tasks of forming the foreign language communicative and speaking competence of future foreign languages teachers, taking into account their professional functions in future pedagogical activities. Special attention was paid to: the formation of students' value-motivational orientation to the development of their own competences in the field of foreign language communication; selection and structuring the professional disciplines content that would correspond to the value guidelines of foreign language communicative communication; stimulation of students' reflexive activity through awareness of the importance of the foreign language teacher's profession and responsibility for the choice; training of teachers of the pedagogical college to effectively promote the formation of the specified competencies; the use of modern dialogic methods, techniques and forms of pedagogical interaction. Thus, this stage was aimed at creating a motivational background and providing conditions for further successful formation of foreign language communicative and speech competence. At the technological and operational stage, innovative forms and methods of foreign language learning were introduced, aimed at developing students' abilities and skills of foreign language communication. Modeling of classes imitating the professional activity of a foreign language teacher using information and communication technologies and blended learning technology was carried out. Subject-subject interaction between students and teachers was organized in order to master certain aspects of foreign language communicative competence. Students gradually performed communicative and speech tasks, the level of complexity of which increased with each course of study. Special attention was paid to the management of independent educational and cognitive activities of students and the creation of a favorable educational environment in the pedagogical college for the formation of foreign language communicative and speech competence. At the reflective and creative stage, the content of classes was modeled using an interdisciplinary approach, reflecting situations that required the use of foreign language communicative competence. In the educational process of the pedagogical college, learning technologies aimed at meeting the individual educational needs of students, stimulating their self-development and self-improvement were implemented. The management of students' independent scientific research activities was organized, and the quality of the formation of foreign language communicative competence of future foreign language teachers was also monitored. After receiving generalized data on the results of diagnosis of foreign language communicative and speech competence of future teachers of foreign languages before and after the experiment, the Student's t-test was used, the calculation of which proved the difference in the average values of the obtained generalized results before and after the experiment (1.6 vs. 1.92), Pearson's correlation (0.66), the value of the t-test (8.11, in comparison with t-critical, which is 1.65), which indicates that the obtained difference in the sum of all three criteria is statistically significant. The scientific novelty and theoretical significance of the obtained results are that for the first time: - the organizational and pedagogical conditions for the formation of foreign language communicative-speech competence of future foreign languages teachers in the conditions of pedagogical colleges are theoretically substantiated (formation of sustainable motivation and valuable attitude of students to foreign language communicative-speech competence in the process of studying professional disciplines; interactive technologies use in education, which model typical ways of organizing the activity of a foreign language teacher (speaking, listening, writing, reading) to master communicative and speech skills and abilities; complex application of information and communication technologies and mixed learning technology in the process of solving communicative problems to ensure synergistic unity of language, speech and communication training; organization of a purposeful and continuous process of formation of foreign language communicative and speaking competence of future foreign languages teachers in the educational environment of the pedagogical college during three consecutive stages: incentive-motivational, technological-operational, reflective-creative) and structural-functional model of formation of foreign language communicative and speech competence of future teachers of foreign languages; - the essence and structure (motivational, cognitive-active and regulatory components) of the foreign language communicative-speech competence of future foreign languages teachers have been specified; - a diagnostic apparatus has been developed (criteria, indicators, levels – high, medium, low) for the diagnosis of foreign language communicative and speech competence of future foreign languages teachers; - the methods of diagnosing the foreign language communicative and speaking competence of future foreign languages teachers have been improved; - the forms, methods, techniques of formation of foreign language communicative and speech competence of future foreign languages teachers have acquired further development. The practical significance of the obtained research results is that the methodical support for the formation of foreign language communicative-speech competence of future foreign languages teachers has been put into practice: the educational and methodological guide «Foreign language communicative-speech competence of future foreign languages teachers», methodical recommendations «Diagnostics and formation of foreign language communicative-speech competence of future foreign languages teachers», which include author's questionnaires for diagnosing foreign language communicative-speech competence of future teachers, specially designed exercises, tasks for practical classes, etc. The materials of the thesis can be used in the process of training future teachers of foreign languages in institutions of higher pedagogical education in order to acquire knowledge, skills, and experience in the development of foreign language communicative and speech competence.