Науково-методичні засади дослідження функціональної підготовленості спортсменів, які спеціалізуються у видах спорту, що потребують високого рівня прояву витривалості

Abstract

Розглянуто науково-методичні засади дослідження функціональної підготовленості кваліфікованих спортсменів, що спеціалізуються у циклічних видах спорту з проявом витривалості. У циклічних видах спорту, функціональна підготовленість розглядається як основа забезпечення роботоздатності спортсменів в умовах безпосереднього проходження відповідної змагальної дистанції або виконанні змагальної вправи, тому функціональні можливості органів і систем, що забезпечують змагальну діяльність, визначають характер і тривалість змагальної роботи. Розкрито сутність ергометричих, фізіологічних та біохімічних методів дослідження функціональної підготовленості спортсменів, а також методи визначення показників аеробно-анаеробного переходу (аеробний та анаеробний пороги) під час дослідження функціональної підготовленості кваліфікованих спортсменів. Методологічною основою дослідження функціональної підготовленості спортсменів є одночасне вимірювання двох груп показників: роботи, яку виконує спортсмен в умовах тесту у та рівня фізичного навантаження під час її виконання. Співвідношення в реальному масштабі часу потужності роботи з рівнем напруги під час її виконання дає можливість отримувати достовірні відомості щодо стомлення та фізичної роботоздатності, сильні і слабкі сторони функціональної підготовленості спортсмена. Визначено методологічні засади дослідження процесів аеробно-анаеробного переходу – комплексу функціональних змін в організмі спортсмена, зумовлені поступовим рекрутуванням рухових одиниць різних типів під впливом навантаження, що східчасто зростає та особливості використання різних функціональних порогів (лактатного, вентиляторного) при діагностиці аеробних можливостей спортсменів.

Рассмотрены научно-методические основы исследования функциональной подготовленности квалифицированных спортсменов, специализирующихся в циклических видах спорта с проявлением выносливости. В циклических видах спорта, функциональная подготовленность рассматривается как основа обеспечения работоспособности спортсменов в условиях непосредственного прохождения соответствующей соревновательной дистанции или выполнении соревновательной упражнения, поэтому функциональные возможности органов и систем, обеспечивающих соревновательную деятельность, определяют характер и продолжительность соревновательной работы. Раскрыта сущность ергометричих, физиологических и биохимических методов исследования функциональной подготовленности спортсменов, а также методы определения показателей аэробно-анаэробного перехода (аэробный и анаэробный пороги) во время исследования функциональной подготовленности квалифицированных спортсменов. Методологической основой исследования функциональной подготовленности спортсменов является одновременное измерение двух групп показателей: работы, которую выполняет спортсмен в условиях теста в и уровня физической нагрузки во время работы. Соотношение в реальном масштабе времени мощности работы с уровнем напряжения во время работы дает возможность получать достоверные сведения о утомление и физической работоспособности, сильные и слабые стороны функциональной подготовленности спортсмена. Определены методологические основы исследования процессов аэробно-анаэробного перехода - комплекса функциональных изменений в организме спортсмена, обусловленные постепенным рекрутированием двигательных единиц различных типов под влиянием нагрузки, ступенчато возрастает и особенности использования различных функциональных порогов (лактатного, вентиляторного) при диагностике аэробных возможностей спортсменов.

The scientific and methodological principles of the study of functional preparedness of qualified athletes specializing in cyclic sports with a manifestation of endurance are considered. In cyclic sports, functional preparedness is considered as the basis for ensuring the fitness of athletes in the conditions of the immediate passing of the respective competitive distance or the performance of an adversarial exercise, so the functional capabilities of the organs and systems providing competitive activities determine the nature and duration of competitive work. The essence of ergometric, physiological and biochemical methods of research of functional preparedness of athletes, as well as methods of determination of indicators of aerobic-anaerobic transition (aerobic and anaerobic thresholds) during research of functional preparedness of qualified athletes is revealed. The methodological basis for the study of the fitness of athletes is the simultaneous measurement of two groups of indicators: the work performed by the athlete in the test conditions and the level of physical activity during its implementation. The ratio of the real-time power of work with the level of voltage during its implementation makes it possible to obtain reliable information about fatigue and physical capacity, the strengths and weaknesses of the athlete's functional fitness. The methodological principles of the study of the processes of aerobic-anaerobic transition - a complex of functional changes in an athlete's organism are determined due to the gradual recruitment of various types of motor units under the influence of loading, which is stepping up and the peculiarities of the use of various functional thresholds (lactate, ventilator) in diagnosing aerobic possibilities of athletes.