Історико-культурні передумови формування інклюзивного освітньовиховного середовища в країнах ЄС

Abstract

На нашу думку, дослідження питань інклюзії займає левову частку «думок» педагогічних працівників української освіти. Але у той же час, публікації та презентації які існують або повторюють вже накопичений досвід з корекційної / спеціальної педагогіки та її окремих галузей, чи інтерпретують ті практики інклюзивної взаємодії, які «зайшли» в Україну в рамках проєктів та адаптували досвід Канади, що можна простежити навіть у термінології, яку вживають науковці. Саме тому, наше дослідження пропонує презентацію історичних та культурних передумов формування інклюзивного освітньо-виховного середовища в країнах Європейського Союзу. Законодавчих передумов та змін, які зберігають поступове зростання інклюзивної складової в освіті. На основі принципу єдності історичного і логічного нами було визначено як базові методи вивчення історії формування інклюзії в законодавчому та культурно-історичному полі країн Європейського Союзу, а також власне структуру змін в освітній галуз. Що дозволило реалізувати політику інклюзивного освітньо-виховного простору та відповісти на запит суспільства щодо включення дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітні загальношкільні процеси на всіх рівнях освітнього процесу з відповідною підтримкою для забезпечення якості навчання та соціалізації дітей. Таким чином, ми мали змогу представити основну інформацію за результатами опрацювання національних звітів, окремих науково-дослідних статей країн членів Європейського Союзу. Сформулювати основні відмінності в історичному та культурному просторі, які суттєво впливають на швидкість, адаптацію та прийняття політики інклюзії в країнах ЄС та в Україні. Ми спробували презентувати отриману інформацію у візуальному форматі для чіткого розуміння всіх аспектів, які має врахувати та пройти українська освіта для подальшого становлення інклюзії та розбудови якісно нового формату інклюзивного освітньо-виховного простору для дітей з особливими освітніми потребами. Адже Україна є частиною Європи і поступово розширює європейський контекст та цінності в усіх життєво важливих галузях. Що означає необхідність сприйняття та прийняття «інакшості» як частини соціуму та надання підтримки соціалізації особистості на всіх етапах здобуття освіти.