«Судомна краса» сюрреалізму: мовний аспект

Abstract

Стаття присвячена аналізу сюрреалістичних віршів поетів європейського авангарду в зіставленні з французьким «канонічним» зразком, представленим творчістю поета та теоретика сюрреалізму – Андре Бретоном. Розглянуто естетичні засади сюрреалізму, проаналізовані мовні домінанти сюрреалістичної поезії: метафоричність, синестезія, довільне поєднання слів. В якості ключової категорії сюрреалізму виділено образ, який дозволив поетам заглибитися в дослідження підсвідомогоСтатья посвящена анализу сюрреалистических стихотворений поэтов европейского авангарда в сопоставлении с французским «каноническим» образцом, представленным творчеством поэта и теоретика сюрреализма – Андре Бретоном. Рассмотрены эстетические основы сюрреализма, проанализированы языковые доминанты сюрреалистической поэзии: метафоричность, синестезия, произвольное сочетание слов. В качестве ключевой категории сюрреализма выделен образ, позволивший поэтам углубиться в исследование бессознательногоThe article analyses surrealistic poems of the European avant-garde in comparison with the French "canonical" model. The main credit for the development of theoretical ideas of surrealism belongs to the French poet Andre Breton and his group who, in the first Manifesto, defined surrealism as pure psychic automatism dictated by thought in the absence of any control exercised by reason. They believed that there must be a greater reality than the rational one expressed by the established language system. The surrealists recognized the value of the image for poetic construction and attributed to it the role of vehicle for bringing forth into the conscious mind the creative forces of the unconscious. This brought forward a form of linguistic revolution. Surrealistic imagery is verbalized through the cult of metaphor, synesthesia, arbitrary and spontaneous combination of words. Poets of many European countries displayed a vivid interest in new ideas of the French poetic movement. As examined in the works of David Gascoyne (UK), B.Poplavsky (Russian emigrant), B.I. Antonich (Ukraine), surrealism didn’t define all their poetry, but was still a serious step in development. Their poems, though with slight variations, manifest the characteristics of the French Surrealist poetics – irrational stream of images, tricks of imagination, classic surrealistic “plunges” into dreams and reveries, merge the fantastic and the real worlds into a single unity