Діяльність хорових колективів Вінниччини першої третини ХХ століття

Abstract

У статті досліджено специфіку діяльності хорових колективів Вінниччини початку ХХ століття. Визначено роль місцевих осередків товариства «Просвіта» у процесі становлення хорових колективів. Охарактеризовано особливості творчої діяльності робітничих хорів та єврейських хорових колективів. Окремо розглянуто процес реорганізації українського та єврейського хору у вінницьку окружну капелу ім. М.Д. Леонтовича, особливості її репетиційної роботи, підбору репертуару та концертної діяльності. Методологія дослідження полягає у застосуванні культурологічного підходу і системного методу, завдяки чому можна виявити особливості розвитку хорового мистецтва Вінниччини як підсистеми культурної системи регіону та України загалом. Культурологічний підхід дозволяє також проаналізувати особливості професіоналізації хорового мистецтва краю у контексті загальної культурної ситуації першої третини ХХ століття. Наукова новизна полягає в оприлюдненні матеріалів з архівних фондів, які дозволяють відтворити специфіку хорового життя Вінниччини. Зокрема наведено нові факти з діяльності хорових колективів, висвітлено творчу роботу пролетарського хору ім. І. М. Кедріна, єврейського хору під керівництвом Д. М. Писаревського. Висновки. Різнобічне дослідження діяльності хорових колективів Вінниччини першої третини ХХ століття, їх орієнтації на певну аудиторію, аналіз їх репертуару дозволяє усвідомити специфіку процесу професіоналізації хорового мистецтва краю як складової самобутнього образу регіональної музичної культури.

В статье исследована специфика деятельности хоровых коллективов Винницкой области начала ХХ века. Определена роль местных ячеек общества «Просвита» в процессе становления хоровых коллективов. Охарактеризованы особенности творческой деятельности рабочих хоров и еврейских хоровых коллективов. Отдельно рассмотрен процесс реорганизации украинского и еврейского хора в Винницкую окружную капеллу им. Н. Д. Леонтовича, особенности ее репетиционной работы, подбор репертуара и концертной деятельности. Методология исследования заключается в применении культурологического подхода и системного метода, благодаря чему можно раскрыть особенности развития хорового искусства Винницкой как подсистемы культурной системы региона и Украины в целом. Культурологический подход позволяет также проанализировать особенности профессионализации хорового искусства края в контексте общей культурной ситуации первой трети ХХ века. Научная новизна заключается в обнародовании материалов из архивных фондов, которые позволяют воспроизвести специфику хоровой жизни Винницкой области. В частности приведены новые факты из деятельности хоровых коллективов, освещена творческая работа пролетарского хора им. И. М. Кедрина, еврейского хора под руководством Д. М. Писаревського. Выводы. Разностороннее исследование деятельности хоровых коллективов Винницкой первой трети ХХ века, их ориентации на определенную аудиторию, анализ их репертуара позволяет осознать специфику процесса профессионализации хорового искусства края как составляющей самобытного образа региональной музыкальной культуры.

The article explores the specifics of the activity of choir collectives of Vinnytsia region at the beginning of the 20th century. The role of local centers of the Prosvita Society in the process of formation of choral ensembles has been determined. Characterized by the peculiarities of the creative activity of workers' choirs and Jewish choir groups. Separately, the process of reorganization of the Ukrainian and Jewish choir in the Vinnytsia district chapel named after them is considered. M. D. Leontovich, features of her rehearsal work, selection of repertoire and concert activity. The methodology of the study is to apply the cultural approach and the systemic method. Іt is possible to identify features of the development of choral art in the Vinnytsia region as a subsystem of the cultural system of the region and Ukraine in general. Cultural approach also allows to analyze the features of professionalization of the regional choral art in the context of the general cultural situation of the first third of the twentieth century. Scientific novelty is the publication of materials from archival funds, which allow to recreate the specifics of the choral life of Vinnytsia region. Also, new facts about the activities of choir collectives are presented. The creative work of the proletarian choir named after them I. M. Kedrin, a Jewish choir headed by D. M. Pisarevsky are highlighted. Conclusions. A diverse study of the activities of the choir collectives of the Vinnytsia region of the first third of the twentieth century, their orientation towards a certain audience, analysis of their repertoire allows us to realize the specifics of the process of professionalization of the choral art of the region as a component of the original image of the regional musical culture.