Особливості функціонування закладів вищої освіти під час війни: очна та дистанційна форми освіти, їх ключові переваги та недоліки

Abstract

Війна створює додатковий кризовий контекст для функціонування вищої освіти, а безпекова ситуація в країні загалом та конкретно в регіонах України безпосередньо впливає на формат, у якому можливе надання освітніх послуг у спосіб, який би гарантував збереження життя, фізичного й психологічного здоров’я усіх суб’єктів освітнього процесу. Після того, як минуло перше півріччя російсько-української війни, ланка вищої освіти адаптувалася достатньо, аби в рішення МОН проникли наративи про відновлення традиційного очного формату навчання. Організована робота МОН та закладів вищої освіти (ЗВО) дала змогу провести низку заходів, аби в певних областях України вдалось розпочати навчальний рік 2022/2023 в університетських аудиторіях. Проте більшість ЗВО все ж віддали перевагу дистанційному формату навчання. Така компромісність актуалізує необхідність окреслити й надати аналітико-інформаційну оцінку особливостей функціонування ЗВО під час війни, надто щодо переваг, недоліків та перспектив дистанційного й очного форматів здійснення освітнього процесу в умовах воєнного стану. Виявлено брак досліджень такого плану в українській науці, що почасти зумовлено браком досвіду здійснення освітнього процесу під час війни в аудиторному варіанті. Помічено також увагу іноземних науковців до проблеми війни в Україні стосовно її впливу на ланку вищої школи. В огляді літератури виокремлено основні магістралі розкриття теми вищої освіти в умовах війни, які впливають на формат навчання. Прерогативами вищої освіти зараз є комплексна безпека учасників освітнього процесу та якість освіти, сформованість у здобувачів усіх необхідних компетентностей для можливості подальшої професійної реалізації. З основних недоліків дистанційного навчання, які можна дещо компенсувати змішаним форматом, названо нестачу взаємодії в реальному часі, брак сформованості соціальних навичок здобувачів, брак організованості, мотивації й доступності з акцентом на осіб, яким складно дається ІКТ- опосередковане навчання. Очний формат дає змогу повноцінно навчатися студентам на практичних спеціальностях, де необхідна широка практика, робота в спеціально обладнаних лабораторіях, уміння користуватися низкою специфічних приладів і потреба вчитися виконувати майбутню роботу в умовах, максимально близьких до автентичного професійного середовища. Проте реалізувати це є змога лише там, де це не суперечить першій прерогативі – безпеці. Подальші дослідження з теми доречно організувати довкола аналізу особливостей очного навчання в час війни з огляду на практичний досвід вишів, які почали навчальний рік в аудиторіях.

The war creates an additional crisis context for the functioning of higher education. The security situation in the country in general and specifically in the regions of Ukraine directly affects the format in which it is possible to provide educational services in a way that would guarantee the preservation of life, physical and psychological health of all subjects entities of the educational process. After the first six months of the Russian-Ukrainian war had passed, the higher education sector adapted enough for the Ministry of Education and Science's decision to see narratives about the restoration of the traditional face-to-face format of education. The organized work of the Ministry of Education and Science and institutions of higher education (HEI) made it possible to carry out a number of measures so that the academic year 2022/2023 could be started in university classrooms in certain regions of Ukraine. However, the majority of HEIs still preferred the distance learning format. Such a compromise actualizes the need to outline and provide an analytical and informative evaluation of the peculiarities of the functioning of higher educational institutions during the war, especially regarding the advantages, disadvantages and prospects of distance and face-to- face formats of the educational process in the conditions of martial law. The lack of studies of this plan in Ukrainian science was revealed, which is partly due to the lack of experience in the implementation of the educational process during the war in the classroom version. The attention of foreign scientists to the problem of the war in Ukraine in relation to its influence on higher education was also noted. In the review of the literature, the main highways of the disclosure of the topic of higher education in the conditions of war, which directly affect the format of education, are singled out. The prerogatives of higher education during the war are the comprehensive safety of the participants in the educational process and the quality, the formation of all the necessary competences for the possibility of further professional realization. The main disadvantages of distance learning, which can be somewhat compensated by a mixed format, are the lack of real-time interaction, the lack of formation of social skills of learners, lack of organization, motivation and accessibility, with an emphasis on people who find ICT-mediated learning difficult. The full-time format allows students to fully study practical specialties, which require extensive practice, work in specially equipped laboratories, the ability to use a number of specific devices and the need to learn to perform future work in conditions as close as possible to an authentic professional environment. However, it is possible to implement this only where it does not contradict the first prerogative - safety. Further research on the topic should be organized around the analysis of the features of full- time education during the war, taking into account the practical experience of universities that started the academic year in classrooms.