Проєктне навчання як фактор підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників ЗВО

Abstract

У статті висвітлено особливості проєктної діяльності в системі підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників ЗВО. Проаналізовано науково-педагогічну літературу, присвячену визначенню, сутності та змісту дефініції «метод проєктів», що досліджується авторами як педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних професійних знань, а на застосування системи навчально-пізнавальних прийомів, які надають можливість вирішення тієї чи іншої проблеми в результаті самостійних і колективних дій викладачів (слухачів курсів підвищення кваліфікації) та презентації результатів їхньої роботи. Розглянуто типологізацію навчальних проєктів відповідно до ознак (домінуюча діяльність, предметно-змістова галузь, характер координації, тип продукту, характер контактів тощо). Визначено та охарактеризовано етапи проектування: початковий, етап розробки, етап реалізації проєкту, завершення проєкту. Окреслено основні вимоги до використання проектної технології в умовах підвищення кваліфікації. Встановлено, що виконання проєктів у підвищенні кваліфікації науково-педагогічних працівників ЗВО представляє собою сукупність прийомів, дій слухачів для досягнення поставленої мети вирішення значущої для них проблеми й оформлення результатів у вигляді кінцевого продукту. Представлено досвід кафедри педагогіки та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка» в контексті використання проєктного навчання в рамках курсів підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників університету. Зроблено висновок про те, що проєктне навчання має творчий, дослідницький, розвивальний, випереджальний характер, забезпечує неперервність розвитку професійно-педагогічної компетентності науково-педагогічних працівників ЗВО. Підкреслено доцільність системного впровадження проєктного навчання в післядипломній педагогічній освіті викладачів, оскільки, з одного боку, воно змінює позицію слухача з об’єкта навчання, який отримує навчальну інформацію в готовому вигляді, на активного суб’єкта учіння, а з іншого змінює позицію педагога системи підвищення кваліфікації з транслятора змісту навчання на організатора інформаційних комунікацій і експерта.

The article describes project activity in the system of advanced training for research and teaching staff from higher education institutions (HEIs). It analyzes relevant scientific-pedagogical studies on the essence and content of the project method (V. Anishchenko, M. Chobitko, O. Hlushchenko, M. Shymanovskyi et al.). The project method is viewed as a pedagogical technology aimed at applying the system of learning-cognitive techniques that allow solving one or another problem due to independent and collective actions of university teachers (participants in advanced training courses) and presenting the obtained results. Also, the article considers the types of educational projects under the following features: a dominant activity, a subject-specific field, the nature of coordination, a type of product, the nature of contacts. It determines and characterizes the stages of project activity (the preliminary stage, the development stage, the implementation stage, the completion stage) and outlines the main requirements for using project technologies within advanced training courses. Importantly, the article shows that working on projects as part of advanced training for research and teaching staff from HEIs is seen as a set of techniques to achieve the main goal, which is to solve the specified problem and present the results in the form of a final product. Besides, it contains the experience of the Department of Pedagogy and Innovative Education at Lviv Polytechnic National University in terms of using project-based learning within advanced training courses for university teachers. Finally, the article concludes that project-based learning promotes creativity, scientificity and self-improvement, as well as ensures the continuity of developing professional-pedagogical competence in research and teaching staff from HEIs. It highlights the expediency of project-based learning implementation in graduate teacher education. On the one hand, this shifts the role of the trainee from an object of learning (who obtains educational information in a ready form) to an active participant in learning. On the other hand, this changes the role of the advanced training courses teacher from a translator of educational content to an organizer of information communication and an expert.