Розвиток деонтологічної культури майбутніх медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття) .: дис. на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 – Освітні, педагогічні науки.

Abstract

У дисертації на основі вивчення наукової літератури та дослідження нормативних та архівних матеріалів доведено, що деонтологічна культура медичної сестри – це категорія, що має історичний характер та демонструє систему вимог суспільства до професійної діяльності медика, що закладені у духовному досвіді народу та історичному розвитку медицини, нормативних вітчизняних та міжнародних документах. Інтеріоризація культурно-історичного досвіду медицини в особистісно-професійну якість особистості студента-медика передбачає вироблення деонтологічної готовності майбутніх медичних сестер до професійної діяльності. Деонтологічна культура майбутньої медичної сестри потрактовується у дослідженні як компонент професійної культури, що включає: ціннісні, інтелектуальні, фахові й етичні якості медичної сестри; професійну компетентність засновану на здатності до самореалізації у медичній професії; систему моральних цінностей та етичних норм, що стали власними переконаннями. У роботі визначено історичні та науково-педагогічні передумови розвитку деонтологічної культури медичних сестер в Україні у другій половині ХХ – першій чверті ХХІ століття та доведено, що вони були обумовлені такими факторами: швидким розвитком медичної науки та практики; відкриттям медичних сестринських шкіл різних напрямів; заснуванням професійних медичних товариств; випуском навчальних посібників та підручників з медсестринства. Виокремлено деонтологічні моделі медсестринства, що визначили особливості розвитку деонтологічної культури медичних сестер, котрі існували у різні історичні періоди у різних країнах: модель пацієнтоцентрованого догляду; модель психодинамічного догляду; модель активізації сил пацієнта; модель самодопомоги, або дефіциту самодогляду; поведінкова модель; адаптаційна модель; профілактична модель; модель збереження; модель збереження здоров’я. Науково обґрунтовано періодизацію розгортання у досліджуваний період проблеми розвитку деонтологічної культури майбутніх медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти України: перший етап (1950-1980) – етап уніфікації, деонтологія визначала моральні обов’язки медичних сестер перед пацієнтами, суспільством та самими собою; другий етап (1980-1990) – універсалізації вимог до змісту деонтологічної підготовки через підвищення значення психологічного компоненту та посилення виховної роботи щодо розвитку деонтологічної культури медсестер; третій етап (від 1991 – по нинішній час), медицина в самостійній Україні – етап стандартизації та докорінних змін відповідно до європейських стандартів; модернізації медсестринської освіти на компетентнісній основі, виокремлення деонтологічної компетентності. Розглянуто міжнародне регулювання процесу дотримування деонтологічних норм у медицині у другій половині ХХ – першій чверті ХХІ століття. Доведено, що плив євроінтеграційних процесів визначено у міжнародних документах деонтологічного забезпечення професійної діяльності медичних сестер та торкається таких питань, як: деонтологічні принципи, норми етичних та моральних взаємовідносини у медичній сфері, моральні якості медичного працівника, розробка еталону етичної поведінки та моральності медика. Особлива увага на сучасному етапі приділяється проблемам дотримання прав людини, розвитку світоглядної та ціннісної основи деонтологічної культури, формуванню громадянської позиції медичної сестри, проблемам якості медичної допомоги. Виокремлено на обґрунтовано основні тенденції розвитку деонтологічної культури медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти України у другій половині ХХ – першій чверті ХХІ століття. Перша тенденція: компетентнісна модель підготовки медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти України. Деонтологічна компетентність потрактовується у дисертації як властивість особистості, що забезпечує продуктивну взаємодію з професійним та соціальним середовищем на основі деонтологічних знань та навичок, особистісно-професійних якостей, спрямованості на ефективну професійну діяльність; як ступінь готовності до професійної діяльності медичної сестри, як рівень оволодіння деонтологічними знаннями та навичками. Друга тенденція: цифровізація медичної освіти та її вплив на розвиток деонтологічної культури майбутніх медичних сестер. У роботі поняття цифровізації медичної освіти потрактовується як: новітній формат освітнього середовища закладу фахової передвищої освіти на основі цифрових технологій, котрі забезпечують доступні платформи й сервіси для підвищення ефективності дидактичної взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу; комплекс цифрових інструментів, котрі оптимізують навчання, сприяють персоналізації й автоматизації освітніх процесів; як використання цифрових технологій в освітньому процесі. Визначено перспективні напрями цифровізації закладів медичної фахової передвищої освіти. Третя тенденція - морально-етична спрямованість освітнього середовища медичного закладу фахової передвищої освіти. Медичний заклад фахової передвищої освіти розглядається у роботі як виховуюче та розвивальне середовище особистісно-професійного становлення студентів, необхідне для розвитку у майбутніх медсестер деонтологічної та громадянської культури. Характеристика прогресивного зарубіжного досвіду розвитку деонтологічної культури медичних сестер у роботі представлена різними країнами та напрямами. Основними загальними напрямами розвитку деонтологічної культури майбутніх медичних сестер в європейських країнах визнано: впровадження компетентнісної моделі підготовки медичних сестер, що включає формування деонтологічної та етичної компетентностей; спрямування освітніх та навчальних програм на формування загальнолюдських цінностей, на розвиток рефлексії, професійної комунікації, роботі в команді, прийняття етичних рішень. У роботі виокремлено прогресивні шляхи імплементації ідей розвитку деонтологічної культури медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти України у другій половині ХХ-го та першої чверті ХХІ століття. 1. Формування гуманістичної мотивації та деонтологічно спрямованих особистісних якостей майбутніх медичних сестер, що включає розвиток особистісно-професійних якостей як-то: високий стандарт чесності; усвідомлена конфіденційність; професійна самосвідомість. Практична реалізація включає: курси з етики та деонтології, симуляційні тренування,екскурсії та практика в медичних закладах, рольові ігри та сценарії реальних ситуацій, комунікативні тренінги, групові дискусії. 2. Застосування новітніх форм, методів, засобів та технологій медичної освіти, що передбачає: використання електронних ресурсів та онлайн-платформ, онлайн-дискусій та відкритих форумів; застосування клінічних кейсів, відео-аналізу, рольових ігор, командних проєктів; участь у професійних медичних об’єднаннях; технології віртуальних тренажерів та симуляторів, мобільних додатків та технології розпізнавання; використання віртуальної реальності для створення імерсивного середовища медзакладу. 3. Глобальна співпраця та обмін досвідом з проблеми розвитку деонтологічної культури медичних сестер, що передбачає дотримання рішень міжнародних конгресів, тематикою котрих є етика та деонтологія в медичній практиці, глобальні стандарти та найкращі практики у наданні медичної допомоги; міжнародні конференції з медичної етики з тематикою, пов’язаною з актуальними аспектами деонтології та етики у медичній практиці; етичні стандарти у медичній сестринській практиці. Глобальна співпраця включає також міжкультурні обміни для студентів та менторство за кордоном. Міжкультурні обміни для студентів медичних коледжів. 4. Менторство та коучинг. Впровадження у медичних закладах програм менторства, де досвідчені медичні сестри стають менторами для студентів, крім того ментор слугує прикладом етичної практики, моделює правильні етичні рішення та вчить розпізнавати та вирішувати етичні конфлікти. Коучинг є ефективним інструментом у формуванні деонтологічної культури майбутніх медичних сестер, використовують індивідуальний та груповий коучинг. 5. Спільні проєкти з громадою та стейкхолдерами для підвищення етичної свідомості та взаєморозуміння у медичного та освітньому середовищі. Форми реалізації: медичні чекапи та профілактичні заходи; громадські лекції та семінари; проєкти здоров’я та освіти; спільні медичні кампанії з громадою (вимірювання тиску, аналіз крові тощо, що може включати елементи консультацій); громадське залучення до планування освітніх програм у медичних коледжах; інтерактивні тренінги для громади, де студенти можуть брати участь як інструктори. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: - вперше на основі гуманістичного, праксеологічного, особистісно-орієнтованого, деонтологічного, системного, хронологічного, цивілізаційного, компетентнісного та аксіологічного підходів системно проаналізовано історичні та науково-педагогічні передумови розвитку деонтологічної культури майбутніх медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття); науково обґрунтовано періодизацію розгортання у досліджуваний період проблеми розвитку деонтологічної культури майбутніх медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти України: перший етап (1950-1980) – етап уніфікації, деонтологія визначала моральні обов’язки медичних сестер перед пацієнтами, суспільством та самими собою; другий етап (1980-1990) – універсалізації вимог до змісту деонтологічної підготовки підвищенням значення психологічного компоненту та посиленням виховної роботи щодо розвитку деонтологічної культури медсестер; третій етап (від 1991 – по нинішній час), медицина в самостійній Україні - етап стандартизації та докорінних змін відповідно до європейських стандартів; модернізація медсестринської освіти на компетентнісній основі, поява деонтологічної компетентності; схарактеризовано тенденції, що визначають об’єктивний розвиток деонтологічної культури майбутніх медичних сестер як історико-педагогічного явища; окреслено організаційно-педагогічні та дидактичні засади розвитку деонтологічної культури майбутніх медичних сестер у закладах фахової перед вищої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття); виявлено шляхи імплементації досвіду розвитку деонтологічної культури медичних сестер у закладах фахової перед вищої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття); - уточнено та поглиблено зміст поняття «деонтологічна культура майбутніх медичних сестер»; у науковий обіг введено архівні та інші історико-педагогічні джерела, що розширюють та уточнюють інформацію про розвиток деонтологічної культури майбутніх медичних сестер у закладах фахової перед вищої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття); - подальшого розвитку набула характеристика історико-педагогічних явищ та подій, що визначають стратегію й тенденції розвитку деонтологічної культури майбутніх медичних сестер та особливості їх втілення у практику закладів фахової перед вищої освіти України. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що впроваджено методичні рекомендації: «Розвиток деонтологічної культури майбутніх медичних сестер у закладах фахової передвищої освіти» та визначено ефективність запропонованого методичного інструментарію для практики закладів фахової передвищої освіти. Розроблено та впроваджено у практику робочу програму навчальної дисципліни «Анестезіологія і реаніматологія» для студентів спеціальності 223 «Медсестринство», освітньо-професійний рівень – молодший спеціаліст, освітньо-професійна програма – «лікувальна справа» з включенням деонтологічної компетентності у компетентнісний потенціал навчальної дисципліни. Історико-педагогічні ідеї та теоретичні положення досліджуваного періоду можуть бути використані в системі педагогічної освіти та медичної фахової передвищої освіти під час написання підручників, навчально-методичних посібників і методичних рекомендацій; у розробці лекційних і практичних занять з навчальних дисциплін «Історія педагогіки», «Педагогіка», «Методика виховної роботи» та дисциплін деонтологічної спрямованості.In the dissertation, based on the study of scientific literature and the study of normative and archival materials, proves that the deontological culture of a nurse is a category that has a historical character and demonstrates the system of society’s requirements for the professional activity of a doctor, which are mbedded in the spiritual experience of the people and the historical development of medicine and normative domestic and international documents. The internalization of the cultural and historical experience of medicine into the personal and professional quality of the personality of a medical student involves the development of the deontological readiness of future nurses for professional activity. The deontological culture of the future nurse will be nterpreted in the study as a component of professional culture, which includes: valuable intellectual, professional, and ethical qualities of a nurse; professional competence based on the ability to self-realise in the medical profession; a system of moral values and ethical norms that have become personal beliefs. The work defines the historical and scientific-pedagogical prerequisites for the development of the deontological culture of nurses in Ukraine in the second half of the 20th century – the first quarter of the 21st century – and proves that they were caused by the following factors: the rapid development of medical science and practice; the opening of medical nursing schools in various directions; the establishment of professional medical societies; and the release of teaching aids and textbooks on nursing. The deontological models of nursing, which determined the specifics of the development of the deontological culture of nurses that existed in different historical periods in different countries, are singled out: the model of patient-centered care; the model of psychodynamic care; the model of activation of the patient's forces; the model of self-help or lack of self-care; the behavioural model; the adaptation model; the preventive model; the preservation model; and the health care model. The periodization of the deployment in the researched period of the problem of developing the deontological culture of future nurses in institutions of vocational higher education in Ukraine is scientifically justified: the first stage (1950-1980) is the stage of unification; deontology determines the moral duties of nurses to patients, society, and themselves; the second stage (1980-1990) is the universalization of the requirements for the content of deontological training due to the increase in the importance of the psychological component and the strengthening of educational work on the development of the deontological culture of nurses; the third stage (from 1991-to the present), medicine in independent Ukraine – the stage of standardization and fundamental changes in accordance with European standards; modernization of nursing education on the basis of competence; emergence of deontological competence. The international regulation of the process of compliance with deontological norms in medicine in the second half of the 20th century – the first quarter of the 21st century – is considered. It is proven that the influence of European integration processes is defined in international documents of deontological support for the professional activity of nurses and touches on such issues as deontological principles, norms of ethical and moral relationships in the medical field, the moral qualities of a medical worker, the development of a standard of ethical behavior, and the morality of a doctor. At the current stage, special attention is paid to the problems of observing human rights, the development of the worldview and value basis of deontological culture, the formation of the civil position of the nurse, and the problems of the quality of medical care. The main trends in the development of the deontological culture of medical nurses in the institutions of professional preliminary higher education in Ukraine in the second half of the 20th century and the first quarter of the 21st century have been identified. The first trend is the competency-based model of training of nurses in institutions of professional pre-higher education in Ukraine. Deontological competence is interpreted in the dissertation as a personality trait that ensures productive interaction with the professional and social environment on the basis of deontological knowledge and skills, personal and professional qualities, a focus on effective professional activity, the degree of readiness for the professional activity of a nurse, and the level of mastery of deontological knowledge and skills. The second trend is the digitalization of medical education and its impact on the development of the deontological culture of future nurses. In the work, the concept of digitalization of medical education are interpreted as: the newest format of the educational environment of the institution of professional higher education based on digital technologies, which provide accessible platforms and services to increase the efficiency of didactic interaction among all subjects of the educational process; a set of digital tools that optimize learning and contribute to the personalization and automation of educational processes; and how to use digital technologies in the educational process. Prospective directions for the digitization of medical professional higher education institutions have been determined. The third trend is the moral and ethical orientation of the educational environment of a medical institution of professional advanced education. The medical institution of professional preliminary education is considered in the work as an educational and developmental environment for the personal and professional development of students, necessary for the development of deontological and civic culture in future nurses. The characteristics of progressive foreign experience in the development of the deontological culture of nurses in their work are presented by various countries and directions. The main general directions for the development of the deontological culture of future nurses in European countries are recognised as: the implementation of the competence model of the training of nurses, respectively, the formation of deontological and ethical competencies; directing educational and training programmes to the formation of universal human values; and the development of reflection, professional communication, teamwork, and ethical decision-making. The work highlights the progressive ways of implementing the ideas of the development of the deontological culture of nurses in institutions of professional pre-higher education in Ukraine in the second half of the 20th century and the first quarter of the 21st century. 1. The formation of humanistic motivation and deontologically oriented personal qualities in future nurses, which includes the development of deontological culture and personal and professional qualities such as a high standard of honesty, perceived privacy, and professional self-awareness. Practical implementation includes: courses on ethics and deontology; simulation training; excursions and practice in medical institutions; role-playing games and scenarios of real situations; communication training; and group discussions. 2. Application of the latest forms, methods, means, and technologies of medical education, which includes: use of electronic resources and online platforms; online discussions and open forums; application of clinical cases; video analysis; role-playing games; team projects; participation in professional medical associations; technologies of virtual simulators and simulators; mobile applications and recognition technologies; and the use of virtual reality to create an immersive environment in a medical institution. 3. Global cooperation and exchange of experience on the problem of developing the deontological culture of nurses, which involves compliance with the decisions of international congresses, the topics of which are ethics and deontology in medical practice, global standards and best practices in the provision of medical care; international conferences on medical ethics with topics related to current aspects of deontology and ethics in medical practice; ethical standards in medical nursing practice. Global cooperation also includes intercultural exchanges for students and mentoring abroad. Intercultural exchanges for students of medical colleges. 4. Mentoring and coaching. Implementation of a mentoring programme at the institution, where experienced nurses become mentors for students; in addition, the mentor serves as an example of ethical practice, models correct ethical decisions, and teaches recognition and resolution of ethical conflicts. Coaching is an effective tool in shaping the deontological culture of future nurses. Individual and group coaching is used. 5. Joint projects with the community and stakeholders to increase ethical awareness and mutual understanding in the medical and educational environment. Forms of implementation: medical check-ups and preventive measures; public lectures and seminars; health and education projects; joint medical campaigns with the community (pressure measurement, blood analysis, etc., which may include elements of consultations); public involvement in the planning of educational training programmes in medical colleges; interactive trainings for the community where students can participate as instructors. The scientific novelty of the study is that: for the first time, on the basis of humanistic, praxeological, person-oriented, deontological, systemic, chronological, civilizational, competence, axiological and deontological approaches, the historical and scientific-pedagogical prerequisites for the development of deontological culture of future nurses in institutions of professional pre-niversity education of Ukraine (second half of the 20th century) were systematically analysed the first quarter of the 21st century); the periodization of the deployment in the researched period of the problem of developing the deontological culture of future nurses in institutions of professional advanced education of Ukraine is scientifically substantiated: The first stage (1950-1980) is the stage of unification; deontology determines the moral duties of nurses to patients, society, and themselves; the second stage (1980-1990) is the universalization of the requirements for the content of deontological training by increasing the importance of the psychological component and strengthening educational work on the development of the deontological culture of nurses; the third stage (from 1991-to the present), medicine in independent Ukraine – the stage of standardization and fundamental changes in accordance with European standards; modernization of nursing education on the basis of competence, emergence of deontological competence; the trends determining the objective development of the deontological culture of future nurses as a historical-pedagogical phenomenon are characterized; the organizational- pedagogical and didactic foundations of the development of the deontological culture of future nurses in nstitutions of professional higher education of Ukraine (the second half of the 20th century – the first quarter of the 21st century) are outlined; ways of implementing the experience of development of deontological culture of nurses in institutions of professional higher education of Ukraine (second half of the 20th – first quarter of the 21st century) were identified; the content of the concept of «deontological culture of future nurses» was clarified and deepened. Archival and other historical-pedagogical sources that expand and clarify information about the development of the deontological culture of future nurses in institutions of professional higher education in Ukraine (the second half of the 20th century – the first quarter of the 21st century) have been introduced into the scientific circulation; further development was characterised by historical-pedagogical phenomena and events that determined the strategy and trends in the development of the deontological culture of future nurses and the peculiarities of their implementation in the practice of institutions of professional higher education in Ukraine. The practical significance of the research results is that methodological recommendations have been implemented: «Development of the deontological culture of future nurses in institutions of professional preliminary higher education» and the effectiveness of the proposed methodological toolkit for the practice of institutions of professional preliminary higher education has been determined. The working program of the educational discipline «Anaesthesiology and intensive care» for students of the specialty 223 «Nursing», educational and professional level – junior specialist, educational and professional program – «General Medicine» with the inclusion of deontological competence in the competence potential of the educational discipline was developed and put into practice. Historical-pedagogical ideas and theoretical provisions of the researched period can be used in the system of pedagogical education and medical professional higher education during the writing of textbooks, teaching-methodical manuals and methodical recommendations; in the development of lectures and practical classes in the educational disciplines «History of pedagogy», Pedagogy», «Methodology of educational work» and disciplines of deontological orientation.