Побудова профілактико-оздоровчих занять із жінками другого періоду зрілого віку з різними типами та станом постави : дис. вищої освіти доктора філософії за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт.

Abstract

У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено ефективність програми профілактично-оздоровчих занять для жінок 36–40 років із різними типами та рівнем стану постави з метою підвищення її здоров’язберігальної спрямованості. Мета дослідження полягала в науковому обґрунтуванні побудови програми профілактично-оздоровчих занять для жінок 36–40 років із різними типами та рівнем стану постави з метою підвищення її здоров’язберігальної спрямованості. Дисертаційна робота передбачала виконання низки дослідницьких завдань, як-от: 1) вивчити сучасні тенденції побудови профілактично-оздоровчих занять із жінками другого періоду зрілого віку з різними типами та рівнем стану постави; 2) розглянути мотивацію до занять оздоровчим фітнесом, особливості типів, рівня стану постави та показники фізичної підготовленості жінок другого періоду зрілого віку; 3) обґрунтувати побудову програми профілактично-оздоровчих занять для жінок 36–40 років із різними типами та рівнем стану постави; 4) визначити ефективність побудови програми профілактично-оздоровчих занять для жінок 36–40 років із різними типами та рівнем стану постави. Об’єктом дослідження виступав процес профілактично-оздоровчих занять із жінками другого періоду зрілого віку, а предметом – побудова програми профілактично-оздоровчих занять для жінок 36–40 років із різними типами та станом постави. Для досягнення мети пропонованої дисертаційної роботи та виконання її завдань послуговувалися комплексом методів, який охоплював: аналіз та узагальнення фахової наукової літератури, спрямовані на вивчення й обґрунтування засадничих положень дослідження, окреслення його проблемного поля; соціологічні методи наукового пошуку (бесіда й анкетне опитування); на емпіричному рівні досліджень: педагогічне спостереження, реалізовуване під час відвідувань понад 60 профілактично-оздоровчих занять на базі АМАРАНТ (м. Умань), педагогічне тестування фізичної підготовленості, зорієнтоване на визначення особливостей розвитку фізичних якостей жінок другого періоду зрілого віку (види тестів: піднімання тулуба в сід; згинання і розгинання рук в упорі лежачи, разів; підтягування у висі лежачи, разів; нахил тулуба вперед із положення сидячи, см); медико-біологічні методи, як-от: антропометрія; фотознімання та візуальний скринінг стану біoгеoметричного профілю постави на основі карти експрес- контролю, застосовувані в ході огляду сагітального та фронтального профілів постави; статистичні методи. Дослідження охоплювало декілька етапів, спроєктованих на хронологічний зріз 2022–2024 років. Систематизація й узагальнення широкого пласту й теоретичних напрацювань, і практичних здобутків у галузі фізичної культури і спорту слугують підставою для констатації, що зрілість – це найбільш тривалий у часі період онтогенезу, прикметний тенденцією до досягнення людиною оптимального рівня розвитку свого духовного, інтелектуального та фізичного потенціалу. На такому тлі в жінок вік зрілості, згідно із численними даними представників наукової спільноти, є періодом рухового дефіциту. До наслідків останнього належать передусім такі, як: поступове розгортання інволюційних процесів, негативні зміни гормонального фону, поява зайвої ваги, зниження еластичності сполучної тканини, поява перших ознак структурно-функціональних порушень хребта та суглобів. Передбачений у дисертації констатувальний експеримент було присвячено аналізу особливостей жінок 36–40 років із різними типами та рівнем стану постави, їхніх уподобань і мотивації до оздоровчих занять. У межах такого аналізу встановлено, що всі представниці досліджуваного контингенту хоча б один раз народжували, здебільшого мали нормальні пологи, після чого тривалий час (понад півроку) годували грудьми; жінки багато часу проводили на ногах із дитиною на руках, часто вкладали її на ніч у своє ліжко. Як наслідок – у всіх експериментованих жінок уже в перші місяці після пологів закономірно виникли больові відчуття або дискомфорт у спині, а в окремих – у ліктьових і колінних суглобах, у грудному, поперековому та шийному відділах хребта. На сьогодні значна частка обстежуваних жінок має порушення постави різних типів, проте вважає стан власного здоров’я задовільним, провадить активний спосіб життя та прагне покращити стан здоров’я на заняттях з оздоровчого фітнесу. Простеження в такій площині кореляційного зв’язку увиразнило пряму кореляцію показника мотивації до покращення власного здоров’я із показниками нормальних пологів, звичною спати з дитиною, раннього болю у спині, у поперековому відділі хребта, круглою спиною тощо, а показника мотивації до покращення фігури – із показниками звички тримати дитину однією рукою, раннього болю в ліктях і колінах та зі сколіотичною поставою. Шляхом порівняльного аналізу груп залучених до дослідження жінок 36–38 та 39–40 років виявлено, що в жінок 36–38 років маса тіла, обхват грудної клітини, талії, стегон і гомілки є значно більшими порівняно з відповідними показниками жінок 36–38 років. Зокрема, жінки з круглою спиною вікової категорії 39–40 років були значно вищими на зріст, мали більшу масу тіла, перевищували за основними обхватами жінок 36–38 років; жінки зі сколіотичною поставою вікового діапазону 39–40 років відзначалися вищим індексом маси тіла, ширшою талією та ширшим обхватом стегон. Дисперсійний аналіз показників фізичного розвитку жінок вікових груп 36–38 та 39–40 років з огляду на тип їхньої постави уможливив розкриття значного міжгрупового варіювання за показниками маси тіла, обхвату талії й обхвату стегон, але менш виражених відмінностей – за індексом маси тіла, обхватом стегон і гомілки, що увиразнює такі особливості віково-типологічних груп, як: для жінок 39–40 років із круглою спиною – найбільший обхватний розмір грудної клітки, найвищий зріст, найбільші обхвати талії, стегон, гомілки; для жінок 36–38 років зі сколіотичною поставою – найменша маси тіла й обхват грудної клітини; для жінок 39–40 років із плоскою спиною – найвища маса тіла й індекс маси тіла. За результатами дослідницького пошуку постало очевидним, що всі учасниці із плоскою спиною (14,2% від осіб цього віку) продемонстрували низькі значення показника біогеометричного профілю постави. У вибірці жінок 39–40 років особи з нормальною поставою мали середній рівень інтегрального показника (14,2%); серед осіб із круглою спиною виявилося набагато більше таких, хто отримав низькі бали (28,6%), аніж тих, хто одержав середні (7,2%). Серед жінок зі сколіотичною поставою, як і у попередній віковій групі, було більше із низьким рівнем біогеометричного профілю постави (21,4%) та менше із середнім рівнем (7,2%). Поміж жінками із плоскою спиною виявилось 14,2% учасниць дослідження з низькими оцінками за показником біогеометричного профілю постави, а також 7,2% із середніми. На основі застосування критерію Краскела-Воллеса в межах дисперсійного аналізу простежено специфічні собливості жіночих груп, сформованих за критеріями віку, типу постави та рівня біогеометричного профілю останньої. Визначено, що рівень стану біогеометричного профілю постави – незалежно від її типу та ступеня видозмін – зазнає істотних зрушень лише в аспекті збільшення кута нахилу тулуба, тоді як вікові зміни стосуються й окремих показників, і загального рівня профілю постави – з огляду на її тип. Розглянутий матеріал дає підстави стверджувати, що серед досліджуваних осіб є статистично значущі відмінності за показниками грудного кіфозу, кута нахилу тулуба, постановки стоп, загальними показниками біогеометричного профілю постави в сагітальній і фронтальній площинах, інтегральним показником рівня стану біогеометричного профілю постави, а між експериментованими особами будь-якого віку зі зміненими типами постави таких відмінностей немає. Водночас видається очевидною різниця між показниками жінок із нормальною поставою та жінок із порушенням останньої різних типів: жінки з круглою спиною мають значно нижчі результати за кутами нахилу тулуба, загальним показником профілю постави в сагітальній площині та рівнем стану біогеометричного профілю постави; жінки із плоскою спиною отримували істотно нижчі оцінки за показниками грудного кіфозу, кутів нахилу тулуба, симетричності надпліч, постановки стоп, загальними показниками профілю постави в сагітальній і фронтальній площинах, а також за інтегральним показником рівнем стану біогеометричного профілю постави; жінки зі сколіотичною поставою, порівняно із жінками з нормальною поставою, виявляли більш значне порушення кутів нахилу тулуба, симетричності надпліч і нижніх кутів лопаток, трикутників талії, постановки стоп, загальним показником профілю постави у фронтальній площині та рівнем стану біогеометричного профілю постави. Виконання факторного аналізу показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості та стану біогеометричного профілю постави увиразнило особливу значущість для жінок у віковому діапазоні 36–38 років факторів, пов’язаних із фізичною підготовленістю та станом біогеометричного профілю постави в сагітальній площині, а для жінок 39–40 років, окрім фізичної підготовленості, – параметрів фізичного стану та композиції тіла. Обґрунтовано логіку та слушність використання результатів проведеного в дослідженні констатувального експерименту як базису розроблення програми профілактично-оздоровчих занять для жінок другого періоду зрілого віку з різними типами та рівнем стану постави, що охоплює три етапи та складається з таких тематичних блоків, як: комплекси вправ «гімнастика суглобів», «дихальна гімнастика», вправ із залученням систем пілатесу, йоги, застосування гантелей, – це відрізняє її від уже відомих у галузі фізичної культури і спорту відповідних програм. Констатовано, що після завершення послідовно перетворювального експерименту тільки 7,1% жінок другого періоду зрілого віку з різними типами та рівнем стану постави, що брали участь у дослідженні, продемонстрували результати, співвідносні з низьким рівнем стану біогеометричного профілю постави, тоді як решта охоплених експериментом осіб показали результати, відповідні середньому (78,6%), а в окремих випадках (14,3%) – високому рівню стану біогеометричного профілю постави. За картою візуального скринінгу біогеометричного профілю постави узагальнені показники досліджуваних жінок другого періоду зрілого віку з різними типами та рівнем стану постави набули вигляду, коли зростання за медіанами сягає 5 балів у сагітальній площині (U =18,5; p<0,01), 3 балів у фронтальній площині U=49; p<0,05) і 6 балів за інтегральним показником (U=9; p<0,01). Унаслідок вивчення спектра змін у стані фізичної підготовленості учасниць експерименту – з огляду на тип їхньої постави – спостережено статистичне зростання силової витривалості м’язів верхніх кінцівок (за тестом згинання та розгинання рук в упорі лежачи) у двох групах: серед жінок із круглою спиною, результати яких зросли в середньому більше, ніж на одне віджимання (t=3,92; р<0,01), а також осіб зі сколіотичною поставою, де таке зростання також майже сягало одного разу (U=0; р<0,05). Одержані за допомогою виконання тесту «підтягування у висі лежачи» дані щодо силової витривалості м’язів верхніх кінцівок експериментованих жінок, стратифікованих на групи за типами постави, вирізняються позитивною спрямованістю, а проте вони лише в двох групах – осіб із круглою спиною, де за медіаною різниця склала 2 підтягування (U=1,5; р<0,05), а ще осіб із плоскою спиною, де така різниця відповідала 1 підтягуванню (U=0; р ≤0,05), досягли рівня статистичної достовірності. Окрім того, в усіх групах досліджуваних жінок визначено позитивне зростання показників гнучкості хребетного стовпа, рухливості кульшових суглобів, еластичності підколінних сухожиль (тест «нахил тулуба вперед із положення сидячи») на тлі відсутності статистично достовірних зрушень (p>0,05). У п’ятому розділі схарактеризовано повноту проведених досліджень, розкрито дискусійні питання, підбито підсумки роботи. Результати проведених пошуків сприяли підтвердженню та доповненню вже відомих напрацювань, а також уможливили одержання нових даних із проблеми, що підлягала вивченню. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що: • уперше теоретично обґрунтовано та розроблено програму профілактично-оздоровчих занять для жінок другого періоду зрілого віку з різними типами та рівнем стану постави, що охоплює три етапи та складається з тематичних блоків, як-от: комплексів вправ «гімнастика суглобів», «дихальна гімнастика», вправ з використанням системи пілатесу, йоги, гантелями, що відрізняє її від загальноприйнятих авторських рограм; • уперше визначено факторну структуру показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості та рівня стану біогеометричного профілю постави жінок 36–40 років; • доповнено дані про особливості типів постави жінок 36–40 років; • доповнено дані про особливості рівня стану біогеометричного профілю постави жінок 36–40 років; • доповнено наукові дані, присвячені вивченню фізичної підготовленості жінок 36–40 років із різними типами постави; • подальшого розвитку набули підходи до розвитку науково-методичного забезпечення системи педагогічного контролю за рівнем стану постави жінок другого періоду зрілого віку у процесі профілактично-оздоровчих занять залежно від типу, рівня стану біогеометричного профілю постави та фізичної підготовленості; • подальшого розвитку набули уявлення про отиваційні пріоритети жінок 36–40 років до профілактично-оздоровчих занять; • підтверджено дані про функціональні порушення постави жінок другого періоду зрілого вікуThe thesis theoretically substantiates, develops and experimentally tests the effectiveness of a preventive and recreational course programme for women aged 36-40 with different types and levels of posture to improve its health-preserving function. The study aims to scientifically substantiate the velopment of preventive and recreational course programme for women aged 36-40 years with different types and levels of posture to increase its health-preserving function. The thesis work involved several research tasks: 1) Studying current trends in the construction of preventive and health-improving couse with women of the second period of mature age with different types and levels of posture; 2) Studying the motivation for health fitness course, peculiarities of types, level of posture and ndicators of physical fitness of women in the second period of mature age. 3) Substantiation of the development of preventive and recreational course programme for women aged 36-40 years with different types and levels of posture. 4) Determining the effectiveness of the development of preventive and recreational course programme for women aged 36-40 years with different types and levels of posture. The object of the study is the process of preventive and health-improving course with women of the second period of mature age. The subject of the study is the evelopment of preventive and health-improving course programme for women aged 36-40 with different types and conditions of posture. Achievement of the purpose of the work and fulfilment of the tasks of the thesis was realized through the use of a set of methods, which includes: analysis and synthesis of special scientific literature (to study and substantiate the initial positions of the study, to determine its problem field); sociological research methods (interview and questionnaire survey); empirical level of research: pedagogical observation, during the study more than 60 preventive and health- improving classes were attended at the entertainment and sports centre AMARANT (Uman), pedagogical testing of physical fitness included the study of the peculiarities of the development of physical qualities of women in the second period of mature age (types of tests: raising the torso to a sitting position; bending and extending the arms in a lying position; pulling up in a lying position; tilting the torso forward from a sitting position); medical and biological methods: anthropometry; photography and visual screening of the state of biogeometric posture profile on the basis of the express control map designed to determine the sagittal and frontal posture profiles during the examination; statistical. The study consisted of several stages which continued from 2022 to 2024. The systematisation and generalisation of scientific research make it possible to state that maturity is the longest period of ontogenesis, characterised by a tendency to achieve the highest development of a person’s spiritual, intellectual and physical abilities. According to numerous data, maturity in women is a period of motor deficit. Against this background, involutional processes appear, hormonal levels decrease, excess weight appears, connective tissue loses its elasticity, and the first signs of structural and functional disorders of the spine and joints become apparent. The vector of the ascertaining experiment was the focus on analysing the characteristics of the study category, their preferences and motives for health improvement activities. It was found that all the women under study aged 36-40 years had given birth at least once, most of them had normal births, after which they breastfed for a long time (more than six months), they spent a lot of time standing with the child in their arms, and many put the child to bed at night. All of the above naturally led to the fact that in the first months after giving birth, almost all women experienced back pain or discomfort, and some felt pain in the elbow and knee joints, in the thoracic, lumbar and cervical spine. Currently, quite a lot of people under research have postural disorders of various types, but consider their health to be satisfactory, lead an active lifestyle and seek to improve their health through health fitness classes. The correlation study found that the motivation to improve one’s health directly correlates with the indicators of normal childbirth, the habit of sleeping with the child, early back pain, lumbar spine pain, round back, etc. The motivation to improve one’s figure shows direct correlations with the habit of holding a child with one hand, early elbow and knee pain, and scoliotic posture. It was found by comparing groups of women aged 36-38 and 39-40 years that the latter had significantly higher body weight, chest circumference, waist circumference, hip circumference, thigh circumference and shin circumference than women aged 36-38 years. In particular, women with round backs aged 39-40 were significantly taller, had higher body weight, and exceeded women aged 36-38 in main measurements; women with scoliotic posture aged 39-40 had a higher body mass index, wider waist and larger hip circumference. The analysis of variance of physical development ndicators in the groups of women aged 36-38 and 39-40 years, taking into account the type of their posture, revealed significant intergroup variation in body weight, waist and hip circumference, less pronounced differences in body mass index, hip circumference and shin ircumference, which confirms the presence of certain features of age-typological groups, namely women with round backs have the largest chest circumference, and in particular, at the age of 39-40 years, the highest height, the largest waist, hip, thigh and upper arm circumferences; women aged 36-38 years with scoliotic posture have the lowest body weight and chest circumference; women aged 39-40 years with flat backs have the highest body weight and body mass index. The study found that all participants with a flat back (14.2% of people of this age) had low values of the biogeometric posture profile. Regarding the sample of women aged 39-40 years, all those with normal posture received an average level of the integral index (14.2%). Among the subjects with a round back, there were much more of those with low scores (28.6%) than those with an average level of this indicator (7.2%). Regarding women with scoliotic posture, as in the previous age group, the majority were characterised by a low level of biogeometric posture profile (21.4%), and fewer of those with an average level (7.2%). Among women with a flat back, in addition to the previous age group, there were 14.2% of study participants with low scores on this indicator. In addition, another 7.2% had an average level of its expression. The application of the Kruskal-Wallace criterion in the analysis of variance allowed us to establish that certain groups of women formed by the criteria of age, type of posture and level of its biogeometric profile have certain specific features. It has been determined that the level of the biogeometric posture profile, regardless of its type and degree of modification, is significantly transformed only in the direction of increasing the angle of torso inclination. At the same time, age-related changes affect in a certain way individual indicators and the overall level of the posture profile, taking into account its type. Thus, differences in thoracic kyphosis, trunk angle, foot placement, general profile indicators in the sagittal and frontal planes, as well as the integral indicator of the level of the biogeometric posture profile were often statistically significant in the analysed material. At the same time, there are almost no significant differences between subjects of any age with distorted types of posture. However, compared to women with normal posture, each type is different. Thus, women with a round back have significantly lower results in terms of torso angles, the overall posture profile in the sagittal plane and the level of the biogeometric posture profile in general. The peculiarity of women with a flat back is that they received significantly lower scores in terms of thoracic kyphosis, trunk angles, symmetry of the upper arms, foot placement, general indicators of the posture profile in the sagittal and frontal planes, as well as the integral indicator of the level of the biogeometric posture profile. The specificity of women with scoliotic posture was the difference in their scores compared to women with normal posture, which indicated a more significant violation of the angles of torso inclination, symmetry of the shoulders and lower angles of th shoulder blades, waist triangles, foot placement, the general indicator of the posture profile in the frontal plane and the level of the biogeometric posture profile in general. It is revealed through factor analysis of indicators of physical development, physical fitness and the state of the biogeometric profile of posture that in women aged 36-38 years the most significant factors are related to physical fitness and the state of the biogeometric profile of posture in the sagittal plane. In women aged 39-40 years, in addition to physical fitness, the parameters of physical condition and body composition are important. The results of the ascertaining experiment served as the basis for the development of a preventive and recreational course programme for women of the second period of mature age with different types and levels of posture, which consists of three stages, so called thematic blocks: complexes of exercises “joint exercises”, “breathing exercises”, exercises using the Pilates system, yoga, dumbbells, which distinguishes this programme from generally accepted author’s programmes. After completion of the sequentially transformative experiment, only 7.1% of the subjects who participated in the experiment showed signs of a low level of the biogeometric posture profile, the rest of the subjects showed results that corresponded to the average (78.6%), and in some cases (in 14.3% of the subjects) - to a high level of this profile. If we take a closer look at the expression of the generalised indicators on the visual screening map of the biogeometric posture profile, it is advisable to note that according to the medians, their growth was recorded by 5 points in the sagittal plane (U = 18.5; p<0.01), by 3 points in the frontal plane (U = 49; p<0.05) and by the integral indicator by 6 points (U = 9; p<0.01). A careful analysis of changes in the state of physical fitness of the participants of the experiment, taking into account the type of their posture, showed that the strength endurance of the muscles of the upper extremities (according to the test of flexion and extension of the arms in a lying position) statistically increased in two groups. These were women with a round back, whose results increased by more than one push-up on average (t=3.92; p<0.01), and those with a scoliotic posture, where the increase was almost one time (U=0; p<0.05). Regarding the distribution of data on strength endurance of the muscles of the upper extremities by performing the test “pull-up in a lying position”, obtained from women participating in the xperiment, divided into groups by types of posture, we may note that women from all groups have a positive direction. However, only in two groups do these changes become large enough to be considered statistically significant. This is a group of women with a round back, where the median difference was 2 pull-ups (U=1.5; p<0.05), as well as a group of people with a flat back, where it reached 1 pull-up (U=0; p≤0.05). It was found that in all groups of women, there was a positive increase in the flexibility of the spinal column, mobility of the hip joints, and elasticity of the hamstrings (the test “tilt the torso forward from a sitting position”), but there were no statistically significant changes (p>0.05). Section 5 describes the completeness of the research, discusses the issues of debate, and summarises the results of the work. The results of the searches conducted helped to confirm and supplement the already known developments and also made it possible to obtain new data on the problem under study. The scientific novelty of the thesis is that: - preventive and health-improving course programme for women of the second period of mature age with different types and levels of posture has been theoretically substantiated and developed for the first time. It consists of three stages, thematic blocks: complexes of exercises “joint gymnastics”, “breathing gymnastics”, exercises using the Pilates system, yoga, dumbbells, which distinguishes it from generally accepted author’s programmes; - the factor structure of physical development indicators, physical fitness and the level of biogeometric posture profile of women aged 36-40 years has been determined for the first time; - data on the peculiarities of posture types of women aged 36-40 years have been supplemented; - data on the peculiarities of the level of the biogeometric posture profile of women aged 36-40 years have been supplemented;\ - the scientific data on the study of physical fitness of women aged 36-40 years with different types of posture have been supplemented; - approaches to the development of scientific and ethodological support of the system of pedagogical control over the level of posture of women of the second period of mature age in the process of preventive and recreational course, depending on the type, level of biogeometric posture profile and physical fitness, have been further developed; - the ideas about the motivational priorities of women aged 36-40 years for preventive and health-improving activities have been further developed; - data on functional disorders of posture of women in the second period of marure age have been confirmed.