Personal Maturity as a Factor of the Teacher’s Readiness for Constructive Interaction with Students

Abstract

The article contains a consideration of the phenomenon of the teacher's personal maturity as the key factor of the efficiency of pedagogic activity. On the basis of an analysis of psychological and pedagogical approaches to interpret the essence of the personal development we define the following criteria of the teacher's personal maturity: self-determination, ability for self-consciousness, spontaneity, authenticity, readiness for emotionally close relations, adequacy of self-perception and the perception of the surroundings, the internal control, tolerance, flexibility, tolerant treatment of contradictions, understanding of relativity of things, positive self-image, inclination for creativity, the existence of individual life philosophy and professional position. The humanization of school and organization of the educational process on the principles of the personal approach requires a teacher with high level of personal maturity who can present himself to pupils not as an impersonal functionary, a performer of professional duties, but as an original personality who has his own position, who is open in the expression of his feelings, emotions and attitudes. Training of such teachers requires the realization of a complex of pedagogic conditions in the educational environment of higher educational institutions connected with securing a subjective position of students, activation of their reflexive processes, dialoguization, problematization and personalization of pedagogical intercourse.

В статті розглядається феномен особистісної зрілості вчителя як ключовий чинник ефективності педагогічної діяльності. На підставі аналізу психологічних підходів до розуміння сутності розвитку особистості визначено критерії особистісної зрілості вчителя: самодетермінація, рефлексивність, спонтанність, автентичність, здатність до емоційно близьких стосунків, реалістичність сприйняття себе і оточення, внутрішній локус контролю, толерантність, гнучкість, терпиме ставлення до суперечностей, розуміння відносності речей, позитивна Я-концепція, креативність, наявність власної життєвої філософії і особистісно-професійної позиції. Гуманізація школи і організація освітнього процесу на принципах особистісного підходу потребує вчителя з високим рівнем особистісної зрілості, здатного виступати перед учнями не безособовим функціонером, виконавцем професійних обов'язків, а оригінальною особистістю, яка має свою позицію, відкрита у вираженні власних почуттів, емоцій і ставлень, налаштована на конструктивну міжособистісну взаємодію. Підготовка таких учителів вимагає реалізації комплексу педагогічних умов в освітньому середовищі вищих навчальних закладів, пов’язаних із забезпеченням суб'єктної позиції студентів, розвитком їх рефлексивного потенціалу, діалогізацією, проблематизацією і персоналізацією педагогічного спілкування.

В статье рассматривается феномен личной зрелости учителя как ключевой фактор эффективности педагогической деятельности. На основе анализа психолого-педагогических подходов к интерпретации сущности развития личности определены критерии личностной зрелости учителя: самодетерминация, рефлексивность, спонтанность, аутентичность, способность к эмоционально близким отношениям, адекватность самовосприятия и восприятия окружающего мира, внутренний локус контроля, толерантность, гибкость, терпимое отношение к противоречиям, понимание относительности вещей, положительаня Я-концепция, склонность к творчеству, наличие собственной жизненной философии и личностно-профессиональной позиции. Гуманизация школы и организация педагогического процесса на принципах личностного подхода требует учителя с высоким уровнем личностной зрелости, способного выступать перед учениками не безличным функционером, исполнителем профессиональных обязанностей, а оригинальной личностью, имеющей свою позицию, открытой в выражении собственных чувств, эмоций и отношений. Подготовка таких учителей требует реализации в образовательной среде высших учебных заведений комплекса педагогических условий, связанных с обеспечением субъектной позиции студентов, активизацией их рефлексивного потенциала, диалогизацией, проблематизацией и персонализацией педагогического общения.