Формування інформаційної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей у процесі професійної підготовки

Abstract

У дисертації схарактеризовано структуру та компонентні складові інформаційної компетентності майбутніх учителів-філологів; окреслено особливості формування інформаційної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей у процесі професійної підготовки; визначено критерії (мотиваційний, когнітивно-інформаційний, діяльнісний, особистісно-рефлексивний), показники та рівні (творчий, конструктивний, репродуктивний) сформованості інформаційної компетентності майбутнього вчителя філологічних спеціальностей. Створено та обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування інформаційної компетентності майбутніх вчителів філологічних спеціальностей у процесі професійної підготовки: підвищення мотивації формування інформаційної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей методом рефлексивних контрастів; застосування практико-зорієнтованого підходу до навчання; використання технології інтегрованого навчання; активізація самостійної роботи студентів шляхом залучення їх до участі у міжнародних онлайн-проєктах. У дослідженні теоретично обгрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель формування інформаційної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей у процесі професійної підготовки.

В диссертации охарактеризовано структуру и компонентные составляющие информационной компетентности будущих учителей-филологов; обозначены особенности формирования информационной компетентности будущих учителей филологических специальностей в процессе профессиональной подготовки; определены критерии (мотивационный, когнитивно-информационный, деятельностный, личностно-рефлексивный), показатели и уровни (творческий, конструктивный, репродуктивный) сформированности информационной компетентности будущего учителя филологических специальностей. Созданы и обоснованы педагогические условия, обеспечивающие эффективность формирования информационной компетентности будущих учителей филологических специальностей в процессе профессиональной подготовки: повышение мотивации формирования информационной компетентности будущих учителей филологических специальностей методом рефлексивных контрастов; практико-ориентированный подход к обучению; использование технологии интегрированного обучения; активизация самостоятельной работы студентов путем привлечения их к участию в международных онлайн-проектах. В исследовании теоретически обоснована, разработана и экспериментально проверена модель формирования информационной компетентности.

The dissertation is devoted to the problem of future teachers’ of philological specialties information competence formation in the process of professional training. On the basis of analysis and generalization of literary sources, the basic concepts of the researched problem are revealed: «competence», «competency», «professional competence», «information competence», «information competencу», «future teachers’ of philological specialties information competence formation». It is determined that future teachers’ of philological specialties information competence is the ability to use information and communication technologies based on the formed knowledge, skills, motivational and value orientations and the obtained subjective experience for the organization of the educational process in a secondary school. From the standpoint of a functional approach to the concept, it is established that the information competence of the future teacher of philological specialties is a set of his rights and responsibilities that determine the scope of general pedagogical and professional activities in the information and educational space. Based on the definition of the features of the future teacher’s of philological specialties information activities, the selected competencies are filled with the appropriate content. It is established that the information competence of the future teacher of philological specialties is the ability to implement the functions of a teacher-philologist (linguistic, communicative, folklore, literary, cultural, methodological, pedagogical, psychological) in the information space based on goals, motives, values and ways to use them in the information space as well as the ability to transmit them to learners. The structure and the components of future teachers-philologists’ information competence are characterized; features of future teachers’ of philological specialties information competence formation in the process of professional training are outlined; criteria (motivational, cognitive-informational, activity-based, personal-reflexive), indicators and levels (creative, constructive, reproductive) future teachers’ of philological specialties information competence formation are defined. The pedagogical conditions that ensure the effectiveness of future teachers’ of philological specialties information competence formation in the process of professional training are determined and substantiated: increasing the motivation of future teachers’ of philological specialties information competence formation with the help of reflexive contrast method; practice-oriented approach to education; integrated learning technology use; intensification of students’ independent work by encouraging them to participate in online projects. The methodology of realization of pedagogical conditions future teachers’ of philological specialties information competence formation in the process of professional training is developed The study theoretically substantiated, developed and experimentally tested the model of future teachers’ of philological specialties information competence formation in the process of professional training. The conceptual foundations of the model are the focus on the requirements for future teachers of philological specialties training, defined by international and state documents; ensuring the integrity of the process through the organic interconnection of such structural components as the target, theoretical, operational, resultative, filled with innovative content, forms, methods, teaching aids. These conditions ensured the effectiveness – the positive dynamics of the future professionals’ formation of information competence. The model made it possible to trace the process of future teachers’ information competence formation in the dynamics from the initial, basic to control and regulatory stages. The analysis of the results of the pedagogical experiment confirmed the positive dynamics and efficiency of future teachers’ of philological specialties information competence formation in the process of professional training. According to the results of the research and the experiment work, the creative level of future teachers’ of philological specialties information competence formation increased in comparison to the beginning of the experiment in EG by 10.0%, constructive – by 4.3%, reproductive – decreased by 13.6%. In CG, these figures are 0.9%; 2.5%; 2.9% respectively. The conducted research does not cover all aspects of future teachers’ of philological specialties information competence formation. The influence of the information environment of the pedagogical university on the future teachers’ of philological specialties information competence formation at all stages of their professional training is one of the promising areas of work. Theoretical principles and methods tested in the dissertation research can be used for future teachers’ of philological specialties training.