Підліток у соціальному просторі (з досвіду сталого розвитку позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого профілю)

Abstract

У статті проаналізовано наукові розвідки психолого-педагогічних дисциплін, що стосуються розвитку особистості підлітка у середовищі однолітків в навчальному закладі. Швидкий темп змін, що відбуваються в цей час у фізичному та психічному стані підлітка викликає низку гострих відчуттів, переживань, заперечень, конфліктів із власним «Я» та оточуючими. Психологічна нестабільність, непідкорена емоційна сфера, зміни зовнішності часто стають причинами поведінкових відхилень, труднощів у стосунках з оточуючими, внаслідок чого підліток без необхідної педагогічної підтримки залишається осторонь основних подій у шкільному середовищі, згодом – у соціумі. Реалізація особистості можлива за повної її взаємодії з соціумом та соціальними інститутами. Тому період підліткової кризи, ранньої юності є найбільш сприятливими і важливими для формування сприятливих стосунків з різними сферами життя, самопізнання себе, утвердження власного «Я» і власної позиції у колективі (групі), професійного самовизначення, розвитку умінь самоаналізу, самовиховання. Припустимо, що позашкільна освіта є рушійним фактором у підтримці статусності підлітка, розвитку його психічної та фізичної сфери, громадянських почуттів та обов’язків, системи стосунків з оточуючими різних вікових категорій, активності підлітка та його позитивних особистісних характеристик.

The article focuses on the scientific exploration of psychological and pedagogical disciplines, which relate to the development of adolescent personality among peers in an educational establishment. Fast-paced changes that occur in the physical and mental states of adolescents during this period of time raise a number of acute feelings, experiences, conflicts with one’s own “I” and other people. Psychological instability, unbroken emotional sphere, and appearance changes often become the causes of behavioral abnormalities and difficulties of making relationships with others. As a result, in case teachers do not provide the required pedagogical support on time, teenagers are at a risk of being aside from main school events. In the future, they are at a risk of being aside from the society. Individual realization is possible under the conditions of complete interaction with society and social institutions. Therefore, the period of adolescent crisis and early adolescence are the most favorable and important to create good relations with different life spheres, self-knowledge, and establishment of one’s own “I” and personal position in a team, development of professional skills and abilities, development of self-analysis skills and self-education in particular. Suppose that extracurricular education is a driving factor in providing support to the teenager’s status formation, the development of his/her psychic and physical spheres, the formation of civic feelings and responsibilities, the system of making relations with people of different age categories, teenager’s activity and his/her positive personality characteristics.