Теоретичні підходи до формування ґендерної політики в публічному управлінні

Abstract

Стаття присвячена аналізу наукових підходів до визначення пріоритетних напрямків ґендерної політики у публічному управлінні. Презентовано думку, що процес реалізації громадянами своїх прав і свобод супроводжується дихотомічною проблемою породженою стереотипами, основаними на дискримінації за статтю. Системний характер даної проблеми у соціальній взаємодії, вбачається у формуванні цілої системи ґендерних дискримінант, які стають основою для статусних обмежень серед жінок, у тому числі в публічному управлінні. Визначено, що імплементація парадигми ґендерної паритетності в публічному управлінні в Україні обмежена сьогодні певними бар’єрами у системі державного управління. Основною із перепон вбачається відсутність правового механізму забезпечення принципу рівноправності жінок та чоловіків. З метою окреслення концептуальних принципів парадигми ґендерної рівності в публічному управлінні, проаналізовано сутнісні наукові підходи до категорії «публічне управління». Визначено, що дане поняття в українському законодавстві офіційно не закріплено. Це визнано причиною заміни його терміном «державне управління», що пояснюється як груба помилка. Авторами наголошено на важливості розмежування понять «державна влада» і «публічна влада». Термін «публічне управління» пропонується розглядати як дифузію державного і громадського управління, консолідованих спільними публічними інтересами, цілями і завданнями. Головним принципом публічного управління запропоновано вважати реалізацію гарантованого Конституцією права здійснювати народом його владних повноважень через сформовані органи законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування, спеціальних державних служб та інститутів громадянського суспільства. Публічність управління розглядається як пріоритетність демократичних цінностей, принципів верховенства права, пова-ги до гідності людини, недискримінації, рівності, справедливості, безпеки, ефективності. Відповідно паритетність представництва жінок в органах публічної влади розглядається у ролі одного з індикаторів рівня демократизації суспільства.У статті, на основі критичного аналізу наукових позицій учених, узагальнено основні напрями ґендерної політики в публічному управлінні на національному, регіональному та місцевому рівнях. Ефективність даної політики пропонується визначати за трьома основними показниками: паритет під час прийняття рішень органам публічного управління; механізмами і методами реалізації ґендерної рівності; ступінь рівності у всіх сферах публічної діяльності. Важливим нововведенням у ґендерній політиці публічного управління авторами розглядається практика медіації у ґендерно-чутливих публічних сферах.The article is devoted to the analysis of scientiﶠc approaches to determining the priority areas of gender policy in public administration. The opinion is presented that the process of realization of citizens’ rights and freedoms is accompanied by a dichotomous problem caused by stereotypes based on sex discrimination. The systemic nature of this problem in social interaction is seen in the formation of a whole system of gender discrimination, which becomes the basis for status restrictions among women, including in public administration.It is determined that the implementation of the paradigm of gender parity in public administration in Ukraine is limited y by certain barriers in the system of public administration. The main obstacle is the lack of a legal mechanism to ensure the principle of equality between women and men.In order to outline the conceptual principles of the paradigm of gender equality in public administration, the essential scienti่c approaches to the category of "public administration" are analyzed. It is determined that this concept is not ocially enshrined in Ukrainian legislation. This is recognized as the reason for replacing it with the term "public administration", which is explained as a gross error. The authors emphasize the importance of distinguishing between the concepts of "state power" and "public power". The term "public administration" is proposed to be considered as a diƋusion of public and public administration, consolidated by common public interests, goals and objectives. It is proposed to consider the implementation of the constitutionally guaranteed right of the people to exercise their powers through the established legislative, executive, judicial, local self-government bodies, special state services and civil society institutions to be considered the main principle of public administration.Publicity of governance is seen as a priority of democratic values, principles of the rule of law, respect for human dignity, non-discrimination, equality, justice, security, eciency. Accordingly, the parity of women’s representation in public authorities is considered as one of the indicators of the level of democratization of society.The article, based on a critical analysis of the scienti่c positions of scientists, summarizes the main directions of gender policy in public administration at the national, regional and local levels. The eƋectiveness of this policy is proposed to be determined by three main indicators: parity in decision-making by public authorities; mechanisms and methods for implementing gender equality; degree of equality in all spheres of public activity. The practice of mediation in gender-sensitive public spheres is considered an important innovation in the gender policy of public administration.