Відбір змісту навчального матеріалу про шкідливу звичку для навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності та основи охорони праці"

Abstract

Мета. У статті розглянуто проблему відбору змісту навчального матеріалу про соціально-психологічні механізми функціонування явища пияцтва з метою реалізації парадигми особистісного розвитку студентів при вивченні навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці». Ми вважаємо, що розкриття студентам прихованих смислів подій, які супроводжують явище пияцтва надасть знанням із безпеки життєдіяльності практичної цінності, сприяючи усвідомленню сутності традиції застілля та впливатиме на безпечну поведінку в їх майбутньому самостійному житті. Складність розв’язання зазначеної проблеми в її міждисциплінарному характері, а саме перетині областей знань медицини, соціальної психології, культурології, права. Результати. Були прийняті рішення обмежити відбір змісту навчального матеріалу аналізом наукових знань соціальної психології, культурології і права, так як медичні знання вимагають спеціальної фахової підготовки. Такий підхід дозволив розглядати феномени поведінки людини, залученої до процесу пияцтва, без розгляду сутності алкогольної залежності. Для активізації навчальної діяльності студентів та з метою роз’яснення смислів навчального матеріалу про соціально-психологічні механізми функціонування явища пияцтва нами було обрано наративний метод. У результаті аналізу широкої області міждисциплінарного знання про пияцтво, ми прийшли до висновку, що традиційні наративи як оповідальні історії, сюжети яких враховують темпоральні відношення між подіями малопридатні. Наративні оповідання з безпеки життєдіяльності про явище пияцтва повинні пояснювати переважно смисли поведінкових дій учасників застілля. Висновки. У статті наведено авторські приклади наративів на ідентифікацію малих груп соціально мотивованих, психологічно мотивованих і біологічно мотивованих. Подальші дослідження будуть пов’язані з розробленням системи оповідальних наративів, яка сприятиме формуванню в студентів цілісної уяви про типи малих алкогольних груп та про особливості організації їх групової діяльності, спрямованої на реалізації алкогольних епізодів.

Цель. В статье рассмотрена проблема отбора содержания учебного материала о социально-психологические механизмы функционирования явления пьянства с целью реализации парадигмы личностного развития студентов при изучении учебной дисциплины «Безопасность жизнедеятельности и основы охраны труда». Мы считаем, что раскрытие студентам скрытых смыслов событий, которые сопровождают явление пьянства предоставит знанием по безопасности жизнедеятельности практической ценности, способствуя осознанию сущности традиции застолья и влиять на безопасном поведении в их будущей самостоятельной жизни. Сложность решения данной проблемы в ее междисциплинарном характере, а именно пересечении областей знаний медицины, социальной психологии, культурологии, права. Результаты. Были приняты решения ограничить отбор содержания учебного материала анализом научных знаний социальной психологии, культурологии и права, так как медицинские знания требуют специальной профессиональной подготовки. Такой подход позволил рассматривать феномены поведения человека, вовлеченного в процесс пьянства, без рассмотрения сущности алкогольной зависимости. Для активизации учебной деятельности студентов и с целью разъяснения смыслов учебного материала о социально-психологические механизмы функционирования явления пьянства нами были выбраны нарративный метод. В результате анализа широкой области междисциплинарного знания о пьянстве, мы пришли к выводу, что традиционные нарративы как повествовательные истории, сюжеты которых учитывают темпоральные отношения между событиями малопригодны. Нарративные рассказы по безопасности жизнедеятельности о явлении пьянства должны объяснять преимущественно смыслы поведенческих действий участников застолья. Выводы. В статье приведены авторские примеры нарративов на идентификацию малых групп социально мотивированных, психологически мотивированных и биологически мотивированных. Дальнейшие исследования будут связаны с разработкой системы повествовательных нарративов, которая будет способствовать формированию у студентов целостного представления о типах малых алкогольных групп и об особенностях организации их групповой деятельности, направленной на реализации алкогольных эпизодов.

The article considers the problem of selecting the content of educational material about the socio-psychological mechanisms of drunkenness in order to implement the paradigm of personal development of students in the study of the discipline "Life Safety and Fundamentals of Occupational Safety". We believe that revealing to students the hidden meanings of events that accompany the phenomenon of drunkenness will provide knowledge on the safety of life of practical value, helping to understand the essence of the tradition of feasting and influence safe behavior in their future independent life. The difficulty of solving this problem in its interdisciplinary nature, namely the intersection of areas of knowledge of medicine, social psychology, culturology, law. It was decided to limit the selection of the content of educational material to the analysis of scientific knowledge of social psychology, culturology and law, as medical knowledge requires special professional training. This approach allowed us to consider the phenomena of human behavior involved in the process of drunkenness, without considering the essence of alcohol dependence. We have chosen a narrative method to intensify the educational activities of students and to explain the meaning of educational material about the socio-psychological mechanisms of the phenomenon of alcoholism. As a result of the analysis of a wide area of interdisciplinary knowledge about drunkenness, we came to the conclusion that traditional narratives as narrative stories, the plots of which take into account the temporal relations between events are of little use. Narrative stories about the safety of life about the phenomenon of drunkenness should explain mainly the meanings of the behavioral actions of the participants of the feast. The article presents the author's examples of narratives for the identification of small groups of socially motivated, psychologically motivated and biologically motivated. Further research will be related to the development of a system of narrative narratives, which will help students form a holistic view of the types of small alcohol groups and the peculiarities of the organization of their group activities aimed at the realization of alcohol episodes.