Способи і прийоми розвитку діалектичного професійного мислення майбутніх учителів

Abstract

Діалектичне мислення розглядається як важливий критерій особистісно-професійної зрілості педагога, що виявляється в конструктивному ставленні до педагогічних суперечностей, здатності усвідомлювати їх динамічну єдність як внутрішніх джерел розвитку педагогічного процесу. З’ясовані особливості діалектичного педагогічного мислення: континуальність, збалансованість, толерантність до невизначеності. Визначені стадії розвитку діалектичного педагогічного мислення: 1) дихотомічне мислення за принципом «або – або»; 2) континуальне мислення – усвідомлення наявності проміжних, перехідних форм між полюсами протилежних педагогічних позицій; 3) збалансоване мислення – усвідомлення того, що «золота середина» між полюсами педагогічної суперечності не стабільна, а мінлива і може змінюватися залежно від контексту. Розвиток діалектичного мислення майбутні учителів відбувається внаслідок зіткнення з різноманітними педагогічними поглядами, протилежними ідеями та позиціями, альтернативними думками, внаслідок аналізу й осмислення яких з’являється новий спосіб бачення педагогічної реальності та інтеграції педагогічних суперечностей. Описані способи і прийоми розвитку діалектичного педагогічного мислення: прийоми децентрації, прийоми переструктурування, аналітичні прийоми, прийоми введення додаткового змісту.Диалектическое мышление рассматривается как важный критерий личностно-профессиональной зрелости педагога, который проявляется в конструктивном отношении к педагогическим противоречиям, способности осознавать их динамическое единство как внутренних источников развития педагогического процесса. Определены особенности диалектического педагогического мышления : континуальность, сбалансированность, толерантность к неопределенности. Выделены стадии развития диалектического педагогического мышления: 1) дихотомическое мышление по принципу "или - или"; 2) континуальное мышление - осознание наличия промежуточных, переходных форм между полюсами противоположных педагогических позиций; 3) сбалансированное мышление - осознание того, что "золотая середина" между полюсами педагогического противоречия не стабильна, а переменчива и может изменяться в зависимости от контекста. Развитие диалектического мышления будущие учителей происходит в результате столкновения с разнообразными педагогическими взглядами, противоположными идеями и позициями, альтернативными мыслями, в результате анализа и осмысление которых появляется новый способ видения педагогической реальности и интеграции педагогических противоречий. Описаны способы и приемы развития диалектического педагогического мышления: приемы децентрации, приемы переструктурирования, аналитические приемы, приемы введения дополнительного смысла.Dialectical thinking is seen as an important criterion for the personality-professional maturity of the teacher, which manifests itself in a constructive attitude to pedagogical contradictions, the ability to realize their dynamic unity as internal sources of the development of the pedagogical process. The peculiarities of dialectical pedagogical thinking are found: continuity, balance, tolerance to uncertainty. The stages of development of dialectical pedagogical thinking are defined: 1) dichotomous thinking based on the principle of «or – or»; 2) continual thinking – awareness of the presence of intermediate, transitional forms between the poles of opposing pedagogical positions; 3) balanced thinking – awareness of the fact that the «golden mean» between the poles of pedagogical controversy is not stable, but variable and can vary depending on the context. The development of the dialectical thinking of future teachers takes place as a result of collision with various pedagogical views, opposing ideas and positions, alternative thoughts, as a result of analysis and comprehension of which a new way of seeing pedagogical reality and the integration of pedagogical contradictions appears. Methods and techniques of development of dialectical pedagogical thinking are described: methods of decentralization, methods of re-structuring, analytical methods, methods of introduction of additional content.