Шляхи формування готовності майбутніх вчителів музичного фаху до творчої самореалізації в системі мистецьких виконавських практик

Abstract

У статті розкрито аспекти мистецької виконавської практики, як чинника формування готовності майбутнього вчителя музичного фаху до творчої самореалізації, які акумулюють знання, вміння та навички з усіх фахових музичних дисциплін. Для отримання достовірних даних, якими визначаються успішність процесу формування готовності до творчої самореалізації, було створено програму. У статті окреслені теоретичні та практичні аспекти дослідження проблеми формування готовності до творчої самореалізації студентів музично-педагогічного фаху в процесі навчання музичній спеціальності у вищому навчальному закладі. Зміст і функції системи мистецьких виконавських практик відображають музично-педагогічну виконавську практику, яка поєднує технологічні аспекти побудови творчої діяльності студента (педагогічне планування, прогнозування, моделювання, реалізацію творчих проектів). Шляхи формування готовності до творчої самореалізації майбутніх вчителів музичного фаху передбачали методику яка поєднує в собі методично-організаційні прийоми та способи побудови навчально-виховної роботи студентів з учнями, підготовку і проведення просвітницької роботи з ними. В їхні функції входило оволодіння музично-педагогічними виконавськими вміннями і навичками, методами роботи з учнями над інструментальними, вокальними, хоровими, вокально-інструментальними творами, підготовка студентів до позакласної роботи, що становило органічну частину цілісного процесу формування готовності до творчої самореалізації. Пріоритетними орієнтирами такої навчальної діяльності визначалися: активна підготовка до просвітницької діяльності; широке використання різних форм музичної діяльності; активізація творчої педагогічної діяльності; заохочування студентів до продуктивної творчості. Викладені орієнтири дозволили виявляти оперативну інформацію про стан навчально-виховної роботи і сприяли визначенню заходів з дидактичної корекції педагогічного процесу. Спрямованість до аналізу і контролю студентів давала можливість розкрити їхні творчі надбання та самостійність мислення у практичній творчій діяльності, яка виступала провідним фактором повноцінної професійної підготовки. Формування готовності студентів до творчої самореалізації забезпечується інтегративним підходом дослідників до опанування методиками музично-творчої діяльності, комплексним застосуванням їх у процесі виконавських видів практики - інструментальної, вокальної, диригентсько-хорової, ансамблевої гри, організаційно-просвітницької, певних етапів закріплення знань, умінь і навичок, а також педагогічної практики, яка становить фронтальну перевірку кінцевих результатів сформованої готовності студента. Доведено навчальну продуктивність добутих результатів дослідження для подальшого вдосконалення музично-педагогічної теорії i практики в підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтва.В статье раскрыты аспекты художественной исполнительской практики, как фактора формирования готовности будущего учителя музыкального профессии к творческой самореализации, которые аккумулируют знания, умения и навыки из всех профессиональных музыкальных дисциплин. Для получения достоверных данных, которыми определяются успешность процесса формирования готовности к творческой самореализации, было создано приложение. В статье рассмотрены теоретические и практические аспекты исследования проблемы формирования готовности к творческой самореализации студентов музыкально-педагогической специальности в процессе обучения музыкальной специальности в высшем учебном заведении. Содержание и функции системы художественных исполнительских практик отражают музыкально-педагогическую исполнительскую практику, которая сочетает технологические аспекты построения творческой деятельности студента (педагогическое планирование, прогнозирование, моделирование, реализацию творческих проектов). Пути формирования готовности к творческой самореализации будущих учителей музыкального специальности предусматривали методику которая сочетает в себе методически-организационные приемы и способы построения учебно-воспитательной работы студентов с учащимися, подготовку и проведение просветительской работы с ними. В их функции входило овладение музыкально-педагогическими исполнительскими умениями и навыками, методами работы с учащимися над инструментальными, вокальными, хоровыми, вокально-инструментальными произведениями, подготовка студентов к внеклассной работе, что составляло органическую часть целостного процесса формирования готовности к творческой самореализации. Приоритетными ориентирами такой учебной деятельности определялись: активная подготовка к образовательной деятельности; широкое использование различных форм музыкальной деятельности; активизация творческой педагогической деятельности; поощрение студентов к продуктивному творчеству. Изложены ориентиры позволили выявлять оперативную информацию о состоянии учебно-воспитательной работы и способствовали определению мер по дидактической коррекции педагогического процесса. Направленность к анализу и контроля студентов давала возможность раскрыть их творческие достижения и самостоятельность мышления в практической творческой деятельности, которая выступала ведущим фактором полноценной профессиональной подготовки. Формирование готовности студентов к творческой самореализации обеспечивается интегративным подходом исследователей к овладению методиками музыкально-творческой деятельности, комплексным применением в процессе исполнительских видов практики - инструментальной, вокальной, дирижерско-хоровой, ансамблевой игры, организационно-просветительской, определенных этапов закрепления знаний, умений и навыков, а также педагогической практики, которая составляет фронтальную проверку конечных результатов сформированной готовности студента. Доказано учебную производительность добытых результатов исследования для дальнейшего совершенствования музыкально-педагогической теории и практики в подготовке будущего учителя музыкального искусства. Ключевые слова: музыкально-творческая деятельность, творческая самореализация, формирование готовности к творческой самореализации учителя музыкального образования, музыкально-педагогическая исполнительская практика.The thesis analyses the problem of formation the readiness to creative self-realization of the future Music teacher. In the paper the concept of formation of readiness to creative self-realization of the Music teacher is theoretically proved. The objectives and specific character, pedagogic conditions to ensure effectiveness of this process are defined. Optimal psychological and pedagogical principles, that stimulate the process of formation of students' readiness to creative self-realization, fall into the elaborated system with its methods, pedagogic aims, stages and forms of education presenting the amount of structural constituents and their interaction. The analysis of scientific literature enables to characterize the contents of formation of students' readiness to creative self-realization and learn the structure of music pedagogic creativeness. The study of readiness state determines criteria and levels of formation and works out the ways of its improvement. Scientifically distinguished structure of formation the students' readiness to creative self-realization is provided by means of combining motivation, information, definite orientation, estimation, and correction components, which in whole form the optimal organization of education. Formation of readiness to creative self-realization is regarded as the marker of aesthetic culture of Music teacher. The definition 'readiness to creative realization of the future Music teacher" was substantiated and formed on the basis of psychologic and pedagogic, philosophic and musicological sources, practical experience of student musical training. This research paper confirms the determination of readiness to creative self-realization of the future Music teachers as a complex integrated formation, which presents the combination of acquired special knowledge, skills and habits that are necessary for realization of the music creative activity and revelation of the personal creative potential. The results of experimental methodics confirm the integration of worked out elements according to the contents and organization forms and methods of education that are presented as goal-oriented realized ones. Audience lectures, extra work on the type of professional training, mastery and pedagogic practice as the final stage of preparation to creative self-realization working with children form them. Effectiveness of function of this determined system is provided by integration of its components on the basis of differentiation and individualization of pedagogic influence. The interaction of elaborated methodical and organizational ways presents the methodics of formation of students' readiness to creative self-realization. Creation of theoretical and practical forms of the interpretation conception in the execution of vocal and instrumental compositions, variant use of components of creative tasks, independent educational concert-lecture activity are among them. Formation of students' readiness to creative self-realization was put into practice following the special pedagogic conditions. One of them is determination of pedagogic relations in creative collaboration between the teacher and the student, the student and the pupil as the positive aesthetic emotional background of creative self-realization.