Розвиток інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін у закладах загальної середньої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття)

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 – Освітні, педагогічні науки. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, МОН України, Вінниця, 2023 р. У дисертації на основі вивчення наукової літератури та дослідження архівних матеріалів доведено, що інноваційна діяльність вчителів природничо-математичних дисциплін в Україні у другій половині ХХ – першій чверті ХХІ століття є соціально-педагогічною системою, її функціонування визначається історично обумовленими цілями загальної середньої освіти. Вони відображені в нормативних документах різного рівня з питань загальної середньої освіти, керівництва закладами загальної середньої освіти. Під впливом соціального замовлення суспільства та педагогіки як науки мета розвитку інноваційної діяльності вчителів природничо- математичних дисциплін в Україні конкретизується в завданнях, що визначають зміст інноваційної діяльності, технології, форми, методи та засоби навчання. Інноваційна діяльність вчителів природничо-математичних дисциплін потрактовується у дослідженні як цілеспрямована продуктивна педагогічна діяльність, котра: спрямована на розвиток освітнього процесу відповідно до тенденцій євроінтеграції, глобалізації, інтернаціоналізації, технологізації та цифровізації суспільства; ця діяльність зорієнтована на розвиток педагогічної теорії й освітньої практики у закладах загальної середньої освіти на основі формування інноваційної особистості вчителя, спрямованого на самореалізацію у професійній діяльності та здатного до формування в учнів наукового світогляду, творчого мислення, відповідних компетентностей засобами природничо-математичних дисциплін. Розроблено та обґрунтовано авторську періодизацію розвитку інноваційної діяльності вчителів в Україні (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття). Перший етап – пропедевтичний, або формування освітніх альтернатив, це етап становлення проблеми педагогічної інноваційної діяльності вчителів в Україні (1950 – 1980 рр. ХХ століття). Визначальною рисою цього етапу виокремлено особливості формування освітніх альтернатив, тобто нових за теоретичними підходами концепцій, педагогічних систем, експериментальних шкіл, котрі потрактовуються як своєрідні центри науково-педагогічного дослідження й визнання нових ідей в освіті та педагогіці. Другий етап – етап активного становлення або технологічний (1980-1992 рр. ХХ століття) – пов’язаний з тим, що у 80-х – 90-х роках XX століття у педагогіці з’являється та починає активно розроблятися новий феномен інноваційного освітнього руху, нове поняття – «інноваційна технологія». Застосування педагогічних інноваційних технологій стає обов’язковою умовою розвитку системи освіти, перш за все функціонального навчання. Третій етап – це етап ефективного розвитку інноваційної діяльності вчителів (1992 р. ХХ століття – 2020 рр. ХХ століття) або технологічний; в цей період обґрунтовується розуміння інновацій в широкому значенні як застосування нововведень через використання новітніх технологій, результатів впровадження різних видів науково-методичної продукції й освітніх послуг, організаційних та управлінських рішень комерційного та адміністративного характеру. З’ясовано основні тенденції розвитку інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін в закладах загальної середньої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття). Перша тенденція – інтернаціоналізація освіти, сутність феномену котрої розкривається через функціонування інституціональних підходів, перш за все: компетентнісного, що характеризує інтернаціоналізацію з дидактичної позиції набуття знань та формування світогляду, розвитку практичних навичок вчителів; діяльнісного, за допомогою котрого обґрунтовується інтернаціоналізація в аспекті різновидів пізнавальної діяльності; системного, що уможливлює цілісний підхід до аналізу проблеми інтернаціоналізації. Друга тенденція розвитку інноваційної діяльності вчителів закладів загальної середньої освіти – це європейська ідея «навчання впродовж життя» як орієнтація на безперервний особистісно-професійний розвиток вчителів природничо-математичних дисциплін. Актуальним аспектом інноваційного розвитку природничо- математичної освіти на основі застосування Stem-освіти як підходу, що об’єднує дисципліни з урахуванням міждисциплінарного, інтегрованого та компетентнісного підходів є e-learning та blended-learning, а цифровізація визнається важливою складовою ефективного розвитку STEM-освіти. Тому третьою важливою тенденцією інноваційної діяльності вчителів природничо-математичного циклу вважаємо впровадження елементів цифровізації в контексті реалізації STEM-освіти. Визначено особливості змісту природничо-математичної освіти у другій половини ХХ століття. Суттєві зміни у підходах до шкільної природничо-математичної освіти пов’язані з упровадженням принципу політехнізму та зв’язку з виробництвом. Зміни у побудові змісту природничо- математичної освіти були пов’язані також з переходом до загальної обов’язкової восьмирічної освіти; переходом до обов’язкової десятирічної освіти, а потім до одинадцятирічної; зміною тривалості початкової освіти – перехід 4-річної початкової освіти на 3-річний термін (60-ті роки) та введення 4-річної початкової освіти (80-ті роки). До основних характеристик реформування віднесено: орієнтацію нових підходів на розумовий розвиток школярів на основі високого теоретичного рівня змісту; збільшення природничої складової у навчальних планах порівняно з гуманітарною у старших класах; розвантаження навчальних програм і відповідно підручників від другорядного матеріалу; орієнтація на створення предметних кабінетів. Інноваційна діяльність вчителів спрямовувалася на методичну творчість, на удосконалення використання новітніх форм і методів, удосконалення уроку як основної форми навчання, поєднання колективної та індивідуальної форм роботи на уроці, удосконалення роботи учнів з підручниками на уроці. З’ясовано особливості змісту природничо-математичної освіти у першій чверті ХХІ століття, вони пов’язані з появою принципово нових наукових підходів, спрямованих на формування навичок нової епохи: креативного вирішення проблем, прийняття принципових рішень, керування проєктами. Найсучаснішим напрямом вирішення проблеми визнано впровадження STEM- освіти у Нову українську школу. У цьому контексті STEM-освіта розглядається як освітня інновація першої чверті ХХІ століття та вважається освітою майбутнього й найефективнішим підходом до сучасної освіти. STEM-освіта відповідно до Концепції нової української школи має сприяти формуванню особистості школяра як інноватора, здатного розвивати економіку та своєю діяльністю покращувати навколишній світ. Виокремлено технологічну та методичну складові інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін в закладах загальної середньої освіти України у другій половині ХХ століття, котрі були представлені ідеями алгоритмізації та активізації освітнього процесу; появою чітких тенденцій нового етапу розвитку шкільних природничих дисциплін, а саме: формування наукового світогляду, логічного мислення, пізнавальної активності, креативних здібностей школярів на основі інтегрованого підходу до вивчення природничих предметів. Були розроблені вимоги щодо дотримання принципу науковості, зокрема: достовірність, теоретичне і практичне значення, тобто введення нових наукових положень у зміст шкільної природничої освіти мало бути достатньо перевірено практикою; політехнізм змісту освіти, тобто забезпечення розвитку освітнього потенціалу школярів для підготовки до суспільно значущої праці та прогресивного розвитку виробництва. До ключових методичних та технологічний аспектів STEM-освіти (перша чверть ХХІ століття) віднесено: міждисциплінарний підхід до конструювання навчальних програм; парадигмальний підхід до інтеграції природничих та математичних наук та новітніх технологій, інженерного дизайну; змістова інтеграція у розробці природничих дисциплін; застосування трансферу знань на основі когнітивних технологій; орієнтація змісту природничо-математичних дисциплін на реальні технічні, економічні, технологічні і соціально актуальні проблеми; комплексне формування наукового, логічного та інженерного мислення. STEM-освіта включає особистісний (автентичний досвід інноваційної діяльності) та соціальний (основа для професійної підготовки або працевлаштування) аспекти. STEM- освіта включає також формування «м’яких» навичок Soft skils. Визначено шляхи імплементації досвіду інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін закладів загальної середньої освіти України другої половини ХХ – першої чверті ХХІ століття та зарубіжного досвіду. До ефективних напрямів використання прогресивного досвіду інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін досліджуваного періоду віднесено такі напрями. Перший напрям – це впровадження прогностичних моделей розвитку освіти, викладених у «Портфелі моделей школи майбутнього» («Schooling for Tomorrow», ОЕС) як екстраполяція існуючого у кінці ХХ – першій чверті ХХІ століття досвіду «status quo» у трьох можливих варіантах шляхом еволюційного розвитку освітньої парадигми. Аргументація цієї тенденції пов’язана з розумінням школи як соціальної інституції, що має історичний характер, а її постійний розвиток є умовою прогресу цивілізації. Ця тенденція включає декілька моделей освітніх систем: бюрократична освітня система; ринкова система освіти; спеціалізована школа. Другий напрям: екстраполяція досвіду інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін – це розвиток освітнього менеджменту інноваційної діяльності. Стиль педагогічного управління інноваційною діяльністю вчителів природничо-математичних дисциплін залежить від обраної керівником закладу моделі управління освітнім процесом, адже саме модель контекстуалізує прийняте рішення. Було виокремлено такі основні моделі: формальна модель, що характеризується значною централізацією та ієрархією на основі фіксованої командної структури, постійного контролю та догматичним підходом до інноваційної діяльності; колегіальна модель управління інноваційною діяльністю вчителів природничо-математичних дисциплін – це по суті гуманістична модель, побудована на припущенні, що загальні цінності педагогічного колективу можуть стати мотивуючим фактором успішної інноваційної діяльності та забезпечити активну роль більшості у прийнятті рішень; культурна модель – передбачає менеджмент, побудований на розумінні та прихованому впливові на колективні загальнокультурні, професійно-педагогічні й інтелектуальні та індивідуальні культурні цінності членів педагогічного колективу; модель неоднозначності управління інноваційною діяльністю освітніми організаціями припускає планове та систематичне управління; модель управління на основі цінностей побудована з урахуванням ціннісного ставлення освітнього менеджера або керівника інноваційного проєкту до здійснюваної педагогічної новації. Розроблено та впроваджено авторську модель ефективного лідера (О. Слушний) – це модель розвитку інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін – побудована на власній лідерській позиції О. Слушного як сучасного інноваційного менеджера, директора комунального закладу «Вінницький ліцей № 20». Авторська модель включає такі характеристики: ідея «управлінського керівництва», що фокусує увагу на функціях лідерів та завданнях членів ініціативної групи інноваційного освітнього проєкту; ідея «трансформаційного лідерства», котра передбачає, що центральним напрямком лідерства має бути передача частини обов’язків на відповідальність членів команди, довіра до їх компетентності та спроможності; ідея «демократичного керівництва», що допускає суб’єктивізм в управлінні інноваційною діяльністю, тобто врахування суб’єктивних позицій всіх членів проєктної групи; ідея «морального керівництва», котра передбачає критичну увагу керівника до цінностей та переконань самого лідера, адже «управління – це моральне ремесло». Третій напрям – екстраполяція досвіду інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін – це подальший розвиток та впровадження STEM-освіти. Ефективний розвиток та постійне покращення якості природничо-математичної освіти (STEM-освіти) у сучасних закладах загальної середньої освіти потребує системи заходів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше на основі цивілізаційного, формаційного, когнітивного, соціокультурного, компетентнісного, культурологічного, аксіологічного, біографічного, герменевтичного, міжкультурного, системно-хронологічного, деонтологічного та продуктивного підходів комплексно проаналізовано соціально-історичні, культурно-педагогічні передумови розвитку інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін у закладах загальної середньої освіти в Україні із другої половини XX – до першої чверті XXI століття; науково обґрунтовано періодизацію розгортання у досліджуваний період ідеї інноваційної діяльності вчителів природничо- математичних дисциплін: I етап (1950 – 1980) – пропедевтичний (формування освітніх альтернатив), становлення педагогічної інноваційної діяльності вчителів; II етап (1980 – 1992) – технологічний, тобто активного становлення інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін; III етап (1992 – 2020) – етап ефективного розвитку інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін; схарактеризовано тенденції, що визначають науковий об’єктивізм висвітлення інноваційної освіти як історико-педагогічного явища; окреслено організаційно-педагогічні засади інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін в закладах загальної середньої освіти України; виокремлено особливості формування змісту інноваційної діяльності вчителів природничо- математичних дисциплін (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття); визначено форми, методи й технології інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін; виявлено шляхи імплементації досвіду інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін у закладах загальної середньої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття); уточнено та поглиблено змістове наповнення поняття «інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін»; у науковий обіг введено історико-педагогічні джерела, що доповнюють і уточнюють відомості про інноваційну діяльність вчителів природничо-математичних дисциплін у закладах загальної середньої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття); подальшого розвитку набуло висвітлення історико-педагогічних явищ, що характеризують стратегію інноваційної діяльності вчителів в Україні та особливості її втілення у практику закладів загальної середньої освіти. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що запропоновано методичні рекомендації «Розвиток інноваційної діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін у закладах загальної середньої освіти України (друга половина ХХ – перша чверть ХХІ століття)» та обґрунтовано доцільність цього методичного упровадження у практику закладів загальної середньої освіти для підвищення рівня інноваційної готовності майбутніх вчителів природничо-математичних дисциплін. Теоретичні положення, історико-педагогічні ідеї досліджуваного періоду, обґрунтовані в дисертації, можуть бути використані в системі педагогічної освіти, під час написання підручників, навчальних посібників і методичних матеріалів для майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін; у розробці лекційних і практичних занять з навчальних дисциплін «Історія педагогіки», «Педагогіка», «Методика виховної роботи», «Педагогічна майстерність» тощо.Dissertation for Obtaining the Scientific Degree of Doctor of Philosophy in Specialty 011: Educational and Pedagogical Sciences, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Vinnytsia, 2023. The dissertation demonstrates that the innovative activity of teachers of natural and mathematical disciplines in Ukraine in the second half of the 20th century and the first quarter of the 21st century is a socio-pedagogical system whose functioning is determined by the historically determined goals of general secondary education. They are reflected in normative documents of various levels on issues of general secondary education and the management of institutions of general secondary education. Under the influence of the social order of society and pedagogy as a science, the goal of developing the innovative activity of teachers of natural and mathematical disciplines in Ukraine is specified in the tasks that determine the content of innovative activity, including technologies, forms, methods, and teaching tools. The innovative activity of teachers of natural and mathematical disciplines will be interpreted in the study as a purposeful productive pedagogical activity, which: is aimed at the development of the educational process by the trends of European integration, globalization, internationalization, technologization, and digitalization of society; this activity is aimed at the development of pedagogical theory and educational practice in institutions of general secondary education based on the formation of an innovative personality of a teacher, aimed at self-realization in professional activity, and capable of forming in students a scientific worldview, creative thinking, and relevant competencies using the natural and mathematical disciplines. The author's periodization of the development of innovative activities of teachers in Ukraine (second half of the 20th century – first quarter of the 21st century) has been developed and substantiated. The first stage is propaedeutic or the formation of educational alternatives; this is the stage of the formation of teachers' pedagogical innovative activity in Ukraine (1950 – 1980 of the 20 century). The defining feature of this stage is the formation of educational alternatives, i.e., new concepts, pedagogical systems, and experimental schools based on theoretical approaches, which are interpreted as a kind of center of scientific and pedagogical research and recognition of new ideas in education and pedagogy. The second stage, active formation or technological stage (1980 – 1992 of the 20 century), is linked to the fact that in the 1980s and 1990s of the 20 century, a new phenomenon of innovative education appeared in pedagogy and began to be actively developed movements, a new concept called “innovative technology”. The usage of innovative pedagogical technologies has become a mandatory condition for the development of the education system, primarily functional education. The third stage is the stage of effective development of the innovative activity of teachers (1992 of the 20th century – 2020 of the 21st century), or the technological stage. In this period, the understanding of innovation in the broadest sense as the application of innovations through the use of the latest technologies, the results of the implementation of various types of scientific and methodical products and educational services, and organizational and managerial decisions of a commercial and administrative nature are substantiated. The main trends in the development of innovative activities of teachers of natural and mathematical disciplines in general secondary education institutions in Ukraine (the second half of the 20th century and the first quarter of the 21st century) have been clarified. The first trend is the internationalization of education, the essence of which is revealed through the functioning of institutional approaches, foremost: competence, which characterizes internationalization from the didactic position of acquiring knowledge and forming a worldview and developing the practical skills of teachers; activity, with the help of which internationalization is substantiated in the aspect of varieties of cognitive activity; and systemic, which enables a holistic approach to the analysis of the problem of internationalization. The second trend in the development of innovative activities by teachers in general secondary education institutions is the European idea of “lifelong learning” as an orientation towards the continuous personal and professional development of teachers of natural and mathematical disciplines. An aspect of the innovative development of science and mathematics education based on the application of stem education as an approach that unites disciplines, taking into account interdisciplinary, integrated, and competency-based approaches, is e-learning and blended learning, and digitalization is recognized as an important component of the effective development of STEM education. Therefore, we consider the implementation of digitalization elements in the context of the implementation of STEM education to be the third important trend in the innovative activity of science and mathematics teachers. The peculiarities of the content of science and mathematics education in the second half of the 20th century have been determined. Significant changes in approaches to school science and mathematics education are associated with the introduction of the principle of polytechnicism and its connection with production. Changes in the structure of the content of science and mathematics education were also associated with the transition to general mandatory eight-year education, the transition to compulsory ten-year education, and then to eleven-year education; and by changing the duration of primary education – the transition of 4-year primary education to a 3-year term (the 1960s) and the introduction of 4-year primary education (the 80s). The main characteristics of the reform include: the orientation of new approaches to the mental development of schoolchildren based on a high theoretical level of content; an increase in the science component in the curriculum compared to the humanitarian component in senior classes; the unloading of educational programs and, accordingly, textbooks from secondary material; and a focus on the creation of subject offices. The innovative activity of the teachers was aimed at methodical creativity, improving the use of the latest forms and methods, improving the lesson as the main form of learning, combining collective and individual forms of work in the lesson, and improving the work of students with textbooks in the lesson. The peculiarities of the content of science and mathematics education in the first quarter of the 21st century are clarified; they are connected with the emergence of fundamentally new scientific approaches aimed at the formation of skills for the new era: creative problem-solving, principled decision-making, and project management. The introduction of STEM education in the New Ukrainian School is recognized as the most modern way to solve the problem. In this context, STEM education is considered an educational innovation of the first quarter of the 21st century and is considered the education of the future and the most effective approach to modern education. According to the concept of the new Ukrainian school, STEM education should contribute to the formation of the student's personality as an innovator capable of developing the economy and improving the world around him through his activities. The technological and methodical components of the innovative activity of teachers of natural and mathematical disciplines in general secondary education institutions in Ukraine in the second half of the 20th century, represented by ideas of algorithmization and activation of the educational process, are highlighted; the emergence of clear trends of a new stage of development of school science disciplines, namely: the formation of a scientific worldview, Requirements for compliance with the principle of scientificity were developed, in particular: reliability, theoretical and practical significance, that is, the introduction of new scientific provisions into the content of school science education had to be sufficiently verified by practice; polytechnicity of the content of education, that is, ensuring the development of schoolchildren's educational potential for preparation for socially significant work and the proclamation of new scientific provisions into the content of school science education. The key methodical and technological aspects of STEM education (first quarter of the 21st century) include: an interdisciplinary approach to curriculum design; a paradigmatic approach to the integration of natural and mathematical sciences and the latest technologies, engineering design; substantive integration in the development of science disciplines; application of knowledge transfer based on cognitive technologies; orientation of the content of natural and mathematical disciplines on real technical, economic, technological and socially relevant problems; complex formation of scientific, logical and engineering thinking. STEM education includes personal (authentic experience of innovative activity) and social (basis for professional training or employment) aspects. STEM education also includes the formation of soft skills. Methods for implementing the innovative activity of science and mathematics teachers in Ukrainian general secondary schools in the second half of the 20th century, the first quarter of the 21st century, and foreign experience are determined. Among the effective ways of using the progressive experience of the innovative activity of teachers of natural and mathematical disciplines during the studied period are the following: The first direction is the implementation of prognostic models of education development, outlined in the “Portfolio of Models of the School of the Future” (“Schooling for Tomorrow”, OEC) as an extrapolation of the “status quo” experience existing at the end of the 20th century and the first quarter of the 21st century in three possible options through an evolutionary development educational paradigm. This trend's argument is related to the understanding of the school as a social institution with a historical character, and its continuous development is a requirement for civilization's progress. This trend includes several models of educational systems: the bureaucratic educational system, the market system of education, and specialized schools. The second direction is the extrapolation of the experience of innovative activities of teachers of natural and mathematical disciplines into the development of educational management of innovative activities. The style of pedagogical management of the innovative activity of teachers of science and mathematics disciplines depends on the model of educational process management chosen by the head of the institution, because it is the model that contextualizes the decision made. The following main models were distinguished: a formal model characterized by significant centralization and hierarchy based on a fixed command structure, constant control, and a dogmatic approach to innovation; the collegial model of managing the innovative activity of science and mathematics teachers is essentially a humanistic model built on the assumption that the general values of the teaching staff can become a motivating factor for successful innovative activity and ensure the active role of the majority in decision-making; cultural model – involves management built on understanding and hidden influence on the collective general cultural, professional-pedagogical, intellectual, and individual cultural values of the members of the teaching staff; the ambiguity model of management of innovative activities by educational organizations assumes planned and systematic management; the value-based management model is built taking into account the value attitude of the educational manager or the leader of the innovation project toward the implemented pedagogical innovation. The author's model of an effective leader (O. Slushnyi) was developed and implemented; it is a model for the development of innovative activities of teachers of natural and mathematical disciplines and was built on O. Slushnyi's own leadership position as a modern innovative manager and headmaster of general secondary education establishment No. 20 in Vinnytsia. The author's model includes the following characteristics: the idea of “management leadership”, which focuses attention on the functions of leaders and the tasks of members of the initiative group of an innovative educational project; the idea of “transformational leadership”, which assumes that the central direction of leadership should be the transfer of part of the responsibilities to the responsibility of team members, trust in their competence and ability; the idea of “democratic leadership”, which allows subjectivism in the management of innovative activities, taking into account the subjective positions of all members of the project group; the idea of “moral leadership”, which involves the manager's critical attention to the values and beliefs of the leader himself, because “management is a moral craft”, because “management is a moral craft”. The third direction of extrapolation of the experience of innovative activities by science and mathematics teachers is the further development and implementation of STEM education. Effective development and continuous improvement of the quality of science and mathematics education (STEM education) in modern institutions of general secondary education require a system of measures. The scientific novelty of the study is that: for the first time, on the basis of civilizational, formational, cognitive, sociocultural, competence, cultural, axiological, biographical, hermeneutic, intercultural, systemic-chronological, deontological, and productive approaches, the social-historical, cultural-pedagogical prerequisites for the development of innovative activities of teachers of natural and mathematical disciplines were comprehensively analyzed in institutions of general secondary education in Ukraine from the second half of the 20th century to the first quarter of the 21st century; the periodization of the deployment of the idea of innovative activities of science and mathematics teachers in the researched period were: I stage (1950 – 1980): propaedeutic (formation of educational alternatives), formation of pedagogical innovative activity by teachers; II stage (1980 – 1992): technological, i.e., active formation of innovative activity among teachers of natural and mathematical disciplines; Stage III (1992 – 2020) – the stage of effective development of innovative activities of teachers of science and mathematics disciplines; the trends determining the scientific objectivism of the coverage of innovative education as a historical-pedagogical phenomenon are characterized; the organizational and pedagogical principles of innovative activity of teachers of natural and mathematical disciplines in general secondary education institutions of Ukraine are outlined; the peculiarities of the formation of the content of innovative activity of teachers of natural and mathematical disciplines (the second half of the 20th century and the first quarter of the 21st century) are highlighted; the forms, methods, and technologies of innovative activity of teachers of natural and mathematical disciplines are defined; the ways of implementing the experience of innovative activities of teachers of natural and mathematical disciplines in general secondary education institutions of Ukraine (the second half of the 20th century – first quarter of the 21st century) were identified; the content of the concept of “innovative activities of science and mathematics teachers” was specified and deepened. Historical and pedagogical sources have been introduced into scientific circulation, which supplement and clarify information about the innovative activity of teachers of natural and mathematical disciplines in general secondary education institutions in Ukraine (second half of the 20th century and first quarter of the 21st century); the coverage of historical and pedagogical phenomena that characterize the innovative activity of teachers in Ukraine and the peculiarities of its implementation in the practice of general secondary education institutions gained further development. The practical significance of the research results lies in the fact that methodological recommendations on “Development of innovative activities of teachers of natural and mathematical disciplines in general secondary education institutions of Ukraine (second half of the 20th century – first quarter of the 21st century)” were proposed, and the feasibility of this methodical implementation in the practice of general secondary education institutions was justified; to increase the level of innovative readiness of future teachers of natural and mathematical disciplines. Theoretical positions and historical and pedagogical ideas of the researched period, substantiated in the dissertation, can be used in the system of pedagogical education when writing textbooks, teaching aids, and methodical materials for future teachers of humanitarian specialties; in the development of lectures and practical classes in the educational disciplines “History of pedagogy”, “Pedagogy”, “Methodology of Educational Work”, “Pedagogical Mastery”, etc.