Лінгвопоетичний експеримент сюрреалістів у рефлексії його теоретиків та поетів

Abstract

Стаття присвячена аналізу теоретичних доробок засновників та поетів сюрреалізму, висвітленню характеру сюрреалістичного експерименту зі словом та узагальненню ідей теоретиків та практиків цього руху щодо цілей та мовних засобів створення сюрреалістичних образів. Розглянуто естетичні засади сюрреалізму, проаналізовано мовні домінанти сюрреалістичної поезії. В якості ключової категорії сюрреалізму виділено образ, який дозволив поетам заглибитися в дослідження підсвідомого.

Статья посвящена анализу теоретических работ основателей и поэтов сюрреализма, освещению характера сюрреалистического эксперимента со словом и обобщению идей теоретиков и практиков этого движения относительно целей и языковых средств создания сюрреалистических образов. Рассмотрены эстетические принципы сюрреализма, проанализированы языковые доминанты сюрреалистической поэзии. В качестве ключевой категории сюрреализма выделено образ, который позволил поэтам углубиться в исследование подсознательного.

The article analyzes the theoretical works of the founders and poets of surrealism, outlines the nature of the surrealistic experiment with words and summarizes the ideas of theorists and practitioners of this movement in relation to the goals and language tools for creating surreal images. The author considers aesthetic principles of surrealism, the language and analyzes linguistic features of surrealistic poetry. The key category of surrealism is an image which allows poets to delve into the study of the subconscious.