Професійна комунікативна компетентність як необхідна умова ефективної діяльності майбутнього кваліфікованого робітника сфери послуг

Abstract

Реформаційні процеси, що відбуваються нині у сфері освіти, вимагають від майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг не лише оволодіння певним рівнем освіти, а й уміння акумулювати життєвий і професійний досвід, прогнозувати можливі наслідки власної діяльності, тобто формування професійної компетентності. Остання має включати сукупність умінь і навичок, що забезпечують продуктивне функціонування процесу спілкування. Отож, можна констатувати, що професійна компетентність є провідним чинником і стрижневим компонентом майбутньої професії, а комунікативна компетентність, у свою чергу, виступає необхідною умовою ефективної професійної діяльності. У програмі традиційної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників сфери послуг формуванню та розвитку комунікативної компетентності приділяється недостатня увага. Випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти не готують до свідомого конструювання за допомогою мовних засобів (вербальних і невербальних) своїх взаємовідносин із різними комунікативними партнерами, не вчать ефективних прийомів спілкування задля ефективної координації спільної діяльності. Як результат – майбутній кваліфікований робітник не має відповідних умінь у галузі професійного спілкування. Ми переконані, що для полегшення процесу адаптації молодого робітника у професійному колективі необхідно ознайомити його із нормами професійного спілкування. Особливо актуальною є ця проблема для робітників сфери послуг, оскільки їхня професійна діяльність передбачає постійний безпосередній комунікативний контакт з клієнтом. Стаття присвячена проблемі формування професійної комунікативної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у закладі професійної (професійно-технічної) освіти сфери послуг. У ній проаналізовано різні підходи до визначення дефініцій «компетентність», «професійна компетентність», «комунікативна компетентність», уточнено поняття «професійна комунікативна компетентність». Окреслено взаємозв’язок між особливостями роботи системи «людина – людина» і якістю володіння комунікативними уміннями, що лежать в основі формування професійної комунікативної компетентності.

Reform processes in the field of education require future skilled workers in the service sector not only to master the level of basic and special education, but also the ability to accumulate life and professional experience, to predict the possible consequences of their own activities, that is, the formation of professional competence. Professional competence must include a set of skills and skills that ensure the productive functioning of the communication process. So, it can be stated that professional competence is a leading factor and core component of the future profession, and communicative competence, in turn, is a prerequisite for effective professional activity. In the program of traditional training of future skilled workers in the sphere of services for the formation and development of communicative competence paid insufficient attention. Graduates of vocational (vocational) education institutions are not prepared to consciously construct, through linguistic means (verbal and non-verbal) their relationships with different communication partners, do not teach effective communication methods for effective coordination of joint activities. As a result, the future skilled worker does not have the appropriate skills in the field of professional communication. We are convinced that in order to facilitate the process of adaptation of a young worker in a professional team, it is necessary to familiarize him with the norms of professional communication. This problem is particularly relevant for service sector workers, since their professional activity involves constant direct communicative contact with the client. This work is devoted to the problem of formation of professional communicative competence of future skilled workers in the institution of professional (vocational) education services. The article analyzes different approaches to defining the definitions of «competence», «professional competence», «communicative competence», the concept of «professional communicative competence» is specified. The interrelation between the peculiarities of the work of the «man – man» system and the quality of possession of communicative skills underlying the formation of professional communicative competence is outlined.