Критерії і показники сформованості соціальної компетентності старшокласників

Abstract

У статті проаналізовано вітчизняний досвід створення критеріальної бази, що стосується сформованості соціальної компетентності різних суб’єктів освітнього процесу. Враховуючи специфіку соціальної компетентності як складного особистісного утворення, вітчизняні дослідники в більшості виокремлюють ціннісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісний критерії. Складні ієрархізовані критеріальні системи містять критерії та їх підструктури. У статті зазначається доцільність виокремлення таких показників, як коригування власних дій відповідно до поставленої мети та інтересів учасників взаємодії, вміння збагачення інтеріоризованого соціального досвіду на основі самовдосконалення; вміння налагоджувати зворотній зв'язок у спілкуванні засобами мовної та невербальної взаємодії; брати на себе відповідальність за прийняття певних рішень; уміння уникати конфліктних ситуацій та за потреби їх розв'язувати. Акцентовано увагу на тому, що соціальна компетентність визначає високий рівень готовності і здатність старшокласників взаємопов’язано вирішувати проблеми саморозвитку і діалогічної взаємодії з соціумом, активну та відповідальну позицію щодо соціально значущої діяльності й вміння аналізу і вирішення проблемних соціальних ситуацій з урахуванням особистісних і соціальних наслідків. У статті пропонується визначати сформованість соціальної компетентності старшокласників за такими критеріями: ціннісно-орієнтаційний, інтелектуально-пошуковий, комунікативно-діяльнісний, особистісно-рефлексивний.

The article analyzes the domestic experience of creating a criterion base related to the formation of social competence of various subjects of the educational process. Taking into account the specifics of social competence as a complex personal formation, domestic researchers mostly single out value-motivational, cognitive, activity, and personal criteria. Complex hierarchical criteria systems contain criteria and their substructures. The article notes the expediency of highlighting such indicators as adjusting one's own actions in accordance with the set goal and interests of interaction participants, the ability to enrich internalized social experience based on self-improvement; the ability to establish feedback in communication by means of linguistic and non-verbal interaction; take responsibility for making certain decisions; the ability to avoid conflict situations and, if necessary, resolve them. Attention is focused on the fact that social competence determines a high level of readiness and the ability of high school students to solve the problems of self-development and dialogical interaction with society, an active and responsible position regarding socially significant activities, and the ability to analyze and solve problematic social situations, taking into account personal and social consequences. The article proposes to determine the formation of social competence of high school students according to the following criteria: value-orientational, intellectual- searching, communicative-active, personal-reflective.