Візитаційні протоколи та метричні книги руських парохій Брацлавщини у вивченні польсько-українського мовного помежів’я в другій половині XVIII ст.

Abstract

В практиці мововживання в масовій документації Унійної Церкви на Брацлавщині поєдналися дві тенденції. Одну – польськомовну й латиномовну – задавала митрополія, що визначала структуру й мовний режим візитаційних протоколів та приписів візитаторів під час ревізій метричних книг, инша випливала з українських традицій використання в церковному житті русько-української церковно-книжної мови. Руська традиція міцно тримається у веденні метричних книг аж до російського загарбання Правобережної України. Проте і в структурі і текстах метричних записів не раз видно впливи панівної в Речі Посполитій польської мови: ті з них, що стосувалися осіб шляхетського походження (в тому числі й унійних парохів-шляхтичів), чи фіксували присутність уродзоних під час виконання певного обряду, раз по раз виконувалися польською. Соціяльно вища верства прагнула і в мововживанні підкреслити власний статус.